7 листопада 2003 році в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулася презентація книги “Спогади фронтовиків”. В цій книзі надруковані спогади ветеранів Великої Вітчизняної війни, які працювали і працюють в Київському університеті. Згадуючи фронтові дороги своєї буремної молодості, ветерани відкривають читачеві свої серця, передають естафету юному поколінню ХХІ століття. А біографічні довідки про авторів допомагають краще зрозуміти тих, хто поруч з нами.
В книзі подаються документи про статус Ради ветеранів війни та праці університету, про пільги фронтовикам, а також список тих ветеранів війни, які відійшли у вічність за останні шість років. Книга налічує понад 78 авторів, головою редколегії виступив академік Віктор Скопенко, який звернувся до читачів:
“З почуттям радості і хвилювання звертаюся до університетської громадськості всіх поколінь з нагоди виходу книги спогадів ветеранів Великої Вітчизняної війни нашого університету. У книзі відображена слава університету за останні 60 років: від початку Великої Вітчизняної війни до першого року нового століття і тисячоліття. Ратними, бойовими і трудовими зверненнями творилась наша слава і Перемога.
Публікуючи автографи переможців, ми водночас з шаною і повагою віншуємо тричі ветеранів - і війни, і праці, і нашого Шевченкового університету: сміливих і мужніх, талановитих і працелюбних, які все своє життя присвятили розвитку науки, культури і духовності України, рідного Храму науки і освіти, ось чому маємо постійно піклуватися про поліпшення їхньої ветеранської долі.
Ми також відзначаємо серед них насамперед героїв, які в грізні роки війни обороняли і визволяли Київ – столицю нашої Вітчизни і всю Україну.
Спомини ветеранів - це відверто написані рядки колишніх молодих воїнів - бійців та командирів, які змушують пам’ятати наше героїчне минуле і спонукають до повсякденної роботи на ниві патріотичного виховання молоді на героїчних. Бойових і трудових традиціях українського народу часів Великої Вітчизняної війни.
Народження цієї книги – це свідчення вдячності нащадків ветеранів.
Сподіваюся, що кожний, прочитавши цю книгу, підхопить і продовжить естафету слави старших поколінь і пронесе її крізь віки на благо розквіту Рідної України.
Слава творцям Великої Перемоги, які живуть і трудяться поруч із нами!”