Новини

14 березня 2012 року в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка відбувся другий етап поетичного марафону «Віршень» за сприяння Молодіжної ради Київської організації Національної спілки письменників України та кафедри теорії літератури, компаративістики і літературної творчості Інституту філології.
У рамках поетичного марафону «Віршень», започаткованого Національною спілкою письменників України, відбулися два заходи за участю представників Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка. 13 березня марафон розпочався проектом «Неонеокласики» у стінах Будинку письменника, де себе презентували майбутні поети (студенти спеціальності «літературна творчість»). У першому етапі марафону взяли участь: Я. Дияк, О. Герасим'юк, Л. Дядченко, О. Зубаревва, К. Максимова, А. Осипенко, Р. Романюк, І. Скакун, В. Соловій, М. Ткаченко та ін.
14 березня в Актовій залі Інституту філології відбулася акція «Екзамен для поета». Друга частина марафону була проведена з метою визначення: чи українська поезія філологічна? Чи знають сучасні поети, що таке епістемологія художнього твору? Ці питання стоять гостро вже декілька десятків років.
У ролі екзаменаторів для п’яти сучасних поетів – І. Андрусяка, С. Бондаренка, Д. Лазуткіна, Г. Малигон, С. Пантюка – виступили глядачі, а саме студенти спеціальності «літературна творчість». Адже, кому як не майбутнім письменникам оцінювати сучасних українських митців слова. Учасники марафону мали тягти білет з теоретичним літературознавчим питанням і творчим завданням з поетики. Гостям дозволили користуватися шпаргалки (допомогою залу), що вони й зробили.
Першому тягти білет випало письменникові, якому «варто було б викладати поетику» – Іванові Андрусякові. Сучасний поет добре впорався з теоретичним завданням, проілюструвавши відповідь своїм віршем. На питання із залу про творчі експерименти в лексичній сфері, пан Андрусяк відповів: «Зараз актуальне шукання у свій бік. Кожен шукає там, де може знайти».
Наступним складати іспит вийшов поет, якому «гра словами відома на міжнародному рівні», бо «грає він словами різних мов, а не лише українськими» – Станіслав Бондаренко. Письменник блискуче склав екзамен, оскільки теоретичну освітню базу отримав у одному із провідних закладів України – Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка. Станіслав Бондаренко продекламував вірші про студентські роки.
Сергій Пантюк чесно зізнався, що «не має зеленого поняття про терміни, бо поезія його цікавить з енергетичного боку». Така відвертість свідчить, що для сучасного поета головне натхнення, а не техніка чи філологічне знання. Поетичну практику Сергій Пантюк продемонстрував читанням сонетів та найновіших віршів.
Двохтисячників на зустрічі представляли Галина Малигон та Андрій Лазуткін, яким важко далися теоретичні завдання. Реабілітувалися вони практичною поетикою, зачитавши власні вірші.
Після екзаменування поетів проф. Людмила Грицик (завідувач кафедри теорії літератури, компаративістики і літературної творчості) та проф. Григорій Штонь подякували запрошеним поетам за те, що дарують поетичне слово читачам. Об’єктивно оцінив і підбив підсумки зустрічі модератор заходу – поет, аспірант Інституту філології В’ячеслав Левицький: «Для поета важлива гармонічність та органічність, аби демонструвати кращу частину людини». Таким чином, існування двох поглядів про те, що сучасна поезія є філологічною за сутністю, та, що поетові не обов'язково бути добре обізнаним із філологічними науками, – це питання людської культури.
текст: Олександра Борейчук,
фото: Дмитро Семчишин,
Інституту філології