Траутфеттер Ернест Рудольф Ернестович

Траутфеттер Ернест Рудольф Ернестович

8 (20) лютого 1809 - 15 (27) січня 1889 р.
Ботанік, доктор філософії (від 1835 р.), доктор природничих наук (від 1839 р.),
ординарний професор кафедри ботаніки (1838-1850 рр.)
декан фізико-математичного відділення філософського факультету (1841-1842 рр., 1843-1847 рр.),
ректор (1847-1859 рр.) Університету Св. Володимира,
засновник і перший директор університетського Ботанічного саду (1841-1852 рр.),
член-кореспондент Петербурзької Академії наук (від 1837 р.)

Народився у м. Мітава (тепер Єлгава, Латвія) у дворянській родині. Після закінчення (1831 р.) із золотою медаллю і ступенем кандидата ботаніки Дерптського (тепер Тартуський, Естонія) університету був призначений помічником директора Ботанічного саду Дерптського університету. 4 листопада 1833 року захистив дисертацію "De Echinope genere capita dua" і одержав право читати лекції як приват-доцент Кенігсберзького університету. 1835 року отримав ступінь доктора філософії.

У січні 1838 р. призначений виконуючим обов’язки ординарного професора кафедри ботаніки університету Св. Во¬лодимира й водночас завідуючим Кременецьким ботанічним садом та охоронцем гербарію університету.

Після захисту дисертації "De Pentastemone genere" на ступінь док¬тора ботаніки 22 червня 1839 р. затверджений ординарним професором кафедри ботаніки університету Св. Володимира. Упродовж 1841–1842 рр. та 1843–1847 рр. обирався деканом фізико-математичного відділення філо¬софського факультету. З 1 червня 1847 р. (затверджений міністром народної освіти 22 липня) по 6 травня 1859 р. був ректором університету Св. Володимира.

Викладав загальну ботаніку, ботанічну термінологію, мінералогію, геогнозію (геологію), кристалографію та інші природничі дисципліни. Проводив наукові експедиції для вивчення рослинного світу Київської, Подільської, Херсонської губерній, Кримського півострова, до яких залу¬чав і студентів. Брав активну участь у роботі Комісії для опису губерній Київського навчального округу, заснованої у грудні 1850 р. під головуванням київського, подільського та волинського генерал-губернатора Д. Г. Бібикова. У 1851–1859 рр. був віце-президентом Комісії (фактично очолював її). В університеті завідував агрономічним кабінетом, кабінетом механічної школи (1839–1843 рр.) та мінералогічним (1842–1846 рр.).

Головною справою його життя була організація університетського Ботанічного саду. У травні 1839 р. поблизу університету, на незручному яристому місці, було висіяне перше насіння, одержане з різних ботанічних садів Росії та Європи. У жовтні того ж року висаджено привезені з Кременця дерева, кущі й багаторічні трави. У жовтні 1841 р. продовжилися роботи з організації на цьому місці постійного Ботанічного саду. Заходи здійснювалися під загальним керівництвом P. E. Траутфеттера за планом архітектора В. І. Беретті (з 1842 р. роботи проводив його син О. В. Беретті).

У 1852 р., через 13 років після початку організації Ботанічного саду, в ньому налічувалося 419 видів дерев і кущів, представлених 25 416 екземплярами, 1725 видів оранжерейних рослин, 8457 різновидів і 2685 видів одно-, дво- й багаторічних трав. За кількістю рослин Ботанічний сад університету посідав одне з перших місць у Російській імперії.

За ректорства Р. Е. Траутфеттера 1850 року філософський факультет було реорганізовано у два факультети: історико-філологічний та фізико-математичний. Останній своєю чергою розпо¬ділявся на два відділи – природ¬ничих і математичних наук. 1853 р. відкрито Анатомічний театр, а 1856 р. – Метеорологічну обсерваторію. Іс¬тотно поповнилася бібліотека уні¬верситету. Протягом 1851–1858 рр. було укладено й надруковано п’ять томів алфавітного каталогу. За пропозицією попечителя Київського навчального округу М. І. Пирогова 11 листопада 1858 р. в університеті було запроваджено Правила для студентів "по части нравственной". Із січня 1859 р. проводилися практичні заняття з підготовки до педагогічної діяльності студентів у гімназіях та школах. Того ж року було відкрито й професорський лекторій.

Р. Е. Траутфеттер був дійсним членом Регенсбурзького ботанічного товариства (з 1839 р.), Російського географічного товариства (з 1852 р.), Дерптського товариства дослідників природи (з 1853 р.), Комітету акліма¬тизації рослин при Московському товаристві сільського господарства (з 1857 р.), Російського товариства садівництва в Санкт-Петербурзі (з 1859 р.), Курляндського товариства мистецтв та літератури (з 1838 р.). 18 листопада 1859 р. удостоєний звання почесного члена університету Св. Володимира, а 24 жовтня 1870 р. – Київського товариства дослід¬ників природи. 1837 року обраний членом-кореспондентом Петербурзької Академії наук за розрядом ботаніки відділення природничих наук, а 1884 р. нагороджений медаллю академіка Бера.

Мав чин таємного радника (з 1869 р.). Нагороджений орденами Св. Во¬лодимира III (1857 р.) і II (1873 р.) ступенів, Св. Анни II (1857 р.) і І (1866 р.) сту¬пенів, Св. Станіслава І ступеня (1861 р.) та удостоєний відзнаки за бездоганну службу за 20 років (1854 р.) та медалі в пам’ять війни 1853–1856 pp.

Помер P. E. Траутфеттер 15 січня 1889 р. у Петербурзі, де й похований.

Джерело інформації: Ректори Київського університету. 1834-2006 / КНУТШ; В.В. Скопенко, В.А. Короткий, Т.В. Табенська, І.І. Тіщенко, Л.В. Шевченко. – Київ : Либідь, 2006. – С. 77-78.

Інформаційно-обчислювальний центр університету

© Всі права захищені 1995-2017