Новини

 

"Я, взаємини, любов” – перша київська міжнародна конференція з практичної психології

21.02.2006
Перша київська міжнародна конференція з практичної психології, під багатозначною назвою: “Я, взаємини, любов”, пройшла 3-6 лютого цього року на кафедри психодіагностики та медичної психології факультету соціології та психології Київського університету.

Медична психологія в нашій країні переживає бум. Це обумовлено процесом інтеграції вітчизняної психології у світову психологію. Саме таке взаємозбагачення і є критерієм динамічного і стрімкого розвитку науки.

Конференція не обмежувалась питаннями, які стосувались лише цих трьох складних явищ: “Я, взаємини, любов”. Та й про які обмеження може йти мова, коли справа стосується людської душі. Можливо так вважали і самі організатори, а саме, декан факультету соціології та психології Володимир Борисович Євтух та кафедра медичної психології, які організували широкомасштабний практично-психологічний форум, під час якого всі бажаючі мали змогу ознайомитись з найрізноманітнішими напрямками психології, психотерапії, та інших способів пізнання людської сутності. В рамках конференції були висвітлені та практично опрацьовані питання, які стосувались міжособистісних відносин, особистісного зростання, досягнення успіху в бізнесі, гармонійного поєднання душі і тіла, розкриття власного потенціалу, сексуальної сфери та багато іншого.

Урочисте відкриття розпочалося у актовій залі головного корпусу, де з вітальною промовою виступив завідувач кафедрою психодіагностики та медичної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор психологічних наук, професор, Леонід Фокович Бурлачук. Після чого головуюча, аспірант Марина Лук’янова запрошувала до слова тренерів, які тезісно розповідали про свій майстер-клас. Охочих ”знайти свою сутність” виявилось доволі багато. У конференції взяло участь близько 600 чоловік. Всі вони мали змогу впродовж 3-х днів відвідувати найрізноманітніші майстер-класи. За один день кожен мав змогу відвідати максимум 3 майстер-класи.

Якщо подивитись список запрошених тренерів, то стає зрозумілим, що наявність в назві заходу слова “міжнародна” є цілком виправданим. Так на конференції були присутні тренери з Швеції, США, Ізраїлю, Франції, Китаю, Росії, Японії та велика кількість найкращих тренерів з України. Атмосфера на конференції була дуже неординарною, дружньою, теплою. Так буває коли багато людей, об’єднаних спільною метою, опиняються в потрібному місці в потрібний час.

Для того щоб перелічити всі теми, які були представленні на конференції потрібна буде окрема стаття.

Цікавими, на мій погляд, були нижчезазначені майстер-класи. Майстер-клас Л. Ф. Бурлачука був присвячений проективним методикам, які дуже поширені у психологічній практиці за кордоном і на превеликий жаль безпідставно проігноровані спільнотою психологів в нас. Як відомо, специфіка психотерапії полягає у тому, що її об’єктом і одночасно інструментом є одне із найбільш складних утворень – людська психіка. Психотерапія використовує психологічні засоби впливу з метою лікування і скерована на досягнення, перш за все, певних психологічних змін у пізнавальній, емоційній і поведінкових сферах. Крім того, психотерапія – система лікувального впливу на психіку, а через неї – на весь організм і поведінку людини. Перш ніж приступати до роботи з пацієнтом слід врахувати всі покази та протипоказання при доборі адекватних та дієвих методів впливу. Недиференційоване використання певних методів психотерапії може призвести до ще більшої дезадаптації та нашкодити пацієнту. Завдяки психодіагностиці психотерапія стає індивідуалізованою, особистісно і соціально орієнтованою. На майстер-класі тренер окреслив сучасний стан розвитку проективного підходу у психодіагностиці, поділився власним досвідом використання проективних методик та про можливість їх застосування у психотерапії. Крім того була розглянута фундаментальна проблема у психології – специфіка виміру індивідуально-психологічних особливостей людини. Оскільки, до сьогоднішнього дня психологія не має своєї власної теорії виміру, а спирається на загальну теорію виміру, яка, як відомо, ґрунтується на фізиці і не є у повній мірі адекватною для застосування по відношенню до психіки.

Майстер-клас С.В.Васьківської – „Слава тобі безвихідний біль”. Як видно, назва майстер-класу сама про себе говорить. Підхід тренера до гармонізації психічного розвитку, підвищення психологічних ресурсів і адаптивних можливостей людини є надзвичайно оригінальним і опирається на поєднання (еклектику) сучасної наукової психології та філософії сходу. Сутність людських проблем розглядається через призму єдності тілесного і духовного та пошуку своєї “другої половинки” (через призму любові), бо саме голістичне бачення цих проблем веде до використання моделі, яка патогенез і терапевтичний підхід до нього проектує одночасно на біологічну, психологічну і соціальну площини. Очевидним є те, що таке евристичне та комплексне бачення сутності людини, на мою думку, у близькому часі трансформується у новий напрямок в психотерапії.

Майстер-клас Б.М.Ткача був присвячений гендерним та віковим особливостям когнітивного стилю у ситуаціях з вільним вибором, коли від індивіда залежить рішення як діяти у невизначених та двозначних ситуаціях. Адже в житті людині доводиться частіше вирішувати неоднозначні проблеми, а не проблеми з єдиним і правильним рішенням. Тренером були представлені власні результати нейропсихологічного дослідження, а саме, що у правшів чоловічої статі спочатку в онтогенезі формується контекст-незалежний вибір у невизначених ситуаціях із вільним вибором, який у подальшому трансформується в контекст-залежний, водночас у осіб жіночої статі протягом всього онтогенезу присутній контекст-незалежний вибір; що у підлітково-юнацькому віці відбувається дихотомія у когнітивному стилі. Також було висвітлено, як епізодичне вживання алкоголю і куріння молоді призводить до порушення когнітивного здоров’я (фронто-ретикулярний синдром), тобто до втрати здатності самостійно приймати рішення. Виявлені факти мають не лише прикладне, а й фундаментальне значення для наукової психології.

Найяскравішими, на мою думку, були такі напрямки: танатотерапія, театр Play Back, майже всі майстер-класи з НЛП, психодрама, Гештальт-терапія, перенатальна психологія, різноманітні техніки медитації (в тому числі і Дзен буддійські, котрі проводив справжній буддійський монах та Лама настоятель буддійського монастиря, який керуючись великим Дао, чи просто загальнолюдським інтересом, потрапив на конференцію).

Загалом конференція показала, що інтерес до питань практичної психології достатньо високий, не тільки серед професійних психологів, а й серед пересічних громадян. Такий успіх надихнув організаторів на проведення, незабаром, вже другої міжнародної київської конференції з практичної психології, адже пізнання світу починається з самого себе!


Володимир Коношевич, студент факультету соціології та психології
Інформаційно-обчислювальний центр університету

© Всі права захищені 1995-2024