Новини

 

Програма розвитку кафедри зарубіжної літератури, розроблена Мегелою І.П.

01.02.2012
ПРОГРАМА
розвитку кафедри зарубіжної літератури Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, розроблена професором, доктором філологічних наук Мегелою Іваном Петровичем



1. ОБГРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ СТВОРЕННЯ ПРОГРАМИ
Свою історію кафедра зарубіжної літератури розпочинає з часу заснування університету Святого Володимира. Спочатку вона працювала як кафедра словесності у складі історико-філологічного факультету, а з 1932 року функціонує під нинішньою назвою. У різний період на кафедрі працювало чимало видатних філологів-літературознавців, накопичений великий досвід навчально-методичної роботи у фаховій підготовці філологів.
У своїй нинішній діяльності колектив кафедри спирається на свої конкурентні переваги, які формувалися роками. Це безцінний інтелектуальний капітал всього колективу, результат спільно сформованих цінностей, єдності знань, досвіду та іміджу. Творчі зусилля кафедри знаходять своє втілення в авторських нормативних навчальних дисциплінах, навчальних програмах нових курсів, які розроблені і читаються студентам у циклі вибіркових дисциплін.
Кафедра забезпечує викладання таких нормативних дисциплін: «Антична література», «Історія літератури Середніх віків та Відродження», «Історія зарубіжної літератури ХVІІ ст. (класицизм, бароко)», «Історія зарубіжної літератури ХVІІІ ст.», «Історія зарубіжної літератури ХІХ ст.», «Зарубіжна література порубіжжя ХІХ-ХХ ст.», «Історія зарубіжної літератури 1-ї половини ХІХ ст. (романтизм, реалізм)», «Історія зарубіжної літератури ХVІІ-ХVІІІ ст.», «Історія зарубіжної літератури ХVІІІ ст.», «Історія зарубіжної літератури 1-ї пол. ХІХ ст.», «Література ХІХ ст. (романтизм, реалізм, символізм, естетизм)», «Історія зарубіжної літератури 2-ї половини ХХ ст.», «Історія зарубіжної літератури ХХ ст.», «Сучасна зарубіжна література першої іноземної мови», «Вступ до літературознавства», «Методика викладання світової літератури в середній школі», «Жанрова парадигма сучасного зарубіжного роману» – для студентів I-IV к. спеціальностей західної філології, перекладу та інших спеціальностей Інституту філології. Для студентів магістратури зі спеціальності «західна філологія» фахівці кафедри викладають нормативні дисципліни – «Теорія літератури», «Порівняльне літературознавство», «Історія та теорія літературної критики», «Методика викладання зарубіжної літератури у вищих навчальних закладах» та низку курсів з актуальних проблем літературознавства для магістрів, які пишуть кваліфікаційні роботи при кафедрі. Забезпечується викладання таких спецкурсів: «Феміністична критика», «Психоаналіз художнього тексту», «Література й антропологія», «Література і музика: плідна взаємодія», «Деконструкція та неоісторизм», «Архетипна критика», «Література Франції ХХ ст.», «Мультикультуралізм», «Компаративістика», «Полікритика художнього тексту», «Наратологія».
Нові виклики, пов’язані з глобалізацією, інтеграційними процесами в освіті, породжують зрослі вимоги до підготовки фахівців-філологів і спонукають до пошуку нових шляхів для забезпечення конкурентоспроможності випускників Інституту філології.

2. ПРОГНОЗ ТЕНДЕНЦІЙ/ЗМІН КАФЕДРИ
Свою місію ми бачимо у підготовці фахівців, які володіють комплексом сучасних теоретичних і практичних знань, умінь і навичок щодо ефективного забезпечення викладання зарубіжної літератури у школі та ВНЗ, підвищенню конкурентоспроможності філології на основі світових стандартів.
Метою роботи кафедри є безперервний пошук та об’єднання зусиль у впровадженні новітніх підходів до сучасного літературознавства. Новим пріоритетним напрямом роботи кафедри має стати викладання навчальної дисципліни «Література країн першої іноземної мови» та окремих спецкурсів іноземними мовами.

3. КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ КАФЕДРИ
Головним орієнтиром роботи кафедри є формування у майбутніх фахівців професійної компетенції, вміння нарощувати та ефективно використовувати свій фаховий потенціал, будувати своє майбутнє, досягати найкращих результатів у своїй професії.

