Новини

20 квітня в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулися традиційні сьомі Міжнародні славістичні читання, присвячені пам’яті акад.. Л.А. Булаховського. Конференція об’єднала дослідників-славістів з різних країн і вишів України. До її організації, крім Інституту філології, долучилися Інститут мовознавства імені О.О. Потебні НАН України, Інститут української мови НАН України, Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнографії імені М.Т. Рильського НАН України.
Пленарне засідання відкрила завідувач кафедри слов’янської філології Інституту філології к.філол.н., проф. Ольга Паламарчук. Вона розповіла про неоціненне значення наукової діяльності Леоніда Булаховського для славістичних студій у Київському університеті імені Тараса Шевченка. Професор зазначила також, що кафедра слов’янської філології щороку видає три наукові збірника, чим може похвалитися далеко не кожний підрозділ інституту.
Першою виголосила доповідь “корифей української етимології” д.філол.н., проф. Тетяна Лукінова. Дослідниця вела мову про 6-томний етимологічний словник української мови, у створенні якого активну участь брали академіки О.Мельничук, В.Скляренко, Г.Півторак, О.Пономарів й особливо Л.Булаховський. Видання етимологічного словника – це, вважає пані Лукінова, певний підсумок порівняльно-історичних досліджень будь-якої мови. Тому майже всі європейські мови мають такі словники. Що ж до історії створення цієї «мовознавчої енциклопедії», то почалася вона у 1919 р., коли утворилася українська АН. Проте справжні умови розвитку для етимологічного словника з’явилися лише у 60-ті рр. Тоді було створено спеціальну комісію на чолі з Леонідом Булаховським. Після смерті цього велета наукової думки його місце в комісії посів О.Мельничук. Загалом вийшло 6 томів етимологічного словника. Сьомий том знаходиться на стадії розробки. Найстарший співробітник Інституту мовознавства імені О.О. Потебні НАН України Тетяна Лукінова висловила своє велике пошанування всім, хто долучився до нелегкої і кропіткої праці над великим надбанням української мови – етимологічним словником.
Проф. Михайло Наєнко зосередив увагу у своїй доповіді на славістичних возіях у літературознавчих дослідженнях Д.Чижевського. «Він був найбільшим філософом XX ст. в Україні», - назвав Михайло Кузьмович відомого літературознавця. Науковець зауважив, що переважна більшість славістичних праць Д.Чижевського, крім «Історії української літератури», написані німецькою мовою. Особливістю порівняльно-літературознавчих студій Д.Чижевського пан Наєнко вважає художню концепцію, на якій дослідник зосереджував увагу, розглядаючи усі слов’янські літератури. Крім того, зазначив доповідач, літературознавець “дивився на слов’янські літератури як на духовно-ментальну цілісність”. Михайло Кузьмович переконаний, що наукова спадщина Д.Чижевського ще чекає на свого дослідника.
Слово взяла також донька Л.Булаховського д.філол.н., проф., акад. АН Вищої школи України Юлія Булаховська. Її доповідь була присвячена Гоголю і польській літературі в образотворчому аспекті.

Прес-центр