ДОВНАР-ЗАПОЛЬСЬКИЙ
Митрофан Вікторович (1867-1934)

Випускник Імператорського університету Св. Володимира (1894 p.), відомий історик, археограф, громадський і політичний діяч

Митрофан Вікторович Довнар-Запольський народився 14 червня 1867 р. у м. Речиця Мінської губернії у білоруській родині, але майже 30 років був пов'язаний з Україною.

Закінчив історико-філологічний факультет університету Св. Володимира, де під керівництвом славнозвісного історика Володимира Антоновича 1894 р. захистив магістерську дисертацію з історії Кривицької та Дреговицької землі, а 1905 р. - докторську дисертацію, присвячену історії селянства Великого князівства Литовського. Завдяки сприянню В.Б. Антоновича був залишений при університеті як професорський стипендіат і 1896 року відряджений до Москви, де працював викладачем у приватних гімназіях та старшим помічником архіваріуса Литовської метрики в Московському архіві Міністерства юстиції, продовжив науково-організаційну роботу з публікації джерел. Викладав у Московському університеті, де обіймав посаду приват-доцента.

Оскільки М.В. Довнар-Запольський був учнем В.Б. Антоновича, а також мав досвід і навички, отримані в його школі, 1896 р. М.В. Довнар-Запольський запропонував організувати археологічну комісію при Імператорському московському археологічному товаристві і по 1901 р. виконував обов'язки її секретаря, фактично керуючи діяльністю комісії. На її засіданнях Митрофан Вікторович читав доповіді на підставі нових архівних джерел, у тому числі "Кокенхаузенское староство в связи с поземельной реформой 1580-1592 гг." та ін. Протягом 1897-1899 pp. M.В. Довнар-Запольський видав під своєю редакцією кілька томів архівних матеріалів (Документы Московского Архива Министерства Юстиции. - М., 1897. - Т. 1; Акты Литовско-Русского государства (XIV-XVI ст.). - М., 1899. - Вып. I).

Вершиною діяльності Довнар-Запольського як ученого-історика був київський період його роботи. У цей час з 1901-го по 1919 р. Митрофан Вікторович працював у Київському університеті. Тут він захистив магістерську дисертацію "Государственное хозяйство Великого княжества Литовского при Ягеллонах" (1901) та докторську "Очерки по организации западнорусского крестьянства в XVI в." (1905). 1902 р. М.В. Довнар-Запольському присвоєно звання професора. У цей час він організував студентський історико-етнографічний гурток при Київському університеті, з якого вийшли відомі історики В.М. Базилевич, А.М. Гнєвушев, Б.Г. Курц, П.П. Смирнов, Н.Ф. Яницький, та був його головою. Гурток видавав збірник своїх праць і фактично став базою формування історично-економічної школи у Київському університеті на початку XX ст. Серед його учнів були відомі у майбутньому суспільно-політичні й наукові діячі Дмитро Дорошенко, Олександр Оглоблин, Наталія Полонська-Василенко. Великою заслугою М. Довнар-Запольського стала підготовка національних кадрів архівістів.

М.В. Довнар-Запольський був одним із засновників і першим директором Київського археологічного інституту, фундатором Київського комерційного інституту.

Як учений М.В. Довнар-Запольський відомий тим, що видав цінні за фактичним матеріалом праці з історії Київської Русі, Великого князівства Литовського, історії селянства та народного господарства Білорусії. Крім того, Митрофан Вікторович вивчав суспільні течії в Росії, передусім декабристський рух, досліджував білоруський та український фольклор, народні обряди і говірки Полісся. Він - автор понад 200 наукових праць, у яких приділяв найбільше уваги дослідженню історії Великого князівства Литовського, історії Білорусії та Росії XVI-XVII ст. Його роботи містять значний фактичний матеріал, який широко використовується істориками до цього часу. Вагомим був його внесок і в українську археографію. Вчений виробив методичні принципи опису документів, згідно з якими опублікував та підготував до друку низку фундаментальних документальних збірників.

Поряд з науковою, науково-організаційною і педагогічною діяльністю активно займався громадською працею. Його перу належить проект Конституції Білоруської Народної Республіки (1918).

Помер М.В. Довнар-Запольський 30 вересня 1934 р. у Москві.

Матеріали взяті з книги Київський національний університет імені Тараса Шевченка : Незабутні постаті / [Авт.-упор. О. Матвійчук, Н. Струк ; Ред. кол.: В.В. Скопенко, О.В. Третяк, Л.В. Губерський, О.К. Закусило, В.І. Андрейцев, В.Ф. Колесник, В.В. Різун та ін.]. - Київ : Світ Успіху, 2005. - С. 177.

Інформаційно-обчислювальний центр університету

© Всі права захищені 1995-2024