3.1 ОРІЄНТИРИ КОНЦЕПЦІЇ
Майбутні фахівці отримують фундаментальну філологічну освіту, яка забезпечує широту кругозору, цілісне сприйняття динаміки розвитку художніх систем, розвиває новаторські здібності, здатність до сприйняття та використання на практиці нових ідей та прийомів аналізу художніх явищ , практичного застосування набутих знань
Програма підготовки бакалаврів та магістрів за спеціальністю «Зарубіжна література» базується на компетентісному підході, принципах Європейської системи взаємозаліку кредитних годин (ECTS), вимог кредитно-модульної системи організації навчального процесу.
За переліком нормативних та спеціальних дисциплін кафедра забезпечує навчальний процес на всіх спеціальностях Інституту філології.

3.2.ОБГРУНТУВАННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ ІДЕЇ РОЗВИТКУ КАФЕДРИ
Підгрунтям для розробки програми розвитку кафедри зарубіжної літератури є Програма розвитку Київського національного університету імені Тараса Шевченка на 2010-2015 роки, Статут Університету, Стратегічні напрями підготовки висококваліфікованих кадрів-філологів, що визначає концепцію діяльності кафедри зарубіжної літератури. Нові підходи щодо змісту та організації підготовки магістрів грунтуються на положеннях Конституції України, Законів України «Про вищу освіту», Програми «Освіта України ХХІ століття», Указу Президента України «Про основні напрями реформування вищої освіти в Україні», «Концепції вдосконалення освітнього процесу на гуманітарних факультетах класичних університетів України в контексті Болонського процесу», затвердженій Вченою радою Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, «Концепції виховання дітей і молоді у національній системі освіти України», чинного законодавства.
В умовах оновлення змісту вищої освіти і реформування педагогічних і дидактичних методів і прийомів, спрямованих на формування компетентісного підходу до отримання і застосування знань виникає необхідність моделювання нового змісту базових навчальних дисциплін. Традиційний спосіб викладання і контролю за навчальною діяльністю студентів був зорієнтований на формування репродуктивного знання. В основі цього типу викладання лежав принцип передачі теоретичної і фактичної суми знань і формування здатності до їх відтворення. Цей тип в основі був монологічний, і в учбовому процесі переважала лекційна форма проведення занять, а провідними формами контролю за результатами навчальної діяльності студентів виступали заліки й іспити.
В умовах переходу на державні освітянські стандарти нового покоління більшу вагу в навчальному процесі набувають практичні заняття і самостійна робота студента. Енциклопедичність знань і академічність методів їх отримання не відміняється, а доповнюється продуктивністю, спрямованою на практичне застосування. В нових умовах зростає роль практичної складової учбового процесу, репродуктивне знання виступає лише першим етапом засвоєння змісту навчальної дисципліни, а метою навчання стає отримання студентами продуктивного знання.
Різноманітні форми самостійної і практичної роботи студентів у процесі засвоєння змісту навчальних базових нормативних дисциплін створюють базу для кредитної оцінки знань та обліку успішності. Навчання в умовах зростання питомої ваги практичної і самостійної роботи студента при актуалізації її різноманітних форм починає носити більш персоніфікований характер, спрямоване на формування професійної особи студента
Студент повинен оволодіти не лише необхідними, згідно з програмами, фактичними знаннями, але й набути нові конкретні навики аналізу художніх творів, оволодіти новими методами і прийомами літературознавчого аналізу. Навчальний матеріал повинен стимулювати студента до порівняння і звернення до суміжних з літературою знань – філософії, релігії, історії та різних видів мистецтва.
Необхідним компонентом навчального процесу виступає самостійна контрольована робота (тестування, співбесіда, контрольні роботи по варіантах). Умінню здобувати, узагальнювати й адаптувати отримані знання студенти вчаться на співбесіді з викладачем, який веде цю дисципліну .
Концепція розвитку кафедри спрямована на те, щоб надати їй характеру сучасного структурного підрозділу навчально-дослідного інституту, яким є Інститут філології в рамках загальної концепції розвитку Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Робота кафедри має комплексний характер, навчально-виробнича діяльність підпорядковується науково-дослідницькій роботі, кадрове поповнення кафедри відбувається за рахунок підготовки кандидатів і докторів наук через цільову аспірантуру і докторантуру.

