Новини

Розвиток японістики в Україні загалом і в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка зокрема з кожним роком набирає все більших обертів. Відкриваються нові культурні центри, проводяться фестивалі та круглі столи з єдиною метою – закріпити дружні японсько-українські відносини і зробити культуру країни, де сходить сонце, ближчою до українців. Саме таку мету переслідували організатори Четвертої міжнародної науково-практичної конференції "Системність і спадкоємність у процесі викладання японської мови та літератури в початкових, середніх та вищих навчальних закладах", що відбулася 23-24 березня 2012 року в Інституті філології.
На відкритті конференції з вітальним словом виступив заступник директора Інституту філології, завідувач кафедри китайської, корейської та японської філології проф. Петро Іванович Бондаренко. Він підкреслив: “Ми щойно відсвяткували 20-річчя встановлення дипломатичних відносин між Україною та Японією.І за цей час відбувся стрімкий розвиток японістики в Україні, доказом чому є і сьогоднішня конференція. Згадав Іван Петрович і про сумну сторінку недавньої історії дружньої країни – минулорічні трагедії, спричинені цунамі й землетрусом. Хвилиною мовчання присутні вшановали пам’ять про загиблих. “Я впевнений, що японський народ справиться з цією бідою і попри економічні негаразди у світі, попри власні трагедії, японський уряд все одно приділяє багато уваги розвитку японістики у світі”, - сказав професор й побажав успіхів учасникам конференції.
Начальник Відділу країн Східної Азії (Четвертий територіальний департамент МЗС України) Валерій Євгенович Александрук назвав співпрацю України та Японії в галузі освіти дуже важливою та перспективною. Він зазначив, що з кожним роком кількість стипендій, які надає Японія для української молоді, зростає. Зокрема, цьогоріч вона зросла до 12. На думку пана Александрука у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка діє одна з найсильніших шкіл японістики в Україні, він закликав глибше вивчати культуру Японії, багату на самобутні традиції та звичаї.
Японською мовою виголосив доповідь директор Центру японської мови та культури Осакського університету Окуніші Шюнсуке. Він розповів про культуру Японії та викладання японської мови.
Участь у пленарному засіданні взяла також доцент Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Олена Олександрівна Шаповалова. Науковець присвятила виступ 20-річчю встановлення дипломатичних відносин між Україною та Японією. “Не зважаючи на відсутність спільних кордонів, ми маємо багато спільних інтересів”, - переконана Олена Олександрівна. Вона зосередила увагу на аналізі політичних угод, підписаних між обома країнами протягом 1991-2011 років. Сьогодні, вважає доповідачка, актуальними є питання модернізації архаїчної схеми взаємних торгівельно-економіних відносин, співробітництва в авіаційній, космічній, енергетичній і технологічній сферах. Для цього Україні слід якомога швидше подолати проблеми на шляху активної взаємодії з Японією – корупцію, низький рівень надійності, недоліки правової та податкової систем.
З інноваційними ідеями у сфері викладання японської мови виступила співробітниця Новосибірського муніципального культурного центру «Сибір-Хоккайдо» Ірина Володимирівна Пурік. Пані Ірина презентувала аудиторії «Програму курсу японської мови з точки зору громади та тих, хто навчається». Вона наголосила, що особливості викладання японської мови сьогодні обумовлені багатьма чинниками: зміною середовища вивчення мови (через інтернет, наприклад), трансформаціями в суспільстві, збільшенням кількості бажаючих вивчати мову. Тому викладачі центру «Сибір-Хоккайдо» вирішили по-іншому подивитися на свою навчальну програму й покласти в її основу єдиний принцип – цільове вивчення мови. Для цього було проведене анкетування з метою дізнатися, що хочуть отримати в результаті вивчення японської студенти центру. Базуючись на теорії американського психолога Ганьє, викладачі навчального закладу створили нову програму. Майстер-клас з викладання японської мови Ірина Володимирівна запланувала провести наступного дня конференції.
Розмова про актуальні проблеми японської лінгвістики, методику викладання японської мови та літератури та ін. продовжилася у форматі секційних засідань.
У програмі другого дня конференції розглядалися звіти про стажування в Японії, відбулася дискусія про можливостей співробітництва в галузі викладання японської мови у країнах ГУАМ, майстер-клас від Ірини Пурік, виступи з науковими доповідями.

Анна Ращенко,
Інституту філології

Прес-центр