Давидов Іван Дем'янович

Давидов Іван Дем'янович

Державний і партійний діяч,
начальник управління вищих шкіл Наркомпросу (1936),
ректор Київського державного університету (1937)

Народився в м. Армавір Краснодарського краю (Росія) у сім’ї робітника. Мав вищу педагогічну освіту. Працював учителем у школі. 1920 р. став членом КП(б)У. В 30-х роках обіймав посаду завіду¬ючого обласним відділом народної освіти Сталінської (тепер Донецької) області. 1936 р. переведений до Києва та призначений начальником уп-равління вищих шкіл Народного комісаріату освіти, а з липня 1937 р. за сумісництвом – ректором Київського державного університету.

За ректорства І. Д. Давидова з нового 1937/38 навчального року було відкрито два факультети: юридичний та західних мов і літератури, організо¬вано кафедру фізичної електроніки на фізико-математичному факультеті.

У листопаді 1937 р. було заарештовано групу відповідальних працівників Народного комісаріату освіти: наркома освіти В. И. Затонського, його заступника Г. М. Боданського та І. А. Хаїта, начальників уп¬равлінь А. А. Кобленця, Д. Д. Петруню та ін. 28 листопада 1937 р. подібна доля спіткала й І. Д. Давидова. Їх усіх звинуватили в належності до антирадянської націоналістичної терористичної організації, що мала на меті "насильницьке повалення радянської влади на Україні, встановлен¬ня фашистського ладу та "незалежної держави" – України". "Шкідницька" діяльність І. Д. Давидова нібито полягала в затягуванні та зриві будівництва нових навчальних корпусів і гуртожитків, у дезор¬ганізації процесу навчання у вищих навчальних закладах, затримці вип¬лати зарплати професорсько-викладацькому складу й стипендій студен¬там, вихованні студентів у буржуазно-націоналістичному дусі. Останнє вбачалося в тому, що, мовляв, І. Д. Давидов згортав роботу з підготовки вчителів російської мови й літератури у вищих навчальних закладах, об¬межував викладання російської мови й літератури у школах, насаджував твори В. Винниченка, Г. Епіка, М. Хвильового та інших українських письменників у навчальні програми для вищої школи.

За вироком виїзної сесії військової колегії Верховного суду СРСР від 20 січня 1938 р. І. Д. Давидова було засуджено до вищої міри покарання – розстрілу. Вирок виконано в ніч на 21 січня 1938 р. Реабілітований посмерт¬но 1962 р.

Джерело інформації: Ректори Київського університету. 1834-2006 / КНУТШ; В.В. Скопенко, В.А. Короткий, Т.В. Табенська, І.І. Тіщенко, Л.В. Шевченко. – Київ : Либідь, 2006. – С. 209.

Інформаційно-обчислювальний центр університету

© Всі права захищені 1995-2017