4. ПРИЗНАЧЕННЯ, МЕТА І ЗАВДАННЯ КАФЕДРИ
Відповідно до Закону України «Про вищу освіту», кафедра – це базовий структурний підрозділ ВНЗ, що проводить навчально-виховну і методичну діяльність з однієї або кількох споріднених спеціальностей чи навчальних дисциплін і здійснює наукову, науково-дослідну діяльність за певним напрямом.
Кафедра зарубіжної літератури функціонує у складі Інституту філології як один з основних підрозділів і здійснює підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями «бакалавр», «спеціаліст» та «магістр» за спеціальністю «зарубіжна література»
Свою місію ми бачимо у підготовці фахівців, які володіють комплексом сучасних теоретичних і практичних знань, умінь і навичок щодо ефективного забезпечення викладання зарубіжної літератури у школі та у вузі, підвищенню конкурентоспроможності філології на основі світових стандартів.
Метою роботи кафедри є науковий та науково-методичний пошук і об’єднання зусиль у впровадженні новітніх підходів до сучасного літературознавства.

5. ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ РОБОТИ КАФЕДРИ
Пріоритетними напрямами у роботі кафедри на 2012-2017 рр. слід вважати:
- удосконалення та оновлення навчально-методичного комплексу навчальних програм;
- створення сучасної методичної літератури (методичних розробок, контрольних завдань, практикумів);
- оновлення навчальних програм з курсу історії зарубіжної літератури для спеціалізації «Філологія» та видання базової єдиної програми для даної спеціальності «Історія зарубіжної літератури від Античності до початку ХХІ ст» (2013-2014);
- підготовку спеціалізованої програми з курсу історії зарубіжної літератури для спеціальності «Переклад»;
- розробку та впровадження для спеціальності «Переклад» курсів «Література країн, мова яких вичається як перша іноземна мова». Розширити залучення іноземних мов до таких курсів, кваліфікуючи на найближчі 3 роки цей досвід як методичний експеримент, з відповідними перевірками рівня знань студентів у формі тематичних контрольних робіт, анкетування;
- підготовку та впровадження курсів з актуальних проблем літературознавства тих інтердисциплінарних напрямків, що пропонуються студентам за вибором. Відповідні групи на 4-ому курсі бакалаврату та 1-му році магістратури, формуються за заявками, години викладачеві плануються за фактом виконання;
- підготовку та видання методичних рекомендацій до теоретичних курсів та курсів наукової спеціалізації, що читаються на кафедрі;
- розробку і впровадження нових курсів у навчальний план для магістрів-літературознавців;
- створення навчальних посібників, підручників для забезпечення реалізації нових навчальних програм та спецкурсів.
У найближчі два роки проаналізувати ефективність існуючої програми магістерської підготовки.

ОСНОВНІ НАПРЯМИ НАУКОВОЇ РОБОТИ КАФЕДРИ
1. Впровадження нових підходів до вивчення історії зарубіжної літератури.
2. Дослідження поетики жанрів у світовій літературі.
3. Висвітлення актуальних проблем сучасної зарубіжної літератури.
4. Компаративне зіставлення типологічних явищ у літературі, зокрема у зарубіжній та українській літературах.

6. ОСНОВНІ МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ
ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ КАФЕДРИ
Робота кафедри має комплексний характер, навчально-виробнича діяльність підпорядковується науково-дослідницькій роботі. Кадрове поповнення кафедри забезпечується за рахунок підготовки кандидатів та докторів наук через цільову аспірантуру і докторантуру.

6.1. СТРУКТУРА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ:
- поглиблювати інтеграцію освіти з практикою в освітніх закладах, розвивати зв’язки кафедри з провідними організаціями, які пред’являють попит на випускників кафедри, використовувати їх зв’язки для інтелектуального, кадрового та матеріального забезпечення навчального процесу;
- активізувати процеси підвищення національної свідомості, вивчення традицій Києва, країни, формування поваги до державного прапора, герба, гімну, ознайомлення з кращими зразками рідної культури, використання культурних можливостей столиці України.
- брати активну участь у святкуванні загальнодержавних, університетських та факультетських свят, посвяті у першокурсники, випускних вечорах, Днях університету та Інституту філології, формування шанобливого ставлення до ветеранів війни і праці;
- ознайомлювати студентів і науково-педагогічних працівників з юридичними документами, наказами і розпорядженнями керівництва Університету та Інституту для формування правової культури ;
- удосконалювати професійно-організаційну роботу з метою формування якісного контингенту студентів зі спеціальності шляхом проведення презентацій, олімпіад, Дня відчинених дверей;
- налагодити ефективний зв’язок з випускниками кафедри для поширення університетських цінностей та взаємодопомоги як у подальшому кар’єрному зростанні, так і для встановлення зворотнього зв’язку з метою коригування освітнього процесу.

