Новини

 

“Тарас Шевченко – це явлення Всевишнього Слова”

13.03.2012
12 березня в Інституті філології відбулася щорічна Всеукраїнська наукова конференція, присвячена 198-й річниці від дня народження Тараса Шевченка
Перші березневі тижні є знаковими для всієї демократичної світової спільноти, яка знає ціну національній суверенності й людській свободі. Поборником і оспівувачем цих найвищих гуманістичних ідеалів був і назавжди залишиться у серцях усіх поколінь своїх «земляків і друзів» Тарас Григорович Шевченко. Цьогоріч 9 березня ми відзначили 198-річчя від дня народження великого українського письменника. Урочистості з цієї нагоди, у яких взяла участь численна громада Київського національного університету імені Тараса Шевченка й зокрема Інституту філології, відбувалися у двох знакових місцях: на Шевченківській горі в Каневі й біля пам’ятника письменнику навпроти головного корпусу університету. Продовження вшанування пам’яті українського генія пера і пензля відбулося 12 березня у форматі щорічної Всеукраїнської наукової конференції в Інституті філології.
Головував на пленарному засіданні ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, проф. Леонід Губерський. Він представив учасникам і гостям конференції високоповажну професорську президію конференції – директора Інституту філології проф. Григорія Семенюка, директора Інституту літератури НАНУ проф. Миколу Жулинського, проректора з наукової роботи проф. Сергія Вижву, доц. Світлану Задорожну, проф. Юрія Коваліва, проф. Наталю Жлуктенко, проф. Михайла Наєнка, д.філол.н. Лідію Гнатюк, проф. Григорія Штоня, проф. Ларису Шевченко. “Слово Шевченкове сьогодні ми чуємо, бо актуальне воно весь час”, – переконаний ректор. Леонід Васильович розповів про цьогорічні урочистості з нагоди дня народження Тараса Шевченка, у яких він взяв участь разом з Президентом України в Каневі. Ректор наголосив на великому обов’язку, який покладається на Київський університет, за наступні два роки ретельно підготуватися до 200-річного ювілею невмирущого Шевченкового Духу, який святкуватимуть на всіх континентах світу.
Наступним слово взяв директор Інституту літератури НАНУ проф. Микола Жулинський. Академік зосередив свою увагу на нижньоновгородському періоді життя Тараса Шевченка, коли з-під пера поета народжувалася поема «Неофіти». “Шевченко поринув у тривожні роздуми над своєю долею – долею на хресті каторжної солдаччини”, – схарактеризував душевний стан письменника кінця 1950 х рр. Микола Григорович. Науковець не сумнівається, що “гарантією майбутнього звільнення поета був його дух, його внутрішня свобода… Шевченкове буття в собі пов’язане з усвідомленням місії творця, з суверенністю свого Я”.
“Вийти на світовий обшир художнього мислення він не зміг би, якби не отримав вищої освіти”, – розпочав свій виступ проф. Михайло Наєнко. Науковець розповів про важливу світоглядну роль Академії мистецтв у житті Тараса Шевченка. Саме в ній, переконаний Михайло Кузьмович, “Шевченко навчився не лише класти мазок на полотно, він відчув, що і слово можна покласти на папір, аби воно огненно заговорило”.
Про вектори шевченкознавства в наукових студіях кафедри зарубіжної літератури Інституту філології розповіла проф. Наталія Жлуктенко. Дослідниця нагадала про вагомий внесок проф. Миколи Дашкевича, Сергія Рудзевича, проф. Дмитра Наливайка та інших науковців Київського університету у вивчення світових контекстів творчості Тараса Шевченка.
Лінгвістичний аналіз творчої практики українського письменника здійснила у своїй доповіді д.філол.н. Лідія Гнатюк. Науковець дослідила вплив староукраїнської книжної традиції на мову творів Тараса Шевченка, яка (традиція) виявилася досить суттєвою. Староукраїнська мова вабила своєю святковістю, урочистістю, переконана Лідія Павлівна. Тому її фонетичні, морфологічні й лексичні форми пронизують усю творчість Тараса Шевченка.
Завершилося пленарне засідання доповіддю доцента кафедри історії української літератури та шевченкознавства Світлани Задорожної. Дослідниця поділилася своїм серйозним занепокоєнням з приводу якості вивчення творчості Тараса Шевченка в школі. “Шевченко мертвий для наших сучасників. Він у нас не в голові, а на п’ядесталах”, – зачитувала уривки з газети «День» Світлана Володимирівна, погоджуючись з її авторами. Натомість “Тарас Шевченко – це явлення Всевишнього Слова”, говорить науковець, ми маємо пройти сьогодні через Шевченків спопеляючий гнів для очищення наших душ і сердець. Світлана Задорожна також нагадала про важливе значення історичної пам’яті, яку необхідно реконструйовувати для подолання кризи ідентичності. Лечение зубов без боли Харьков секс видео
текст: Анна Ращенко
фото: Володимир Мукан














Прес-центр
Інформаційно-обчислювальний центр університету

© Всі права захищені 1995-2024