ЗЕНЬКОВСЬКИЙ
Василь Васильович (1891-1962)

відомий український та російський філософ, професор кафедри філософії університету Св. Володимира (1915)

Василь Васильович Зеньковський народився 4 липня 1891 р. у м. Проскурові (нині м. Хмельницький) у родині священика. Вищу освіту майбутній філософ здобув на історико-філологічному факультеті Київського університету, де був одним із безпосередніх учнів Г. Челпанова.

Доцент, а після стажування за кордоном, закінчення якого збіглося із початком Першої світової війни, та захисту докторської дисертації з 1915 р. стає професором кафедри філософії університету, читає курс психології та логіки.

1918 р. В.В. Зеньковський входив до складу уряду Скоропадського, обіймаючи в ньому посаду міністра віросповідань, а 1919 р. виїхав за кордон, спочатку до Югославії, де викладав філософію у Белградському університеті, а з 1926 р. працював у Парижі на посаді професора філософії Богословського православного інституту.

1942 року В.В. Зеньковський приймає сан священика.

В.В. Зеньковський відомий як автор таких праць, як "Современное состояние психофизической проблемы" (1905); "Проблема психической причинности" (1914); "Психология детства" (1924); "Проблема воспитания в свете христианской антропологии" (1934); "Русские мыслители и Европа" (1955); "История русской философии в 2 т." (1956); "Н.В. Гоголь" (1961); "Основы христианской философии в 2 т." (1961-1964).

Помер Василь Васильович Зеньковський 5 серпня 1962 року.

Огородник І.В., Огородник В.В. Історія філософської думки в Україні. Курс лекцій: Навч. посіб.- К.: Вища шк.: Т-во "Знання", КОО,1999.-543 с.

Інформаційно-обчислювальний центр університету

© Всі права захищені 1995-2024