Новини

Історія святкування Міжнародного дня рідної мови не дуже давня: його витоки сягають початку 50-х років минулого століття, коли на демонстрації в Дацці свідомі студенти відстоювали право на існування бенгальської мови, що була піддана утискам тогочасною владою Пакистану. Як застереження від подібних виявів лінгвоциду і з метою підтримки мовного багатства світу 2000 року ООН започаткувала Міжнародний день рідної мови.
Зрозуміло, що свято такого ґатунку не могло пройти повз осередок вітчизняної філологічної науки – Інститут філології. Більше того, воно розпочалося днем раніше, 20 лютого, конкурсом плакатів серед першокурсників «Єдність у різноманітті, або All different, all equal». Вибух творчої уяви, по-дорослому фаховий підхід і, щонайголовніше, море позитивних емоцій – усе було на заході, організованому Студентським парламентом. Переможених у цьому конкурсі не було, оскільки кожен учасник зміг поділитися любов’ю до мови своєї спеціальності, показав, як палко він пишається нею. Однак помітна першість за художнє оформлення належала студентам білоруської філології, найоригінальнішою презентацією була робота другої групи україністів, а енциклопедичну інформативність і захопленість мовою продемонстрували юні хорватисти. Крім щирих привітань організаторів й оплесків глядацької аудиторії, призери отримали поповнення до своїх домашніх бібліотечок.
Ранок 21 лютого для більшості студентів був атиповим. Не щодня на вході до Жовтого корпусу зустрічають студенти-відчайдухи з вітаннями, приуроченими до Міжнародного дня рідної мови, і… цукерками, нагадуючи всім про те, що «українська смакує солодко». Такими словами розпочиналася акція для всіх білінгвів Інституту філології «Двадцять чотири години українською». За умовами мовного експерименту, учасники, які попередньо зареєструвалися, мали розмовляти цілу добу із друзями, батьками, колегами, удома й на роботі ВИКЛЮЧНО українською мовою, нотуючи свої враження й імовірне захоплення та здивування тих, хто навколо. Багато студентів приєдналося до мовного марафону впродовж дня, одягнувши браслет або значок із логотипом акції. А на істинних знавців рідної мови (української, російської, китайської й турецької) в коридорах чекала захоплива вікторина «Як добре ти знаєш рідну мову?» – нагода не лише перевірити знання, а й посмакувати еклери, які лежали поряд зі скриньками для заповнених бланків. Результати вікторини, а також інтерв’ю з учасниками мовного експерименту, які поділяться своїми враженнями від по-українському прожитого дня, незабаром з’являться на сторінках інститутського «Абзацу», засвідчивши незабутні спогади про Міжнародний день рідної мови, подарований мешканцям філологічної країни.
З нагоди Дня рідної мови до Інституту філології завітала Національна заслужена капела бандуристів України ім. Г. Майбороди. У стінах закладу вже стало доброю традицію відзначати свято українською мови українською піснею, що лине з глибин національної і зарубіжної класичної скарбниці. Капела у складі понад 50 виконавців творила на сцені Актової зали інституту справжні музичні дива. Кожна зіграна й заспівана пісня супроводжувалася настільки гучними й тривалими оплесками слухачів, як після цілого концерту. Аудиторія отримала багато емоцій, яких задавали ритми величних бандур: спочатку зі сцени лунали мінорні нотки пісень, приурочених до 100-річчя від дня смерті М. Лисенка, згодом слухачі ледь втрималися, щоб не затанцювати від жартівливих мелодій гурту «Козаки». Оскільки концерт відбувався в передостанній день закінчення різдвяного циклу, капела завершила свій виступ колядкою «По всьому світу стала новина».
текст: Володимир Тесленко,Анна Ращенко,
фото: Валерій Попов, Марина Головньова