6.2. СТРУКТУРА ОРГАНІЗАЦІЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ПРОЦЕСУ, НАУКОВА РОБОТА КАФЕДРИ ЗІ СТУДЕНТАМИ, МІЖНАРОДНІ ЗВ’ЯЗКИ:
- теми курсових, бакалаврських, магістерських робіт підпорядкувати загальній комплексній темі кафедри;
- ідеї, концепції наукової колективної праці, секцій на щорічних інститутських наукових конференціях повинні розкривати, висвітлювати основні положення комплексної кафедральної теми;
- теми кандидатських робіт, докторських досліджень мають випливати із загальної концепції , розвивати її, проектувати нові горизонти.

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА РОБОТА
Основними завданнями в навчально-методичній роботі з метою покращення якості підготовки фахівців , здатних реалізувати потенційні можливості українського суспільства до стабільного зростання, знаходити адекватні відповіді на виклики світової глобалізації, є:
- участь у розробці та впровадженні державних стандартів освіти нового покоління національної системи кваліфікації, інформатизації та комп’ютеризації навчально-виховного процесу;
- регулярне оновлення програми професійної складової освіти студентів бакалаврату та магістратури, адаптація навчальних планів з урахуванням потреб життя і розвитку філологічної науки, а також вимог Болонського процесу;
- здійсненя планомірної професійно-орієнтаційної роботи з обдарованою молоддю, залучення талановитих вступників шляхом проведення конкурсів, участі викладачів у Днях відчинених дверей в Інституті філології, виступів з презентаціями спеціальності у загальноосвітніх школах, ліцеях, гімназіях України;
- поглиблення інтеграції освіти з практикою освітніх закладів, розвиток зв’язків кафедри з провідними організаціями, які пред’являють попит на випускників кафедри, використання їх зв’язків для інтелектуального кадрового та матеріального забезпечення навчального процесу;
- активне залучення до навчально-виховного процесу і науково-дослідницької роботи провідних вчених Інституту літератури АН України та інших провідних вузів;
- підвищення якості навчального процесу для реального входження у європейський освітній простір;
- розробка навчальних програм, що враховують новітні досягнення світової і вітчизняної науки і практики у сфері професійної діяльності;
- розробка програми викладання «Літератури першої іноземної мови» для студентів бакалаврату та магістратури зі спеціальності «Переклад» та спецкурсів для бакалаврів та магістрів зі спеціальності «західна філологія»;
- підготовка підручників та навчальних посібників нового покоління;
- забезпечення активної участі студентів спеціальності у конкурсах студентських наукових робіт, участь у наукових конференціях в рамках кафедральних секцій;
- підвищення рейтингу кафедри, Інституту та університету в освітянському просторі;
- пропагування здобутків кафедри, висвітлення діяльніості корифеїв кафедри у засобах масової інформації.

НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА
Основними завданнями у науково-дослідній роботі є:
- виявляти перспективні напрями наукових досліджень, впроваджувати нові підходи до вивчення зарубіжної літератури;
- розробити орієнтовну тематику секцій щорічних науково-практичних конференцій, які проводяться в Інституті філології;
- зосередити науково-дослідну роботу на найбільш важливих для забезпечення навчально-виробничого освітянського процесу України напрямах;
- підвищувати конкурентоспроможність університету в умовах глобалізації, публікувати монографії та наукові статті за результатами досліджень;
- активізувати роботу по підготовці проектів та їх участі у міжнародних конкурсах на отримання грантів;
- підвищувати рівень наукових кадрів і вдосконалювати діяльність аспірантури й докторантури шляхом посилення контролю за підготовкою і якістю дисертацій та здійснення наукового керівництва.

6.3. ПІДГОТОВКА ПРОФЕСОРСЬКО-ВИКЛАДАЦЬКОГО СКЛАДУ
Станом на 1 лютого 2012 р. на кафедрі зарубіжної літератури працює 13 штатних викладачів. З них докторів наук – 4 особи. У складі кафедри – 13 викладачів. 12 викладачів мають наукові ступені, серед них чотири доктори філологічних наук, п’ять професорів – один з кандидатським ступенем, два академіки Вищої школи України, один – член зарубіжної колегії АН Угорщини.
В усіх науково-педагогічних працівників кафедри спеціальність і кваліфікація відповідають дисциплінам, які вони викладають.

