Новини

 

Україна стає ближчою до Європи

02.04.2012
30 березня 2012 року в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася презентація книжок перекладів з Павла Тичини «Де тополя росте» та «Скорбна мати» й книги-білінгви Станіслава Бондаренка «Нічна розмова з Європою. A nocturnal conversation with Europe».
“Сьогодні в Мистецькій залі філологічної Alma Mater зустрілися представники двох культурних поколінь – Павло Тичина та Станіслав Бондаренко”, – розпочала презентацію книжок українських класика й сучасника директор Літературно-меморіального музею-квартири П. Г. Тичини, радіожурналіст і культурний діяч Тетяна Сосновська. Правнучка автора «Сонячних кларнетів» розповіла про історію реалізації двох успішних проектів – книжок перекладів з Павла Тичини «Де тополя росте» та «Скорбна мати». Обидва видання вийшли за сприяння музею П. Г. Тичини та Національного центру «Мала академія наук України». Особлива роль у доборі й перекладі англійською мовою віршів першої з названих збірок належить Стефану Комарницькому – “англійцю з українською групою крові” (як називає Стефана Станіслав Бондаренко). Поему П. Тичини «Скорбна мати» світ тепер може прочитати чотирма мовами – англійською, російською, грузинською та французькою. Автор останнього перекладу – молодий і талановитий науковець Дмитро Чистяк – також взяв участь у презентації книжок. Літературознавець вважає, що поезія П. Тичини “ще не прочитана, бо йдеться про надзвичайну поліфонічність його текстів”. Для цілісного осягнення цієї постаті пан Дмитро закликав прочитати П. Тичину вповні – починаючи зі щоденника й закінчуючи творами останнього періоду життя.
Про англомовні переклади Стефана Комарницького з П. Тичини вів мову ще один гість презентації літературознавець Дмитро Дроздовський: “Підійти англійцеві до Павла Тичини непросто. Адже це поет, який виламується з української традиції, бо не є письменником одного стилю й одного образу”. Дмитро Ігорович зазначив, що традиційний метод перекладу не спрацьовує у випадку з П. Тичиною. У найкращому разі його спроба буде виглядати як філософський коментар до творів українського поета. Натомість Стефан Комарницький відходить від структурно-формалістичного методу перекладу й відтворює самобутній світ поезії П. Тичини. “Цей проект є комерційно успішним, бо він передає Тичину, якого сприйме європейський читач. Це той переклад, який відтворює сучасного модерного Тичину”, – переконаний Дмитро Дроздовський.
На презентацію книги-білінгви «Нічна розмова з Європою. A nocturnal conversation with Europe» Станіслава Бондаренка завітав її співтворець – автор англомовного перекладу книги Стефан Комарницький. Він має особливий зв’язок з Україною – його родичі пройшли ГУЛАГ, тому “генами йому передалося уявлення про Україну, її історію і культуру”. Не втрачаючи пам’яті роду, перекладач постійно повертається на батьківщину, допомагаючи реалізувати всілякі культурні проекти української громади. Тому своїми перекладами з П. Тичини Стефан Комарницький “хотів переконати англійців, що Тичина був, є і буде великим європейським поетом”.
Щоб скласти у присутніх уявлення про «Нічну розмову з Європою. A nocturnal conversation with Europe» Станіслав Бондаренко й Стефан Комарницький по черзі зачитували частини поеми «Кліпа» українською та англійською мовами. Уривки з книги викликали бурхливі оплески зали, а всі охочі змогли придбати презентовані видання після зустрічі.
У “святі поезії та перекладу” взяли участь також письменник і громадський діяч Іван Драч, поет, член Національної спілки письменників України, Заслужений діяч мистецтв України Олексій Довгий, Всеволод Ткаченко голова творчого об’єднання перекладачів київської організації Національної спілки письменників України.
текст: Анна Ращенко,
фото: Валерій Попов,
прес-центр Інституту філології






Прес-центр
Інформаційно-обчислювальний центр університету

© Всі права захищені 1995-2024