170 років Київському національному університету імені Тараса Шевченка: здобутки та перспективи

Київський національний університет імені Тараса Шевченка – один із найстаріших і найбільших навчальних закладів України. Заснований у 1834 році, університет пройшов великий і складний шлях, зробив неоціненний внесок у розвиток духовності України. За 170 років свого існування він став осередком, де плекаються передові ідеї і готується національна інтелігенція, де панує волелюбний дух і боротьба українського народу на здобутки своїх попередників. За роки свого існування університет підготував понад 300 тис. фахівців та понад 25 тис. кандидатів і докторів наук.

Відкриттю університету, створенню передумов для його успішної діяльності передувала двохсотлітня історія Києво-Могилянської академії, заснованої 1632 р. Це був перший вищий навчальний заклад в Україні, де навчалися й працювали видатні діячі українського просвітительства - Григорій Сковорода, Феофан Прокопович, Мелетій Смотрицький та ін. 8 листопада 1833 р. з'явився указ царя Миколи І про відкриття в Києві "Императорского университета св. Владимира”. 15 липня 1834 р. Київський університет прийняв у свої стіни перших 62 студенти. А факультет був один - філософський з двома відділеннями - історико-філологічним та фізико-математичним. У 1835 р. відкрито юридичний, а у 1841 р. - медичний факультет. Філософський згодом розділився на два самостійних факультети. У такому складі університет працював до 1917 р.

Першим ректором університету став професор Московського університету М.О. Максимович - видатний вчений, історик, фольклорист і мовознавець, близький друг М. В. Гоголя і Т. Г. Шевченка. У 1837-42 р. був споруджений будинок університету за проектом відомого професора архітектури Петербурзької Академії мистецтв В.І. Беретті в стилі російського класицизму.

У 40-і роки XIX ст. як вчитель малювання в університеті працював Т. Г. Шевченко. Однак за участь в революційному нелегальному кружку його разом з однодумцями заарештували.

У 1918 р., восени університет захлиснув рух студентів-більшовиків, що відстоюють справу пролетарської революції, і тоді ж університет був закритий.

Початком нового періоду життя університету стало 29 березня 1919 р. За вказівкою керівництва УРСР було створено інститут комісарів вузів, з 23 квітня 1919 р. став офіційно називатися Київським університетом.

У березні 1939 р., коли країна широко відзначала 125-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка, Президія Верховної ради СРСР з метою увіковічення пам’яті великого сина українського народу присвоїла його ім’я Київському університету. У 1941 КДУ ім. Тараса Шевченка став одним з найбільших вузів і займав третє місце в СРСР.

Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна, за рішенням уряду Радянського Союзу почалася евакуація Київського університету. Все саме коштовне устаткування, фонди були перевезені в Уфу і Кзил-Орду, а університет переїхав до Харкова. Професорсько-викладацький склад і студенти Київського і Харківського університетів виїхали до Кзил-Орди. Рішенням уряду, евакуйовані університети тимчасово об'єдналися. На їхній базі був створений Об'єднаний Український Державний університет (ОУГУ).

Незважаючи на післявоєнні труднощі, колектив Київського університету розвивав і вдосконалював наукову і навчальну діяльність. Тільки за 25 років (1959-1984) університет підготував понад 70 тис. фахівців для різних галузей народного господарства, науки, освіти і культури.

Указом Президента від 21 квітня 1994 року Київський університет став національним університетом зі статусом самоврядного (автономного) державного вищого навчального закладу. Надзвичайно важливим для подальшого розвитку університету став Указ Президента України від 25 листопада 1999 року “Про Київський національний університет імені Тараса Шевченка”, яким значно розширена автономія та права нашого університету.

Нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка – багатогалузевий навчально-науковий комплекс, який об’єднує 14 факультетів (біологічний, географічний, геологічний, економічний, історичний, кібернетики, механіко-математичний, радіофізичний, соціології та психології, фізичний, філософський, хімічний, юридичний, підготовчий), 5 навчальних інститутів (військовий, журналістики, міжнародних відносин, післядипломної освіти, філології). Навчаються в університеті за 73 спеціальностями та 157 спеціалізаціями понад 20 тисяч студентів, 1600 аспірантів. Професорсько-викладацький склад нараховує близько 2 тисяч чоловік.

