Новини

Всього : Фотографія :

ВАРНАЛІЙ Захарій Степанович, випускник економічного факультету Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка 1980 року, нині доктор економічних наук, професор, професор кафедри фінансів економічного факультету. Автор і співавтор понад 500 наукових праць, серед них 58 монографій, 30 підручників і навчальних посібників.Статистика цитування:бібліографічні посилання – 9008; h-index Scopus – 2; h-index Google Scholar – 41. Підготував одинадцять докторів і 20 кандидатів економічних наук. Заслужений діяч науки і техніки України, академік Академії економічних наук України, академік Академії наук вищої школи України, відмінник освіти України, кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ступеня.  

Якій проблематиці було присвячено Вашу першу наукову доповідь, і коли вона відбулася?

Перша, на мою думку, наукова доповідь була присвячена проблемам і перспективам розвитку країн, що розвиваються, яку я робив як студент-третьокурсник нашого Університету на початку 1978 року. Хіба я міг тоді передбачити, що економіка України, порівнювана з розвиненими країнами Європи, через 30 років потрапить до кола, що розвиваються??? Із пошаною згадую професора нашого Університету Климка Григорія Никифоровича, який прищепив мені любов до науки і дав перші найцінніші наукові настанови. Дотепер пам’ятаю науковий гурток студентів, яким керував професор Г. Н. Климко, він не лише був науковим керівником моєї дипломної роботи, а й був керівником моєї студентської наукової роботи як учасника VII Всесоюзного конкурсу студентських робіт із суспільних наук, за підсумками якого 30 травня 1978 року я отримав від Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР Диплом ІІ ступеня переможця республіканського туру цього конкурсу.

Яку наукову подію Вашого життя  Ви найчастіше згадуєте?

Таких подій у моєму житті чимало, насамперед захисти кандидатської (1990) і докторської (1998) дисертацій. Мені поталанило, про це лише мріють дослідники у сфері суспільних і гуманітарних наук, а я в своєму житті вдало реалізував принцип єдності науки і практики. Зокрема, я маю досвід роботи на відповідальних посадах головного консультанта Адміністрації Президента України, керівника Управління економічної безпеки Апарата РНБО України, заступника директора Національного інституту стратегічних досліджень, директора Науково-дослідного центру з проблем оподаткування Національного університету ДПС України. Я був причетний до розробки багатьох стратегічних документів національного рівня. Не можу оминути цікаву наукову подію, коли я працював директором Науково-дослідного центру з проблем оподаткування та брав безпосередню участь у розробці  проєкту Податкового Кодексу України. Таких проєктів було чимало, починаючи з 2000 року, і лише наш проєкт було взято за основу та ухвалено Верховною Радою України 2 грудня 2010 року. Але на цьому мої наукові доробки щодо податковознавства не завершилися. Розробляючи проєкт ПКУ, ми майже паралельно готували Науково-практичний коментар до Податкового Кодексу України, який побачив світ уже на початку 2011 року у трьох томах, загальним обсягом понад 2200 сторінок.

Який жарт та з якої галузі знань Ви найбільше цитуєте? 

Я родом з Одещини, тому гумор і жарти – це постійні атрибути моєї наукової діяльності, особливо щодо науково-комунікативних заходів. Часто цитую жартівливі твори Ільфа і Петрова. До прикладу, нещодавно виступав на конференції з проблематики офшорізації та згадав вислів одного з героїв книги «Золоте Теля» (цитую в оригіналі): «Вы не знаете Паниковского. Паниковский вас всех продаст, купит и снова продаст, но уже дороже». Далі я ототожнив цей вислів із сутністю української офшоризації, яка щороку становить понад десять млрд дол., а всього в офшорах, за експертною оцінкою, обертаються понад 170 млрд доларів українського походження, причому внесок у межах 5 млрд дол. знову повертається в Україну, але «вже значно дорожче», як у класиків гумору…

До життєпису якого відомого дослідника Ви апелюєте, коли наводите мотивуючий приклад для молодих учених?

Мотивуючі приклади для молодих учених беру з життєпису багатьох відомих дослідників, у тому числі й університетських учених. Найчастіше – це  академік НАН України Анатолій Андрійович Чухно (1926–2012), мій університетський викладач у студентські роки і науковий консультант моєї докторської дисертації. Він був не лише відомим ученим-економістом, але й чудовою людина, який надихав багатьох із нас на позитив, розкривав великі перспективи у науці з притаманним йому гумором, не дивлячись на різні складності життя. Тому я вдячний керівництву економічного факультету та викладачам, які доклали зусиль і створили на факультеті іменні аудиторії, зокрема, 404 аудиторія – імені академіка НАНУ А.А.Чухно.  В цій аудиторії я часто проводжу заняття і постійно звертаю увагу студентів на матеріали стенду, де описано віхи життя нашого Учителя. У нас є також іменна аудиторія декана економічного факультету у 1992–2003 роках, відомого вченого-економіста, члена-кореспондента НАПНУ Дмитра Миколайовича Черваньова (1938–2013), за образними висловлюваннями колег, коли студенти особливо вдало захищають у цій аудиторії свої випускні роботи, Дмитро Миколайович посміхається з фото.

Ваше наукове кредо.

Засадничі принципи мого життєвого і наукового світогляду – це три принципи на літеру «П»: «Професіоналізм. Патріотизм. Порядність». І саме у такій послідовності та з певним уточненням: не просто професіоналізм, а Високий професіоналізм, особливо за наших умов, коли не сформовано всіх інституційних засад, а сформовані – практично не діють; щодо патріотизму, то йдеться про Справжній патріотизм, ми вже бачили, й бачимо численну когорту «лжепатріотів» не лише у політиці, але і в науці; і лише порядність – без прикметника, бо вона як вагітність: або є, або її немає взагалі.

На завершення хочу згадати слова Великого Кобзаря – Тараса Шевченка, чиє ім’я носить наш Університет:

 «І день іде, і ніч іде.

 І, голову схопивши в руки,

Дивуєшся, чому не йде

Апостол правди і науки?»

Проректор з наукової роботи, професор Жилінська О. І.

Пресцентр