Новини

 

Здобутки україно-польського студентського обміну

28.04.2005
Наукове товариство студентів та аспірантів, Студентський Парламент Київського національного університету імені Тараса Шевченка, БО «Фонд сприяння розвитку студентського самоврядування «Універсітас» 17-23 квітня 2005 року провели другий етап Україно-польського студентського обміну. Координатором обміну була Голова Наукового товариства студентів та аспірантів Юлія Кравченко.

В ході цих зустрічей були проведені круглі столи, де обговорювались актуальні на сьогоднішній день питання Євроінтеграції, Помаранчевої революції, здобутки та перспективи розвитку студентського самоврядування тощо. Заключна зустріч відбулась у залі засідань вченої ради ІМВ Київського національного університету імені Тараса Шевченка і мала назву “Зовнішня політика України і Велика Європа”. Було представлено 7 доповідей, які підготували студенти України і Польщі, чітко сформулювавши свою власну позицію на проблеми української євроінтеграції і роль Польщі у цьому.

В першій доповіді польського студента Петра Буйницького “Важливість і роль України у Східній Європі – польський національний інтерес” була піднята проблема конкуренції України і Польщі. Але погляд Петра зосередився на відсутності такої проблеми, оскільки у першої країни є всі шанси стати лідером Східної Європи, а у другої – Західної, тому їх інтереси не мають перетнутися. “Хоча тут варто зазначити, що стосунки між Україною і Польщею суттєво змінились саме після Помаранчевої революції,” - підкреслив студент. В 90-х рр. вже були здійснені спроби розвинути україно-польське партнерство, але результати виявились досить незначними, так як не було достатньої кількості ресурсів, щоб закріпити це співробітництво. Але Віктор Ющенко підкреслює наразі необхідність взаємодії цих 2 держав-сусідів. Наостанок Петро зазначив, що демократизація в Європі може стати спільним інтересом для України і Польщі, і спільними зусиллями можна досягти лідерства у різних частинах Європи, не суперечачи інтересам одне одного.

“У України є хороші перспективи, але економічні показники свідчать про тяжку ситуацію,” – зауважив студент ІМВ Костянтин Передерій в своїй доповіді “Економічна складова інтеграції України в ЄС”. Він наводив реальні цифрові показники експорту металу з України, що складає 53 % - і це негативно позначається на розвитку країни. В цілому експорт від ВВП в Україні складає 60%, в той час коли в країнах Європи ця цифра не перевищує 40-50%. Тим не менш, направлення експорту євроінтегроване – і це вже великий плюс нашій державі. Великим промахом є нерозвинутість фінансового сектора в Україні; ЄС будувався на основі німецької банківської системи, а в нашій країні вона нерозвинута. До того ж, в процесі технічного обміну Україна втратила велику кількість кадрів. “Загалом, якщо буде серйозна стратегія, через 10-15 років Україна може стати сильним економічним конкурентом. Але зараз їй необхідне співробітництво з Росією без пригнічення власних інтересів,” – цими словами завершив свою доповідь Костянтин.

Далі виступив студент ІМВ Володимир Хоменко із доповіддю “Перспективи інтеграції України в євроазіатському спрямуванні”, в якій він виділив три вектори інтеграції: євроазіатський, європейський і східний. На перший план, звісно, виступає східна спрямованість. До помаранчевої революції Україна провадила багатовекторну зовнішню політику, що приводило до невизначеності її перспектив в майбутньому. Зараз Україна може розвиватись в рамках “Балтійської стратегії”. Відомо, що вона бере свій початок з Балто-Чорноморського союзу (утв.на поч.ХХ ст.), до якого входила Балтія, Білорусь і Україна. Місце Білорусі зараз може зайняти Польща – тоді у України з’явиться шанс претендувати на роль лідера у Східній Європі. На думку Володимира, Україна не має перспектив глибокої інтеграції, але має хороші перспективи вільної торгівлі. Він підкреслив, що Польщі буде важко поза ЄС співпрацювати з Україною, адже вступивши в цю організацію, вона втратила частину свого суверенітету.

Далі зі своїми доповідями виступи продовжили Деніс Гуржий (“Альтернативні шляхи інтеграції у сфері безпеки України”), Микола Мироненко (“Орієнтири у сфері безпеки у зовнішній політиці України”) і Станіслав Тельпіс (“Політичний вимір співпраці України і ЄС”).

Під час київського етапу україно-польського обміну польські представники студентського самоврядування мали змогу не тільки розширити тематику актуальних проблем, запропонованих до розгляду, але й зустрітись з діячами української політики, познайомитися з культурною спадщиною Києва, і просто поспілкуватись з українськими студентами.
Інформаційно-обчислювальний центр університету

© Всі права захищені 1995-2024