Новини

 

Сучасні перспективи філології як освіти та фаху

15.03.2012
Як адаптуватися філологові до сучасних умов ринку праці? У яких галузях діяльності йому шукати роботу? Що може дати молодій людині філологічна освіта? – на ці та багато інших наболілих питань шукали та знаходили нові відповіді студенти, випускники та гості Інституту філології на круглому столі «Сучасні перспективи філології як освіти та фаху».
“Філологія може мати прикладне значення у максимально широкій сфері”
Порадами про те, як філологу «знайти» себе й що корисного може дати молодій людині філологічна освіта, ділився зі студентами випускник російського відділення Інституту філології, гід, модератор дискусій і куратор Літературної програми PinchukArtCentre Олександр Михед. “Моя вам перша порада – починайте шукати себе раніше, ніж напередодні випуску з інституту”. Багато філологів за крок до закінчення вищої освіти починають бідкатися, що їм нема куди податися працювати. А все тому, переконаний Олександр, що студенти протягом навчання не намагаються реалізувати себе практично, тим самим розширюючи власний світогляд і набуваючи досвіду роботи.
Порада друга – “спробуйте себе реалізувати у різних галузях”. Адже “філологія може мати прикладне значення у максимально широкій сфері”. Треба знайти точки перетину нашого фаху з іншими дисциплінами й не боятися працювати в різних сферах діяльності. Це допоможе зекономити час для пошуку роботи студента-випускника.
Що дає Інститут філології своєму випускнику? Насамперед, вважає Олександр, вміння говорити на публіку: “Це наш плюс на ринку праці. Треба говорити будь-де, а не лише в аудиторіях, де всі ролі вже давно розписані”. Крім того, філологія вчить аналітично мислити – “це здатність осмислено прочитувати будь-який вид тексту – художній твір, виставу в театрі, стрічко в кіно, картину в музеї”.
Не оминув увагою Олександр Михед і питання, “що нам не дає Інститут філології”. Це, зокрема, відсутність редакторської практики та малооплачувана робота. Хоча з останнім пунктом можна ще посперечатися, що й зробили наступні виступаючі.
“Філологія – це завжди вибір”
“Чому саме психотерапія і який зв’язок вона має з філологією?”, – почала виступ з питання власне до себе випускниця спеціальності літературна творчість Віра Ковтиха, психолог-психотерапевт, член Української спілки психотерапевтів. “З перших курсів я працювала журналістом, але не знайшла себе в цій професії. Потім почала цікавитися психологією”. Філолог – не просто фах, а спосіб мислення, вважає Віра. “Це здатність бачити одночасно цілісність і деталі”, а це вміння є обов’язковим для “лікаря душ людських”. “Я не знаю, як працюють хороші психологи, якщо вони не філологи”, – каже дівчина. Опановуючи медичний фах, вона зрозуміла, як багато дала їй філологічна освіта, а особливо дисципліна фольклористика: “Більшість праць, які має прочитати психолог, нам задавали опрацьовувати на предметі «усна народна творчість» в інституті”. Тому, вважає Віра, професійних шляхів у філолога дуже багато, адже “філологія – це завжди вибір”.
“Філологія скрізь. Основний момент – знайти прикладну точку, де застосувати свої знання”
Обговорити перспективи філологічної освіти у сфері IT-технологій до Інституту філології завітав Сергій Титенко, кандидат технічних наук, старший викладач кафедри АПЕПС (КПІ). Він розпочав виступ з лінгвістичного казусу. “Як адекватно перекласти українською термін application?”, – Сергію доводиться постійно мати справу з комп’ютерною мовою, яка неповно й часто неадекватно відтворена російською та українською. “Я переклав це слово як «застосунок». Зараз його використовує вже компанія Microsoft Ukraine”. Проблема перекладу подібної термінології – справа перекладачів, робота яких у сфері IT-технологій високо цінується. “Ви маєте вирішувати ці дилеми. Microsoft Ukraine, спираючись на ваші знання, вводить нові слова”. Справа в тому, переконує Сергій, що розробка комп’ютерних програм – це міждисциплінарна діяльність, у якій важливе значення має дизайнерське та філологічне мистецтво. “І взагалі – інтернет – це гіпертекст, а саме з ТЕКСТОМ працюють філологи. Якщо текст написаний неграмотно, некоректно – це впливає на якість ресурсу”. У цьому контексті Сергій Титенко порадив студентам-філологам спробувати себе у контент-менеджменті, копірайтингу, зокрема seoкопірайтингу. “Пам’ятайте, – закликав Сергій. – Філологія скрізь. Основний момент – знайти прикладну точку, де застосувати свої знання”.
“Нема проблем з працевлаштуванням лише у тих, хто має зв’язки або працює з першого курсу”
Підтримати розмову й розказати про тенденції сучасного ринку праці прийшов заступник директора Центру працевлаштування Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Швець. “Якщо ви думаєте, що філологам знайти роботу найважче – ви помиляєтеся. Нема проблем з працевлаштуванням лише у тих, хто має зв’язки або працює з першого курсу”, – запевнив слухачів Володимир. Він розповів про переваги і недоліки випускників як потенційних співробітників, про очікування роботодавців від молодих спеціалістів, про сфери діяльності, в яких студент може отримати досвід роботи. Окремо директор Центру працевлаштування наголосив на можливих напрямах професійної діяльності філолога: репетиторство, журналістика, перекладання, викладання, консультаційна діяльність, редакторська та коректорська робота, HR, письменницька та наукова діяльність, книжна справа.
Остання частина програми круглого столу передбачала плідне спілкування гостей з аудиторією. На прохання студентів Олександра Михед схарактеризував образ сучасного філолога-науковця. Він закцентував на двох умовах успішності цього фаху – знання іноземної мови та отримання наукового ступеня доктора наук.
Ще однією учасницею круглого столу була випускниця спеціальності літературної творчості, кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри перекладу КУБГ, куратор Міжнародного конкурсу "Коронація слова", перекладач Юлія Джугастрянська. Дівчина на власному досвіді переконувала студентів, що “якщо ти найкращий у своїй сфері, висооплачувана робота знайде тебе сама”.
Хоча програма круглого столу була розрахована на півтори години, тривала вона набагато довше – студенти не хотіли відпускати гостей, а останні прагнули якомога більше розказати про вдалий досвід пошуку себе у професійному світі. Розмова про перспективи філологічної освіти на цьому не завершилася. Вона, за словами організаторів, триватиме в он-лайн режимі й порушуватиметься під час наступних зустрічей.

















текст: Анна Ращенко
фото: Валерій Попов


Інформаційно-обчислювальний центр університету

© Всі права захищені 1995-2019