Новини

Всього : Фотографія :

Рік 2017-й багатий на космічні ювілеї. Головний ще попереду – 4 жовтня виповниться 60 років з дня вдалого запуску Першого штучного супутника Землі, який фактично змінив світогляд людства, спрямувавши його думки на реальне освоєння позаземного простору. Але цьому дню передувало багато інших подій, довгі століття забобон та боротьби з ними, десятиліття пошуків та невдач, до нього вели складні людські долі, відкриття та втрати.

Астрономічний музей при Астрономічній університетській обсерваторії постійно розширює свою експозицію про зародження та становлення космічної галузі, про тісний взаємозв’язок астрономії з космонавтикою, внесок співробітників Обсерваторії у розробку космічних тематик.    

Лише неповний список ювілейних дат цього року відкриває публікація у 1687 році роботи Ісаака Ньютона «Математичні начала натуральної філософії», в якій було закладено теоретичні основи руху небесних тіл. В 1857 р. народився один з засновників ракетобудування К. Е. Ціолковський, 1887 р. – розробник космічної техніки для міжпланетних перельотів Ф. Цандер, 1897 р. – полтавчанин, автор космічних систем та моделей розрахунку траєкторій польотів для висадки на місячну поверхню Ю. В. Кондратюк (О. Шаргей),  1907 р. – житомирянин, тепер вже знаменитий творець перших космічних кораблів академік С.П.Корольов

У 1937 р. вперше була перекладена і видана російською книга А. А. Штернфельда «Введение в космонавтику», з появою якої і набув поширеннясам термін «космонавтика», та цього ж року в результаті «політичної чистки» було заарештовано та страчено багато співробітників Реактивного науково-дослідного інституту…

Вже у 1957 р. перша жива істота була виведена в космічному апараті на орбіту навколо Землі, в 1962 р.  виконано перше дослідження іншої планети (Венери) з пролітної траєкторії. А в 1967 р. в атмосферу Венери було доставлено спусковий апарат, 1972 р. відбулась доставка на Землю місячного ґрунту, 1977 р. вперше здійснено обліт навколо Юпітера і Сатурна та перший рукотворний об’єкт був направлений за межі Сонячної системи, в 1997 р. створено перший штучний супутник Сатурнаі відбулась посадка на його супутник Титан…

У нашому Університеті теоретичні роботи з небесної механіки і, зокрема, з теорії орбіт виконував професор астрономії та директор обсерваторії М. Ф. Хандриков, 180-ліття якого відзначають цього року, дослідник орбіт малих тіл І. І. Путілін, а також Ю. Д. Соколов, який очолював Обсерваторію в окупованому місті під час Другої світової війни.

В червні 1957 р. при Астрономічній обсерваторії була створена Станція візуально-оптичних спостережень штучних супутників Землі, яка успішно пропрацювала до 1989 р., надаючи наземний супровід практично всім штучним космічним об’єктам в зоні видимості Києва. Штатними та позаштатними спостерігачами цієї станції були декілька співробітників обсерваторії, студенти та викладачі кафедри астрономії, інших кафедр університету, небайдужі кияни різних професій, що пройшли відповідну підготовку. Напружений графік щонічних спостережень без вихідних та свят за будь якої температури повітря, сувора відповідальність та тогочасна секретність накладали певний відбиток на цю працю, згуртовуючи колектив спостерігачів різних поколінь, надаючи практичні навички студентам. Причетність до важливої, великої колективної наукової роботи з її рутинністю та постійним оновленням як знань так і технічних засобів,загальне піднесення населення в часи початку космічної ери, бажання поповнити свої знання,гуртували навколо станції все нових і нових охочих як долучитись до спостережень, так і послухати про них. Станція збирала популярну літературу про космонавтику, публікації ЗМІ, проводила лекції та пізнавальні вечори, випускала стінні газети.      

Повний науковий архів Станції, документація участі в міжнародних спостережних проектах, зафіксовані результати спостережень,  інструменти, численні фотографії процесу спостережень та перепочинків, стінні газети та інше зберігає та вивчає Астрономічний музей. А на екскурсіях до Музею можна багато чого з переліченого побачити протягом цього року та почути розповіді від безпосередніх учасників спостережень.

Експозицію доповнюють матеріали київського колекціонера Ю. О. Шевели, який відслуживши свого часу на космодромі Капустин Яр, багато років збирає матеріали, присвячені космонавтиці (книги, поштові картки та конверти, марки, значки, фотографії та багато іншого). Дванадцятого квітня о 19.00 можна буде поспілкуватися з Юрієм та оглянути з екскурсією експозицію Музею, що оновлюється після ремонту.

Л. Казанцева, завідувач Астрономічного музею

Прес-центр