Новини

Всього : Фотографія :

Співробітники факультету радіофізики, електроніки та комп’ютерних систем розробили унікальний дослідницький комплекс – систему магнетронного напорошення тонких плівок в атмосфері аргону та налагодили процес неперервного їх виготовлення.

Така розробка стала результатом поєднання досвіду Владислава Мойсеєнка та Юрія Кондратовича.

Владислав Мойсеєнко, завідувач навчальної лабораторії радіоелектроніки, є спеціалістом з техніки та електроніки надвисоких частот та явищ магнітного резонансу і параметричних процесів на надвисоких частотах. Протягом 2020 року він працював у лабораторії магнітного резонансу в Оклендському університеті (м. Рочестер, штат Мічиган, США) на факультеті фізики, де під керівництвом професора Гопалана Шрінівазана та за підтримки гранту NSF вивчав нелінійний магнітоелектричний ефект та фазовий перехід в сучасних магнітних матеріалах з метою застосування цих матеріалів у нових системах прийняття, передачі та обробки інформації. Під час стажування в Оклендському університеті Владислав Мойсеєнко мав можливість працювати на надсучасному лабораторному обладнанні – на установках атомно-силової, мікрохвильової та скануючої електронної мікроскопії, рентгеноструктурного аналізу, векторного аналізу надвисокочастотних кіл, вирощування мультиферроїдних нановолокон методом електроспінінга та магнетронного напорошення тонких плівок в атмосфері аргону.

У свою чергу Юрій Кондратович, провідний інженер лабораторії оптичної і мікрохвильової обробки інформації та теорії середовищ, має 25 річний досвід у галузі фізики та техніки надвисокого вакууму, мікрохвильової техніки та електроніки, лазерного напорошення плівок у вакуумі.

Поєднавши свій досвід, дослідники за 6 місяців змогли створити установку магнетронного напорошення тонких плівок в атмосфері аргону на факультеті радіофізики, електроніки та комп’ютерних систем КНУ. Наразі автори налагодили напорошення феромагнітних плівок нікелю нанометрової товщини. У майбутньому планується вирощувати тонкі плівки міді, платини та золота. Зауважимо, що плівки золота та платини використовуються як електричні контакти при дослідженні феритових зразків та нановолокон у надсучасних технологіях електроніки.

Варто зазначити, що у 2021 році успішно пройшов конкурсний відбір МОН України прикладний науково-дослідницький проєкт під керівництвом доктора фізико-математичних наук Андрія Горячка та за участю кандидата фізико-математичних наук Владислава Мойсеєнка, виконання якого буде проводитись на створеному дослідницькому комплексі.

Андрій Нетреба,

декан факультету радіофізики, електроніки та комп’ютерних систем

На другому фото: процес напорошення плівки нікелю нанометрової товщини у вакуумній камері в атмосфері аргону; спостерігається характерне фіолетове світіння плазмового розряду, притаманне аргону.