Новини |
Tweet |
«Рубцем на серці ліг Афганістан...» |
|
---|---|
15 лютого 1989 рік – день, коли останній радянський солдат покинув територію Афганістану. У цю знаменну дату ми віддаємо шану тим солдатам і офіцерам, які з честю та гідністю виконували свій військовий обов‘язок. Традиційно, цього дня в Україні відзначають 23-ю річницю виведення військ з Афганістану.
З 1979 до 1989 року близько 150 тисяч українців пройшли через горнило «афганської війни». Близько 3 тис. українців не повернулися з Афганістану, 72 людини вважаються зниклими безвісти або потрапили в полон. Отримали поранення більше ніж 8 тисяч українців, з них 4687 повернулися в рідні домівки інвалідами. 24 лютого 2012 року в Києві на території майбутнього храмового комплексу «Всім Святим воїнам» (Парк «Перемоги» вул. генерала Жмаченко) відбулося урочисте відкриття пам'ятника полеглим в Афганістані воїнам-киянам. У заході брали участь ветерани і учасники війни, воїни-інтернаціоналісти, представники організації ветеранів війни, Київського і районних відділів союзу ветеранів Афганістану, курсанти Військового інституту КНУ імені Тараса Григоровича Шевченка. Захід супроводжувався урочистим обрядом освячення пам'ятника Архієпископом Львівським і Галицьким Августином. Афганська війна жорстоко зачепила усіх учасників, особливо їх сім’ї. Це незагоєна рана, невідступний біль... Куди б не закидала доля наших земляків, яким довелося брати участь у бойових діях та миротворчих операціях, вони завжди чесно й сумлінно виконували військову присягу. За хоробрість, високий професіоналізм, надійність і благородство вони заслужили щиру подяку багатьох народів та примножили авторитет України як країни–миротворця. «Афганістан - ти край війни і крові, тих молодих завзятих юнаків, в котрих у грудях полум’я любові, горить допоки дух їх не дотлів. Афганістан – проклятий ти батьками, всіх тих синів, котрих ти вербував. Бо їх серця скривавлені ножами, у кожну мить, як воїн помирав. Афганістан – твоя війна це сльози, братів, сестер і ледь живих батьків, жахлива спека і страшні морози, навіки в пам’яті відважних юнаків. Пройшли роки, війну ж ту не забути, бо кожен воїн, що вернувсь живим згадає тих кого не повернути бо й вірний друг там згинув молодим.» Юлія Пампуха |
© Всі права захищені 1995-2024