Новини

Наприкінці жовтня дні народження святкують два видатних письменники слов’янського світу – Мілош Црнянський і Борис Олійник. З нагоди 120-річчя сербського романіста, поета, драматурга та перекладача в Інституті філології відбулися історико-літературні читання.

«Серби та українці – найближчі народи серед слов’ян. Серб завжди зрозуміє мову українця й навпаки. Проте є ще одна спільна риса цих народів – геніальні творці двох національних літератур, які народилися в один осінній час, проте в різні століття – Мілош Црнянський і Борис Олійник», — розпочав читання модератор зустрічі професор кафедри слов’янської філології Павло Рудяков. Для урочистого відкриття заходу музичне слово було надано Народному артисту України Олександру Василенку. Артист виконав акапелла пісню на вірш Мілоша Црнянського «Земле моя», після чого побажав нинішньому імениннику «Многая літа».

Для привітання від сербського народу Павло Миколайович надав слово почесному гостю Інституту філології – Надзвичайному і Повноважному Послу Республіки Сербії в Україні пану Раде Булатовичу. «Мілош Црнянський – великий творець сербської, слов’янської православної історії. Червоною ниткою крізь усі твори письменника проходять драматичні життєві долі всіх слов’янських народів. Адже постійні переселення і боротьба за свободу є спільними рисами наших націй», — зазначив Посол.

Про власні тісні зв’язки з сербським народом розповів нинішній ювіляр – поет і перекладач Борис Олійник. «Црнянський – унікальна й універсальна фігура. Як справжній класик він заявив себе у всіх жанрах і був новатором у кожному з них», — наголосив письменник і додав, — «коли б я не був українцем, я хотів би бути сербом». Борис Ілліч висловив свою глибоку повагу до сербського народу, з яким довелося не лише співпрацювати у сфері літератури та громадської діяльності, а й стояти пліч-о-пліч під час військових дій. За сербами, переконаний поет, грядуще, адже вони є взірцем того, як можна зберегти свою ідентичність, коли всі навколо проти тебе.

Після виступів гостей заходу розпочалася науково-практичні частина читань, на якій доповіді виголосили викладачі та студенти кафедри слов’янської філології.









Текст: Анна Мукан,
Фото: Валерій Попов, прес-центр Інституту філології