Новини

Всього : Фотографія :

Про посилення ролі державної мови, зокрема про створення розгалуженої мережі курсів із вивчення української для всіх охочих, йшлося під час зустрічі керівництва КНУ імені Тараса Шевченка з мовним омбудсменом Тарасом Кременем.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь зазначив, що 15 березня 2024 року можна вважати відправною точкою для посилення позиції української мови всередині країни та в світі. Цього дня розпорядженням Кабміну ухвалено довгоочікувану Державну цільову національно-культурну програму забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року.

Серед першочергових завдань – створення мережі курсів із вивчення української для всіх охочих, як для громадян України, так і для іноземців.

«В умовах війни більшість українців усвідомили, що рідна мова – це не лише засіб комунікації, а головна ознака національної ідентичності та громадянської позиції. На відкриття безоплатних курсів чекають тисячі громадян, які раніше не мали змоги опанувати державну мову, серед них – чимало військовослужбовців. Окрім того, треба створити можливості для вивчення української мови іноземцями. Зокрема, цього гостро потребують наші потенційні іноземні інвестори», – сказав Тарас Кремінь.

Також мовний омбудсмен розповів про передбачені Державною програмою заходи інтеграції української як майбутньої офіційної мови ЄС, з огляду на перспективи вступу до Європейського співтовариства.

Це, зокрема, розробка й затвердження державного стандарту з української мови як іноземної; запровадження міжнародного сертифікаційного іспиту на визначення рівня володіння українською мовою як іноземною; затвердження стандартів української термінології; укладання та видання електронних перекладних словників, навчальних посібників для викладання української мови закордонним українцям тощо.

«Ми сподіваємося, що КНУ як провідний університет країни фахово підтримає ці починання», – сказав Тарас Кремінь.

Ректор КНУ Володимир Бугров подякував за довіру й запевнив, що фахівці Університету не лише крокують в ногу з потребами часу, а й ідуть на випередження. Так, кафедра української філології для іноземних громадян ННІФ спільно з Інститутом післядипломної освіти КНУТШ розробила й від початку 2024 року вже впровадила дві сертифікатні програми: «Методика навчання української мови як іноземної» та «Українська мова (для іноземців)».

Крім того, в Шевченковому університеті працюють над поширенням українських студій у світі й розглядають це як розвиток освітньої дипломатії.

«Відкриття українознавчих студій, мовних курсів, кафедр української філології у провідних університетах Європи – це для нас, по-перше, перспективи посісти автономне місце в тому академічному колі, яке тривалий час формувалося як російськоцентричне, а по-друге, можливість пропагувати українські наративи через культурно-освітній простір. За нашої участі українські студії наразі відкрито в семи університетах Європи», – додав Володимир Бугров.

Під час фахового обговорення сторони торкнулися багатьох дискусійних моментів: встановлення стандартів української мови, механізмів перевірки рівня володіння мовою, труднощів перекладу офіційних документів міжнародних організацій тощо.

Проректорка з науково-педагогічної роботи (міжнародне співробітництво) Ксенія Смирнова, зокрема, зауважила, що перед перекладачами, які здійснюють юридичний переклад, постають виклики правового характеру. Адже такі тексти повинні отримати статус офіційних перекладів і згоду Верховної Ради. Лише тоді документи з нормами іноземного права стають загальновизнаними на території України. Тому, за словами Ксенії Смирнової, ці та інші процеси, декларовані до втілення, повинні передусім знайти чітке правове відображення в національному законодавстві. 

У зустрічі з мовним омбудсменом і головою Національної комісії зі стандартів державної мови Юлією Чернобров взяли участь проректори КНУ імені Тараса Шевченка. Сторони домовилися щодо подальших кроків для вироблення дорожньої карти конкретних дій. 

Центр комунікацій