Новини

До Дня української писемності кафедра сучасної української мови Інституту філології традиційно влаштовує Міжнародну наукову конференцію «Мова як світ світів: граматика і поетика текстових структур». Цьогоріч цей захід перетнувся зі ще однією важливою подією в житті інституту – VI Академічною дискусією, присвяченою Григорію Сковороді. Таким чином, для наукової спільноти України випало цілих дві можливості 8-9 листопада виступити з доповідями та подискутувати на актуальні мовознавчі та літературознавчі теми.
На пленарному засіданні головував завідувач кафедри сучасної української мови проф. Анатолій Мойсієнко. З вітальним словом від імені дирекції Інституту філології виступив доц. Валерій Чемес. “Проведення щорічних наукових конференцій, присвячених рідним мовам – це ознака нашого часу”, – переконаний Валерій Федорович, адже сучасні політичні, соціальні й культурні реалії змушують світову спільноту все частіше замислюватися над збереженням національних мов.
Сковородинську тему ввів у проблемні горизонти конференції почесний гість заходу акад. Мирослав Попович. У своїй доповіді науковець наголосив на важливих аспектах філософії Григорія Сковороди – запереченні ототожнення змісту й символічної форми, орієнтації виключно на духовний зміст життя людини, трактуванні останньої як вільної від дріб’язкових правил істоти. Мирослав Володимирович переконаний, що питання національного світогляду українського мислителя XVIII ст. не роз’вязується тільки питанням його мови. Адже “заклик до внутрішньої свободи міг народитися лише у представника козацького племені, яке називається козацькою нацією, хоча й нема посилань на його козацький родовід”.
Ще одним доповідачем, який зосередив увагу на постаті Сковороди, був проф. Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди Микола Корпанюк. Виступивши з доповіддю на пленарному засіданні, професор згодом взяв участь у VI Академічній дискусії.
З доповідями, присвяченими лінгвістичним проблемам, виступили проф. Національного лінгвістичного університету Валентина Перебийніс («Місце структурно-математичної лінгвістики в сучасному мовознавстві»), к.ф.н., доц. Інституту філології Вікторія Коломийцева («Пересопницьке Євангеліє – унікальна українська пам’ятка перекладного мистецтва»), д. філол. наук, доц. Софійського університету імені Климента Охридського Албена Стаменова («Україністика в Софійському університеті імені Климента Охридського»), д.ф.н., член-кореспондент НАН України, проф. Донецького національного університету Анатолій Загнітко («Мовно-образний і поетично-символьний виміри текстових структур»).
По закінченні пленарного засідання учасники конференції працювали в режимі секційних засідань, а надвечір відвідали Національний музей літератури України.
Другий етап конференції відбувся 9 листопада. Дві секції, що працювали цього дня, були присвячені 20-річчю Лабораторії комп’ютерної лінгвістики Інституту філології. Захід завершився підсумковим пленарним засіданням і виступом кобзаря-лірника, Героя України Василя Нечепи.








Текст: Анна Ращенко,
Фото: Валерій Попов, прес-центр Інституту філології