Новини

 

На економічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулась конференція з питань запобігання кліматичним змінам у м. Києві

11.06.2013
5-6 червня 2013 року на економічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася Міжнародна науково-практична конференція з питань запобігання кліматичним змінам «Клімат і місто» (на прикладі м. Києва). Організаторами її виступили українсько-німецька кафедра екологічного менеджменту та підприємництва економічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка та Департамент міського благоустрою і збереження природного середовища, Управління екології та охорони природних ресурсів Київської міської державної адміністрації.
Понад 30 учасників прийняли участь у конференції та близько 15 вчених, науковців, експертів і практиків з Німеччини, Швейцарії та України виступили з доповідями по тематичних напрямах конференції, а саме:
- вплив міста на кліматичні зміни;
- місцеві (локальні) кліматичні зміни, їхнє значення та довгострокові наслідки;
- проблеми та шляхи формування умов для екологічно безпечного та кліматично дружнього міста;
- вплив господарської діяльності та інфраструктури життєзабезпечення на клімат м. Києва;
- економічний та організаційно-правовий механізми адаптації та запобігання кліматичним змінам в м. Києві.

Головною темою конференції стало всебічне обговорення та наукове обґрунтування наслідків зміни клімату в містах та на урбанізованих територіях з визначенням основних засад кліматичної стратегії для м. Києва.
Відкрив конференцію та визначив ключові питання для дискусій Віктор Дмитрович Базилевич - декан економічного факультету, д.е.н., професор. Він виразив сподівання, що в результаті спільної роботи учасників будуть прийняті рішення для протидії зміні клімату та розроблення дієвої кліматичної стратегії для нашого міста.

З вітальним словом від Київської міської державної адміністрації виступив Курикін Сергій Іванович – заступник директора Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища, начальник управління екології та охорони природних ресурсів Київської міської державної адміністрації. Сергій Іванович наголосив на необхідності здійснення дієвих заходів щодо подолання кліматичних змін у містах, особливо таких розвинутих як столиця України – м. Київ. Він є одним із найбільших у Європі ділових, фінансових, комерційних і промислових центрів. Першим кроком на шляху до цієї мети є розробка кліматичної стратегії для Києва, участь у розробці якої будуть брати експерти та науковці, присутні на цій конференції.

Наукову дискусію розпочала Купалова Галина Іванівна – завідувачка українсько-німецької кафедри екологічного менеджменту та підприємництва Київського національного університету імені Тараса Шевченка, д.е.н., професор. Вона відмітила, що стан довкілля в Україні є одним із найгірших серед всіх країн СНД. Нині немає єдиної науково обґрунтованої методики економічного аналізу та оцінки кліматичних змін, не визначені методи та показники для виміру впливу сукупності чинників на клімат (виробничих, технологічних, енергетичних, культурно-побутових, психологічних та ін.), визначення суми втрат та збитків через його зміну.
Продовжили дискусію про проблеми зміни клімату та методах їх вирішення у розвинених зарубіжних країнах представники з Німеччини та Швейцарії.
Вільфрід Нойманн – професор українсько-німецької кафедри екологічного менеджменту та підприємництва Київського національного університету імені Тараса Шевченка, д.е.н, професор (Німеччина) розкрив підходи управління кліматичними змінами у Німеччині, а доктор Жан-Клод Гфеллер – експерт в галузі охорони довкілля та сертифікації промислових виробництв (Швейцарія) – у Швейцарії. Останній відмітив, що завдяки спеціальним програмам, націленим на покращення якості довкілля та мінімізації негативного впливу від діяльності людини, нині у Швейцарії використовується тільки відновлювана енергетика (100%), що, в свою чергу, сприяє зменшенню значних обсягів викидів парникових газів в атмосферу.


Про досвід Європейського Союзу по адаптації до зміни клімату доповіла Плотнікова Анна з Бюро Координатора з економічної та довкільної діяльності Організації з безпеки і співробітництва (ОБСЄ) у Європі. Вона представила результати дослідження Еріка Масея - експерта ОБСЄ, який зробив огляд заходів із адаптації до змін клімату у різних галузях економіки, показав конкретні приклади впровадження кліматичної політики.
Ряд науковців представили свої дослідження про вплив великого міста на забруднення атмосферного повітря, зокрема у м. Києві. Так, завідувач кафедри метеорології та кліматології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, д.г.н., професор Сергій Іванович Сніжко звернув увагу учасників конференції на те, що забруднення повітря у містах небезпечніше, аніж Чорнобиль. Професор розкрив сутність такого складного і важливого питання як структура викидів шкідливих забруднюючих речовин в атмосферу та динаміку їх розповсюдження. У м. Києві значно зросли викиди від автомобільного транспорту в атмосферу: якщо до 1999 р. спостерігалося поступове їх зниження, то вже у 2010 р. цей показник виріс у три рази (у порівнянні з 1999 р.).