Велику увагу в Київському національному університеті приділяється комп’ютерному забезпеченню для співробітників та студентів. Зараз усі підрозділи університету мають можливість користування мережею для виконання своїх службових обов’язків. Корпоративна мережа університету відноситься до однієї із найбільших мереж в Україні (кількість робочих станцій складає близько 3 тисяч). Зовнішні канали університету дозволяють отримувати швидкий та якісний доступ до освітньої та наукової інформації.

Важливе місце відводиться забезпеченню умов для навчання студентів у гуртожитках. Для цього Розроблено білінгову систему (http://bill.univ.kiev.ua) доступу студентів до інформаційних ресурсів університету та світу з гуртожитків. Це дозволяє забезпечити неперервність навчального процесу, оскільки студенти можуть вчитись не тільки в лабораторіях та аудиторіях університету, але й за їх межами.

Значна увага приділяється розвитку сучасних засобів навчання. Створено та підтримується сервер для дистанційної освіти. Упровадження засобів дистанційної освіти у навчальний процес дозволяє підвищити його ефективність та забезпечити студентам доступ до навчальних матеріалів.

Лабораторія мультимедійних технологій розробила методику та впровадила сервер відеотрансляцій. Цей ресурс дозволяє проводити в університеті лекції з використанням технології Internet-трансляцій як в режимі реального часу, так і користуючись архівом лекцій, які вже відбулися (http://www.electure.kiev.ua).

4 червня цього року було відкрито Академію впровадження інформаційних технологій в Освіту. Для цього повністю перебудовано поміщення (ауд.204) та оснащене самим сучасним комп’ютерним та мережевим обладнанням.

Продовжується розвиток Регіональної мережевої академії CISCO. За минулий рік в академії пройшли навчання більше 100 студентів та слухачів. Академія пройшла сертифікацію на рівень CCNP (Cisco certified network professional) та стала провідною академією у СНД.

У минулому році було продовжено втілення передових технологій в адміністративну та управлінську діяльність, яке вилилось у двох системах АСУ: “Студент” та “Абітурієнт”. Ці проекти впроваджено у співпраці з групою автоматизації навчального процесу. Вони дозволяють забезпечити автоматизований контроль за проведенням вступних іспитів в університеті та електронне супроводження студентів під час навчання в університеті. Це зумовлює значне зниження непродуктивних затрат праці методичних працівників та проведення якісного контролю й аналізу за ходом навчального процесу в університеті.

Велика увага приділяється розвитку міжнародним відносинам, за минулий навчальний рік загальна кількість укладених міжуніверситетських угод про наукову та культурну співпрацю становила 77 вищих навчальних закладів з 39 країн світу. У 2003–2004 навчальному році були укладені двосторонні угоди про наукову та культурну співпрацю: Університет Найробі (Кенія); Університет Гуачжоу (КНР); Університет Газі Анкара (Туреччина); Санкт–Петербурзький університет (Російська Федерація); Самаркандський державний університет (Республіка Узбекистан); Ліонський національний інститут прикладних наук (ІНСА) (Франція); Університет імені Етвеса Лоранда (Угорщина).

Звання “Почесний доктор Київського університету” присвоєно більше 53 вченим і політичним діячам. Серед них: Дмитро Менделєєв, Михайло Грушевський, Михайло Драгоманов, Індіра Ганді, Тур Хейєрдал, Уільям Клінтон, Борис Патон, Віктор Садовничий, Гельмут Коль, Юрій Митропольский та інші.

В минулому навчальному році факультети та інститути працювали за удосконаленими навчальними планами, в яких тижневе аудиторне навантаження студентів не перевищувало 30 годин і значна увага приділялася їх самостійній роботі під керівництвом викладача. Обсяг самостійної роботи студентів збільшився до 24 годин, а у магістрів – до 30 годин.

