Новини

Цьогорічний відпочинок в оздоровчо-спортивному комплексі КНУ імені Тараса Шевченка в селі Берегове хоча й був традиційним, але ні в якому разі не одноманітним: скуплення найактивніших студентів з усіх факультетів далося взнаки. Це стало відчутним і в проведенні великої кількості екскурсій для наших студентів, і в організації різноманітних свят, конкурсів, фестивалів тощо...

Всім відома пісенька: “Живут студенты весело от сессии до сессии…”, але справжні веселощі починаються з тої самої хвилини, як вони десь наприкінці липня сідають у потяг «Київ — Сімферопіль» і прямують у місце, де багато виноградників, сонця і лежаків... і починається 14-денний відпочинок в ОСК, який — як люблять казати наші батьки — 100% запам’ятається на все життя; гарантом того є один лише факт: серед відпочиваючих — лише студенти... І це зовсім не означає, що ти лежатимеш цілий день на пляжі і висипатимешся після виснажливої сесії (хоча такий вид відпочинку не виключення, якщо ти його завзятий прихильник), скоріше — годинку-другу полежиш під полум’яно-гарячими променями кримського сонця (і тільки щоб здобути золотавий відтінок шкіри, який притаманний всім мешканцям Берегового), а потім обов’язково повернешся до основного заняття — запальної боротьби під час гри в теніс або більярд, або екскурсії до якогось історичного місця...

Щороку здається відпочинок в ОСК чи не найкращим у житті, але студентський заїзд - 2005 — й поготів. Цього разу фактично в одному місці і в один час зібрався актив всього університету, який навіть відпочинок не сприймає в пасивному стані — все руки тягнуться до нових звершень.

Ініціюванню в проведенні більшості заходів ми маємо завдячувати Шамраю В’ячеславові, заступникові голови профкому по роботі зі студентами, адже він приїхав в пансіонат найпершим, щоб посприяти в підготовці до зустрічі студентів, їх поселенні і приємному відпочинку.

Наприклад, Валера Огородник, студент історичного факультету, став гідом по місцевих краях, провівши ряд справді захопливих екскурсій до Ескі-Кермен, Мангуп-кале, Чуфут-кале, Херсонесу, Балаклави тощо. Тим паче, хто може знати краще, що зацікавить студента? Правильно, тільки студент. Віддаючи пошану всім гідам і їх великій справі, варто сказати, що розповіді Валери на відміну від вище зазначених зовсім не були “сухими”, навпаки — надміру цікавими.

Що стосується дискотек, то цього року з нами приїхав ще один прихильник своєї справи, студент радіофізичного факультету, Ренат Ахмедзієв, перетворивши ночі в ОСК в справжню фієсту. Різножанрова музика не давала нікому ані засумувати, ані відпочити від запальних танців. Шкода тільки, що дискотеки закінчувалися прямо як чари феї в казці “Попелюшка” — рівно о дванадцятій. Але вигадливе студентство ніколи не зупинялось на півдорозі і продовжувало “дикі танці” в таких загальновідомих місцях як “Бамбук” або “Прибережне”.

Чи не наймасштабнішою подією заїзду було проведення в Береговому фестивалю “Співучий берег”, в якому брали участь не тільки студенти нашого університету, але й запрошені гості з Таврійського національного університету. Гран-прі здобула надзвичайно талановита студентка Інституту філології Нижник Яна, отримавши в нагороду величезний кошик з морськими черепашками і путівку на наступний рік до ОСК.

Проте, на мій погляд, “перлиною” відпочинку став конкурс краси “Міс Берегове — 2005”. Можливо, він так запам’ятався через те, що мені випало бути членом жюрі, а може тому, що бачила всю підготовку дівчат “зсередини”, чи тому, що ведучими стали хлоці з команди КВК географічного факультету — де дотепні жарти гармонійно поєднались з вишуканістю, граційністю і неповторністю конкурсанток (по сценарію — представниць гарему). Три години пролетіли як одна, і враженнями були переповнені не тільки жюрі, але й захопливе студентство, яке у повному складі вибігло на майданчик, щоб вболівати за дівчат. Врешті, з 11 красунь постала одна — достойна найвищої нагороди — “Міс Берегове — 2005”, студентка ІМВ, Самсонова Марія, яка вразила не лише зовнішніми даними, але й гострим розумом, продемонструвавши його у відповідях на каверзні запитання ведучих в інтелектуальній частині конкурсу, вмить спростувавши загальновідоме твердження: “Красива — не означає розумна”!

В останній день нам щастям вдалося забігти в гості до директора ОСК Макарова Андрія Тимофійовича на розмову — інакше ніколи не дізналися б історію ОСК. Нам ця зустріч здалася особливо зворушливою — Андрій Тимофійович сам присвятив життя ОСК, пережив його становлення і розвиток, брав безпосередню участь у будівництві корпусу, він звик до ролі господаря і ініціатора всіх розважальних заходів задля добробуту відпочиваючих. Але наскільки він був вражений, коли самі відпочиваючі прийшли з ідеями, запропонували допомогу. Обопільне бажання щось творити мабуть і зробило цей відпочинок таким чудовим: для Нього — бо побачив у молоді той самий запал, який завжди був притаманний Йому, для нас — бо відчули справжню підтримку у всіх своїх пориваннях. І, здається, на цей раз все, що задумали — збулося, за що в першу чергу дякуємо Андрію Тимофійовичу.

Що було далі? А далі була мить прощання... Мабуть, немає на світі нічого складнішого, але все хороше рано чи пізно закінчується, і до всьго треба підходити по-філософськи: ці 2 тижні можна сміливо назвати незабутньою “райською насолодою”, і ми від’їжджали до Києва з новими силами, новими ідеями і з купою позитивних емоцій, хоча з присмаком легенького смутку. Думаєш: “якби тільки ще тижнів зо два...”. Прямо як в тій пісні: “Заповітні ЯКБИ дозволяють захотіти, а буденні АЛЕ не дають нам до моря йти...” (Океан Ельзи). Принаймні, ці заповітні ЯКБИ залишають в наших серцях надію, що в липні 2006 року ми знову поїдемо в Берегове, шукати нові знайомства і зовсім нові враження...