Новини |
Tweet |
«Людина і ландшафт: географічний підхід в первісній археології» |
|
---|---|
3-5 лютого у КНУ пройшла міжнародна наукова конференція «Людина і Ландшафт: географічний підхід в первісній археології». Її ініціювали, організували і провели викладачі, студенти та аспіранти кафедри археології та музеєзнавства історичного факультету разом з Центром палеоетнологічних досліджень ім. Хв. Вовка за підтримки Інституційної партнерської мережі по вивченню східноєвропейського неоліту та археології річок і озер (SCOPES) та Wild Fox Film production-group.
До участі в конференції зареєструвалося близько 60 науковців з дослідницьких і освітніх установ Києва, Одеси, Луцька, Черкас, Харкова, Мінська, Жешува, Кракова, Варшави, Парижа, Берна та інших міст. Відкрив конференцію проректор з науково-педагогічної роботи (Міжнародне співробітництво) Петро Бех. До учасників конференції з вітальними словами звернулися Кристоф Шпеті (Christoph Späti) - заступник посла Швейцарії в Україні і Молдові та Сільвен Ріголе (Sylvain.Rigollet) - аташе з питань наукового та університетського співробітництва посольства Франції. Побажали успіхів у роботі науковцям, аспірантам та студентам також завідувач відділу археології кам'яної доби Інституту археології НАНУ Леонід Залізняк, декан історичного факультету Іван Патриляк і завідувач кафедри археології та музеєзнавства Ростислав Терпиловський. У межах роботи конференції відбулася лекція «Археологія у Швейцарії: між озерами та горами», з якою виступив професор Університету м. Берн (Швейцарія), директор Інституту археологічних досліджень відділу первісної археології Альберт Хафнер, який долучився до участі у конференції як керівник проекту Швейцарського наукового фонду SNF (Schweizerischer Nationalfonds) в рамках програми наукового співробітництва між Східною Європою і Швейцарією (SCOPES) за темою «Східноєвропейська мережа з археології неоліту і археології річок та озер з метою вдосконалення методів польових досліджень і датування». Бернський університет у 2015-2017 рр. разом з Київським університетом, Європейським Балканським університетом та науковцями з Франції, Македонії, Литви й інших країн співпрацюють в рамках спільного проекту по вивченню і популяризації підводних пам'яток первісної доби, що знаходяться в зонах річок і озер. Це особливо актуально для України, оскільки ця галузь археологічних досліджень у нас майже не розвинена і має гарні перспективи для розвитку у майбутньому. Присутні зацікавлено ознайомилися з результатами археологічних досліджень і здобутками швейцарських археологів. Конференція стала чудовою базою для створення системи обміну інформацією та досвідом у дослідженні пам’яток первісної доби на території Європи, допомогла знайомству з сучасним теоретичним і практичним надбанням європейської науки і впровадженням археологічної спадщини України у загальноєвропейську систему досліджень. 4 лютого відбулась офіційна зустріч ректора університету Леоніда Губерського і проректора з науково-педагогічної роботи (міжнародне співробітництво) Петра Беха з професором Бернського університету Альбертом Хафнером, а також організаторами конференції: деканом історичного факультету Іваном Патриляком, завідувачем кафедри археології та музеєзнавства Ростиславом Терпиловським, доцентом Павлом Шидловським. Крім іншого зустріч було присвячено перспективам виконання спільного для Бернського і Київського університетів наукового проекту. Сторони визнали, що виконання спільного європейського проекту особливо корисним буде для студентів та магістрантів кафедри археології і музеєзнавства, адже, як зауважили Павло Шидловський (науковий керівник проекту від Київського університету) і Яна Морозова (відповідальний виконавець), в Україні практично не існує археології свайних поселень, і одне з наших завдань — навчити нове покоління дослідників працювати в цьому напрямі, щоб з'явилася можливість відкривати, вивчати і картографувати подібні пам'ятники на території України. Завдання проекту також фокусуються на вдосконаленні методів проведення польових досліджень у галузі підводної археології, археології затоплених ділянок (річкові і озерні заплави), а також на загальних методах аналізу археологічних пам’яток доби неоліту-бронзи та їх датуванні. П.Шидловський, доцент кафедри археології та музеєзнавства, Л.Самойленко, завідувачка Археологічного музею Фото: Прес-центр КНУ та Wild Fox Film production-group, Л. Самойленко Прес-центр
|
© Всі права захищені 1995-2024