Новини

Звідусіль ми тільки й чуємо про конференції, презентації, різноманітні зустрічі... Але керуємось тільки власною суб’єктивною думкою, коли впевнено стверджуємо, що такі зібрання є “нудними” і непотрібними. Мабуть, я б погодилась з цією категорією (які складають 65% студентів), якби не вирішила перевірити достовірність своїх переконань, пославши APPLICATION FORM до Європейського Молодіжного Парламенту (EYP). І... мене запросили! А далі було щось неймовірне, точніше – повний крах моїх вже колишніх упереджень.

Ми зустрілись біля Інституту Післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Нас було 50 делегатів з усієї України, плюс гості з Польщі, Білорусі, Росії. Конференція тривала 3 дні, але це зовсім не було схоже на монотонні доповіді і щоденні дебати...

Перший день ми присвятили знайомству, жартам, іграм – одним словом чому-завгодно, тільки не роботі! Але! Cаме в цьому захований своєрідний психологічний трюк – створити дружню атмосферу серед учасників, познайомити їх ближче, переключити їх на “англомовну хилю”(адже конференція проходила виключно англійською мовою) – тобто створити хороші передумови для плідної праці. Через кілька годин розпочалася урочиста церемонія відкриття, яка проходила в Інституті Міжнародних Відносин КНУ імені Тараса Шевченка. Конференція проходила в досить патріотичному дусі – ми співали гімн EYP, слухали промови організаторів – Василя Мірошниченко, Тетяни Поладько і Олега Шиманського – в яких віддзеркалювалось їх бачення проблем і перспектив України.

Другого дня закипіла робота комітетів (на які нас поділили). Всього їх було 4: Комітет міжнародних зв’язків 1 (по захисту прав людини), комітет міжнародних зв'язків 2 (по питанню президентських виборів в Україні), комітет економічних зв'язків і комітет освіти. Особисто я подавала заявку на участь у дебатах комітету освіти, а потрапила у міжнародні зв'язки 2, проте це не завадило отримати купу задоволення від дискусій! Я навіть можу сказати, що наш комітет був найкращий! По-перше: він був в повному розумінні цього слова інтернаціональний (там були присутні представники країн колишнього Радянського Союзу, коли в інших комітетах було десь по одному іноземцю),По-друге: всі були лідерами найрізноманітніших молодіжних організацій. На комітет налічував 10 чоловік: Олексій Оболенський (Укр.), Софія Федіна(Укр.), Ольга Денисенко(Укр.), Артут Мегеря (Укр.), Ірина Войтенко(Укр.), Катарцина Піцарська(Польща), Збігнів Піцарськи (Польща), Катерина Мілованова(Рос.), і я, Скорина Анастасія(Укр.), плюс наш незамінний CHAIR – Віктор Руденко(Білорусь). Отже, нашою ціллю другого дня було представити аргументовану резолюцію на тему: “Україна і Європейський Союз: перспективи кооперації та інтеграції”. Ця робота вимагала все ж неабияких зусиль, адже питання не з легких. Але, завдяки нашій організованості і цілеспрямованості нам вдалось зробити це швидко і якісно! Наша кількагодинна праця була компенсована походом у “Тралі-Валі”, де ми продовжили наше знайомство з делегатами.

Третій день був найвідповідальнішим. Сказати чесно, я дуже хвилювалась, бо мала виступати з SUMMARY SPEECH (а це неабияка задача). Промова мала бути бездоганною, адже дуже важливо, на якій ноті ти закінчиш виступ, практично від цього залежить подальша доля твоєї резолюції. Але день виявився не таким погрозливим, як здавалось. Навпаки – з самого ранку ми поїхали в річковий порт кататися на катері. І півтори години не думали ні про що “політичне”... Десь в 2 години ми тільки доїхали до КІМО. А тоді вже розпочався довгоочікуваний захист резолюцій, голосування і щасливе відчуття після оголошення позитивних результатів: НАША РЕЗОЛЮЦІЯ ПРОЙШЛА! Ці урочисті слова означають ні що інше, як правильність і доцільність викладених пропозицій, це означає, що ми не марно всі ці дні працювали і намагались підібрати правильні слова, характеризуючи становище України, це означає, що ми все ж таки зробили свій власний, хоч і незначний, внесок в майбутнє нашої держави! УРА!

Ну от, здається, і все... Як це не прикро, але все найкраще рано чи пізно закінчується. Насамкінець, я можу лише сказати, що ця конференція подарувала мені неймовірну кількість позитивних вражень, нових товаришів, класний english practice і просто нову порцію позитиву! Хоча, я підкреслюю, на перший погляд такого роду заходи виглядають консервативними і нецікавими, а в результаті залишають найнезабутніші враження!!!