Фортинський Федір Якович

Фортинський Федір Якович

15 (27) лютого 1846 р. – 12 (25) грудня 1902 р.
Історик-медієвіст, доктор загальної історії (від 1877),
заслужений ординарний професор (від 1897),
декан історико-філологічного факультету (1887 — 1890),
ректор (1890-1902) Університету Св. Володимира

Народився у с. Шоста Касимівського повіту Рязанської губернії в родині сільського священика. Навчався у Рязанському духовно¬му училищі, потім – у семінарії. За рік до закінчення семінарського кур¬су (1865) вступив на історико-філологічний факультет Санкт-Петербурзького університету. Після закінчення університету (1869) залишився на два роки при кафедрі за¬гальної історії для підготовки до професорського звання.

Після захисту в Санкт-Петербурзькому університеті дисертації "Титмар Мерзебургский и его хроника" 20 травня 1872 р. отримав ступінь магістра загальної історії. 31 травня того ж року обраний доцентом кафедри за¬гальної історії університету Св. Володимира.

Підготував дисертацію "Приморские вендские города и их влияние на образование Ганзейского союза до 1370 года", яку захистив 14 березня 1877 р. у Санкт-Петербурзькому університеті, здобув¬ши ступінь доктора загальної історії. 8 квітня 1877 р. затверджений екстра¬ординарним, а 8 травня 1878 р. – ординарним професором кафедри загальної історії. З 1897 р. – заслужений ординарний професор університету Св. Володимира.

Брав активну участь у діяльності історико-філологічного факультету. Протягом 1877–1887 рр. – незмінний секретар, 1887–1890 рр. – декан факультету. 13 серпня 1890 рр. міністром народної освіти затверджений ректором універ¬ситету Св. Володимира й залишався на цій посаді по 20 липня 1902 рр., ко¬ли подав прохання про звільнення.

За ректорства Ф. Я. Фор¬тинського на засіданнях Ради університету 1900–1902 рр. розгля-далися питання: про перегляд "Правил для студентов и посторон¬них слушателей"; про запровад¬ження "Временных правил", надісланих міністром освіти; про відмову студентів виконувати ці правила та влаштовану ними обструкцію; про організацію про¬фесорського дисциплінарного суду. Кафедру географії та етнографії переведено з історико-філологічного факультету на фізико-математичний; практичні заняття сту¬дентів проводилися за всіма курса¬ми, які викладалися на факульте-тах; запроваджувалось обов’язкове викладання державного права. 1900 р. при історико-філологічному факультеті засновано Історико-філологічний семінар, яким керував декан факультету Т. Д. Флоринський.

21 серпня 1896 р. з нагоди відкриття пам’ятника Миколі І університет відвідав імператор Микола II, який мав бесіду з ректором та універси¬тетськими професорами, ознайомився з найціннішими виданнями, що зберігалися в бібліотеці. Того ж року було видано книгу "Киев и универ¬ситет Св. Владимира в царствование Императора Николая І" за ре¬дакцією професора О. В. Романовича-Славатинського.

Мав чин дійсного статського радника (з 1890). Нагороджений ор¬денами Св. Станіслава II (1879) і І (1896) ступенів, Св. Анни II (1885) і І (1901) ступенів, Св. Володимира III ступеня (1894).

Помер Ф. Я. Фортинський 12 грудня 1902 року в Києві й похований на Байковому цвинтарі.

Джерело інформації: Ректори Київського університету. 1834-2006 / КНУТШ; В.В. Скопенко, В.А. Короткий, Т.В. Табенська, І.І. Тіщенко, Л.В. Шевченко. – Київ : Либідь, 2006. – С. 141-144.

Інформаційно-обчислювальний центр університету

© Всі права захищені 1995-2024