Відомо, що тенденція на зменшення аудиторної роботи студентів та збільшення їх самостійної роботи є необхідною умовою нашого входження в Болонський процес і вона буде продовжуватись і на далі. Ще однією необхідною умовою входження в європейський освітянський простір є те, що факультети та інститути переходять на процес підготовки фахівців на основі державних стандартів, у розробці яких самі беруть безпосередню участь. Тобто, мова йде про якісно новий рівень підготовки фахівців.

В Інституті журналістики у 2003-2004 н.р. відкрили екстернатну форму навчання для осіб, які понад 10 років працюють в засобах масової інформації, але не мають спеціальної освіти.

Сьогодні загальний фонд бібліотеки нараховує 3,5 млн. примірників. За своїм змістом універсальний: 1,7 млн. наукової, 1,09 млн. навчальної, 437 тис. художньої, 349 тис. прим. видань зарубіжної літератури. Приділялася увага комплектуванню документів на електронних носіях. За навчальний рік отримано 513 електронних носіїв (у минулому році - 24). Приймаючи до уваги світовий досвід бібліотечної справи, проведена робота по зменшенню паперових носіїв в технологічному процесі. Для цього введено пластикове читацьке посвідчення з унікальним кодом читача. Таке посвідчення дозволяє користуватися електронним абонементом – замовляти, отримувати, та вести облік літератури не заповнюючи ніяких папірців. Зараз біля двох тисяч читачів наукової бібліотеки отримали такі читацькі квитки. Введено також штрихове маркування книжок.

Зусилля колективу науковців університету спрямовані на виконання пріоритетних напрямів, визначених у основних положеннях Стратегії економічного та соціального розвитку України “Шляхом європейської інтеграції” на 2004-2015 роки. Наукові дослідження ведуться за 13 комплексними науковими програмами університету.

Враховуючи сучасний світовий стан розвитку науки та виробництва, в університеті відкрито ряд перспективних спеціальностей. Серед них: “управління навчальним закладом”, „педагогіка вищої школи”, „прикладна економіка”, „архівознавство”, „археологія”, „міжнародний бізнес”, „фольклористика”, „туризм”, „геодезія”, „фотограмметрія”, „землевпорядкування та кадастр”, „геоінформаційні системи і технології”. Крім того, з’явилося й чимало нових спеціалізацій. У межах спеціальності „ядерна фізика” введено підготовку фахівців на базі атомних станцій України. Підготовка фахівців з нових напрямів в університеті проводиться не тільки за сучасними вимогами, але й з урахуванням їхніх перспектив. Постійно розширюється номенклатура мов в Інституті філології.

Високе визнання Київського національного університету імені Тараса Шевченка підтверджене рядом нагород, а саме, дипломами переможця конкурсу „Золота торгова марка - 2003”, національними преміями “Бізнес Олімп” і “Суспільне визнання” Почесною грамотою Кабінету Міністрів України та орденом Святого Станіслава та іншими, і це лише за минулий навчальний рік.

Протягом останніх років Київський національний університет імені Тараса Шевченка є однією із найбільш показових організацій в Україні щодо стабільності, своєчасності, відкритості виплати заробітної плати, стипендій та проведення розрахунків за різноманітні освітянські послуги. Наші колеги з інших вищих навчальних закладів м. Києва та України завжди із заздрістю говорять про наявність цілого спектру соціальних програм для співробітників та студентів, які протягом багатьох років реалізуються в нашому університеті. Питання соціального захисту працівників та студентів університету знаходиться під постійною увагою ректорату та профспілкового комітету, регулярно включаються до планів роботи Вченої ради університету, вчених рад факультетів (інститутів, підрозділів).

Нині університет продовжує жити повнокровним життям. Викладачі постійно підвищують свій професіоналізм, створюють у студентському загалі відповідний психологічний настрій, несуть нове мислення, яке дає можливість не лише об’єктивно оцінювати наше минуле, а й пізнавати сьогодення, орієнтуватися на майбутнє. Культ знань, висока ерудиція, загальна культура, прагнення творити, приумножувати блага на користь свого народу, незалежної України – таким є сьогоднішній день Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Інформаційно-обчислювальний центр університету

© Всі права захищені 1995-2024