Новини

Цього семестру на кафедрі державного управління філософського факультету — троє іноземних аспірантів зі Сходу. І якщо росіянка Єлизавета Лужикова, яка відважилася навчатись у Києві, легко сприймається як наша співвітчизниця, та й азербайджанець Ровшан Алієв — фактично своя людина, то третя гостя виглядає по-справжньому екзотично. Красуня Лі Жуйтін приїхала з далекого Китаю та почала активно вивчати українську і російську мови, щоб здобути науковий ступінь у КНУ імені Тараса Шевченка. Після кількох місяців інтенсивних мовних занять китаянка вже впевнено говорить і розуміє більшість слів. Разом із іншими аспірантами вона охоче поділилася з нами враженнями та планами на майбутнє.

Лі Жуйтін приїхала в Україну за науковими здобутками: «Раніше, у Китаї, я працювала в університеті. Я прагну здобути науковий ступінь, стати професором. Після успішного захисту кандидатської дисертації я б хотіла отримати ступінь доктора і продовжити роботу в університеті. Ще не знаю, в Україні, чи в Китаї». Лі докладає багато зусиль, щоб опанувати мову: «Потрібно багато працювати, щоб вивчити таку несхожу мову. Я вже здатна трохи спілкуватися, читати, писати, та попереду ще багато роботи». Лі зазначила, що обрала цікаву тему для дисертації, а також зізналася, що їй дуже подобається... її науковий керівник, завідувач кафедри державного управління Дмитро Васильович Неліпа! «Мой профессор — очень cool» — так описала китаянка свого наукового керівника.

Ровшан Алієв здобув ступінь бакалавра в Інституті міжнародних відносин. Він не перший рік живе в Україні: «Мені дуже подобається тут. Українці сприймають мене не як чужоземця, а як особистість, студента, науковця. У наших держав міцні культурні та освітні зв’язки. Приємно писати дисертацію на філософському факультеті, викладачі та аспіранти кафедри державного управління мені з радістю допомогають у всьому. Після захисту дисертації можу працювати, скажімо, в Міністерстві закордонних справ». Тут Ровшан, на мить замислившись, із посмішкою додав: «А, може, приїду сюди як посол, чи стану президентом, все може бути!».

Єлизавета Лужикова має українське коріння: «Моя мати — українка, я народилася тут, і завжди хотіла повернутися на історичну батьківщину. Отже, я здійснила свою мрію. Чому університет Шевченка? Це класичний університет, що забезпечує високий рівень освіти, і я вирішила закінчити аспірантуру саме тут». За освітою Єлизавета Лужикова політолог, тема її дисертації включає дослідження виборчого процесу. Наразі вона — співробітник російського аналітичного фонду, і планує продовжити кар’єру або в аналітиці, або в одній із міжнародних організацій. Оскільки стосунки між Україною і Росією наразі непрості, виникає питання, якою була реакція близьких і друзів Єлизавети. Вона переконана, що в поточній ситуації кожна людина виявляє власну сутність: «Коли я сказала, що їду навчатися в Україну, більшість моїх знайомих відреагували позитивно. Проте були і винятки. Я аніскільки не розчарована своїм рішенням, адже жодного разу не зіткнулася з проявами ксенофобії, мене всюди зустрічали тепло, і я легко включилась у політичне життя, без проблем одразу змогла працювати під час виборчої кампанії». Єлизавета відзначила, що для аспірантів кафедри державного управління і майбутніх дослідників можливість безперешкодно відвідувати зустрічі з відомими політиками та громадськими діячами є безцінною. Інші аспіранти жваво її підтримали: в університеті постійно відбуваються відкриті лекції та дискусії з публічними особами, що дозволяє швидко включитися у політичне життя країни.

Декан факультету навчання іноземних громадян Юрій Гоман високо оцінив роботу кафедри державного управління. Він відзначив, що хоча кафедра державного управління — одна з наймолодших в університеті, її співробітники активно застосовують у навчальному процесі новітні форми роботи, успішно працюючи індивідуально з іноземними студентами та розвиваючи дистанційне навчання. Зичимо успіхів викладачам кафедри, а нашим аспірантам — наукових здобутків, нових друзів та позитивних вражень!




Текст: Марина Герліга
Фото: Андрій Єловіков, прес-центр КНУ