Не менш цікаво про формування та особливості прояву клімату у великому місті доповіла асистент кафедри метеорології та кліматології КНУ імені Тараса Шевченка, к.г.н Шевченко Ольга Григорівна.
Представники з Національного транспортного університету вивчають складані і важливі питання, пов’язані з оцінкою еколого-економічної ефективності природоохоронних проектів у транспортній галузі. Доцент кафедри екології і безпеки життєдіяльності Національного транспортного університету, к.т.н. Хрутьба Вікторія Олександрівна представила для дискусії результати еколого-економічної оцінки ефективності проектів Програми поводження з побутовими відходами у м. Києві на 2010-2015 рр. Кожного року Україна накопичує до 1 млрд. т промислових і побутових відходів, причому за попередні роки їх нагромадилося вже не менше 30 млрд.т. Тільки 10–12% загального обсягу відходів переробляють і використовують як вторинну сировину. Зважаючи на те, що 3% парникових газів надходить від неорганізованих звалищ, то вирішення проблем зміни клімату має безумовно передбачати створення ефективної системи їх утилізації та переробки. Магістрантка Ткаченко Юлія з цього університету представила результати досліджень про оцінку еколого-економічної ефективності заходів зниження негативного впливу транспортної діяльності на клімат м. Києва.

Вікторія Олександрівна звернулась з пропозицією про співпрацю між кафедрою екологічної безпеки та життєдіяльності Національного транспортного університету та українсько-німецькою кафедрою екологічного менеджменту та підприємництва економічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка з метою підтримки та розвитку екологічної освіти та просвітництва в Україні.
Продовжив розмову про наслідки глобальних змін клімату в Україні та м. Києві, про необхідність адаптації економіки нашої країни до кліматичних змін к.г.н., с.н.с. Потапенко Вячеслав Георгійович з Національного інституту стратегічних досліджень. Він розкрив різні підходи щодо адаптації до зміни клімату.


Координатор мережі неурядових організацій (НУО) в діяльності по адаптації до зміни клімату Ольга Власюк з Національного екологічного центру України наголосила на можливості підвищення адаптативного потенціалу міста за рахунок покращення озеленення міста, налагодження ефективної роботи комунальних господарств, на необхідності розроблення плану дій та посилення потенціалу для ліквідації надзвичайних ситуацій відповідними регіональними службами та своєчасне оповіщення населення про небезпеку стихійного лиха.

Представники Державного агентства екологічних інвестицій – Драгомирецький Віталій В’ячеславович та Сидоренко Ольга Іванівна підняли питання про національні та регіональні дії щодо адаптації до зміни клімату. Було підкреслено, що адаптація вимагає політичної підтримки та довгострокових інвестиційних рішень в умовах високого рівня невизначеності, а також отримання нових наукових даних для обґрунтування прийняття рішень щодо варіантів адаптаційних стратегій.


Учасники конференції відзначили високий рівень представлених досліджень та схвально висловились щодо її організації.
Після завершення доповідей та дискусій учасники конференції визначили, що:
- клімат нашої планети змінюється як під впливом природних, так і антропогенних факторів, дія яких переважна;
- міста, як центри ділової та економічної активності країни, найбільше впливають на зміну клімату. Кліматичні зміни проявляються у підвищенні приземної температури повітря (особливо у зимовий період), зростанні середньорічної, внутрішньо-сезонної та внутрішньодобової амплітуд коливань температури, збільшенні кількості екстремальних метеорологічних явищ;
- відсутня єдина чітка методика аналізу, оцінки кліматичних змін та виміру впливу на них сукупності чинників (виробничих, технологічних, енергетичних, культурно-побутових, психологічних та ін.), не розроблені науково обґрунтовані підходи до визначення суми втрат, збитків через зміну клімату;
- захист клімату і адаптація до неминучих наслідків кліматичних змін мають стати головним і постійним завданням для місцевих органів державної влади, для розвитку простору та інфраструктури міста таким чином, щоб забезпечити сталий економіко-екологічний розвиток урбанізованих територій;
- для забезпечення сталого розвитку міст необхідно впроваджувати низьковуглецеву модель розвитку міста, яка передбачає доведення до нуля викидів парникових газів за рахунок скорочення їх кількості та урівноваження об'єму за рахунок компенсаційних заходів;
- необхідно посилити просвітницьку та навчальну діяльність для підвищення рівня обізнаності громадськості щодо причин та наслідків зміни клімату, попередження кліматичних змін.
На конференції було прийнято рішення про важливість та необхідність продовження досліджень проблеми зміни клімату та регулярного проведення кліматичних конференцій, під час яких буде створюватись експертний простір для обговорення проблемних питань та для обміну досвідом у цій сфері.
Організатори конференції виражають вдячність за активну участь всім учасникам Міжнародної науково-практичної конференції з питань запобігання кліматичним змінам «Клімат і місто» (на прикладі м. Києва) та бажають всім екологічно дружнього і комфортного міста, екологічно здорового клімату!







































Інформаційно-обчислювальний центр університету

© Всі права захищені 1995-2024