ПОКРАЩЕННЯ ЯКІСНОГО СКЛАДУ КАФЕДРИ:
- підвищення якісних характеристик потенціалу кафедри шляхом отримання вченого звання доцента та професора;
- підготовка наукових кадрів через аспірантуру і докторантуру як для себе, так і для всієї України;
- розробка комплексної програми стажування викладачів у провідних науково-дослідних установах НАН України та зарубіжних університетах.

ВИКОНАННЯ ЦЬОГО ЗАВДАННЯ ПЕРЕДБАЧАЄ:
- отримання вченого звання доцента кандидатами філологічних наук Матасовою Ю.Р., Любарець Н.О. (2012, 2013 рр.);
- захист кандидатської дисертації асистента Шестопал О.Г. (2012 р.);
- захист докторської дисертації доц. Бойніцької О.Г. (2013(2014 рр.);
- рекомендацію до докторантури доц. Мірошниченко Л.Я. (2012 р.);
- набір до аспірантури випускників магістратури зі спеціальностей «французька література» (2012 р.) – 1 особа;
«німецькомовна література» (2012 р.) –1 особа ;
«італійська література» (2013 р.) – 1 особа;
«іспанська література» (2014 р). –1 особа.

6.4 МІЖНАРОДНІ ЗВ’ЯЗКИ
Основним завданням у сфері міжнародного співробітництва має стати:
- налагодження співпраці із зарубіжними університетами з метою залучення викладачів, науковців, аспірантів кафедри до виконання спільних міжнародних наукових проектів Це сприятиме розробці нових курсів для студентів, магістрів та аспірантів, розробці нових напрямів наукових досліджень, збагатить наукову громаду новими підходами до вивчення зарубіжної літератури;
- активне використання зв’язків зі студентами, стажерами, випускниками кафедри, які навчаються та працюють у зарубіжних університетах , для спільної наукової діяльності, участі у міжнародних конкурсах;
- формування спільних наукових програм для отримання грантів на проведення наукових досліджень;
- розвиток міжнародного обміну шляхом стажування викладачів, студентів, аспірантів у провідних зарубіжних навчально-наукових центрах, запрошення провідних зарубіжних учених для читання лекцій з перспективних і проблемних напрямів літературознавства;
- забезпечення участі науково-педагогічних працівників кафедри у міжнародних наукових конференціях поза межами України;
- стажування для кращих студентів, аспірантів, докторантів, наукових і науково-педагогічних працівників у зарубіжних університетах

6.5. ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНИХ І НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЙ.
Науково-дослідна робота кафедри на період 2012-2017 рр. здійснюватиметься в рамках комплексної теми «ІСТОРІЯ І ПОЛІКРИТИКА ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ».
Кафедра планує видати впродовж 2012-2017 рр. такі навчальні посібники, підручники, монографії:
- збірник наукових праць співробітників кафедри «Синтез мистецтв» - 2012 (2013) р.;
- навчальний посібник проф. Мегели І.П. «Зарубіжна література Середніх віків» - 2013 р.;
- навчальний посібник к.філол.н. Матасової Ю.Р. «Архетипна критика художнього тексту» - 2013 р.;
- оновлену і розширену редакцію кафедрального навчального посібника «Література Англії ХХ- початку ХХІ ст.» - 2014 (2015) р.;
- навчальний посібник асист. Шестопал О.Г. «Парадигма театральності в іспанській інтелектуальній прозі кінця ХХ-початку ХХІ ст» - 2014 р.;
- навчальний посібник проф. Бовсунівської Т.В. «Жанрові модифікації сучасного роману» - 2015 р.;
- оновлену і розширену редакцію посібника «Нарис історії літератури Нідерландів» - 2016 (2017) р.;
- колективну монографію «Модифікація художніх систем в історико-культурному контексті» - 2016 р.;


7. ОСНОВНІ УМОВИ УСПІШНОГО ЗДІЙСНЕННЯ ПРОГРАМИ
Запропонована програма може бути успішно реалізована значною мірою в залежності від оптимізації навчально-виробничого процесу, приведення у відповідність з існуючими нормами кількість аудиторних годин, читання лекцій на потоках і в академічних групах, а також у разі забезпечення заявок кафедри на підготовку кадрів через аспірантуру і докторантуру.


Обговорена та прийнята за основу рішенням кафедри
(витяг з протоколу засідання кафедри № 8 від 20 січня 2012 року).





Інформаційно-обчислювальний центр університету

© Всі права захищені 1995-2024