Новини

 

Перший проректор КНУ О. К. Закусило виступив на Парламентських слуханнях

22.12.2011
14 грудня 2011 у Верховній Раді України пройшли Парламентські слуханння присвячені створенняю в Україні сприятливих умов для розвитку індустрії програмного забезпечення.
В Парламентських слуханнях взяли участь народні депутати, представники органів виконавчої влади, Національної Академії наук та галузевих Академій наук, провідні вчені, освітяни, представники приватних компаній, які займаються IТ-бізнесом. Серед учасників був і перший проректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олег Каленикович Закусило. Пропонуємо вашій увазі його виступ.

«Про підготовку спеціалістів з розробки програмного забезпечення».

Вельмишановний голово Верховної ради України!
Шановні народні депутати, колеги!

Своїм виступом я хочу посіяти певний оптимізм і вказати, що Україна у міжнародній спільноті відома не тільки братами Кличками чи колишніми виступами Андрія Шевченка. Є й інша сфера, де наша держава протягом більш ніж десятиріччя утримує передові позиції у світі.
Щорічно у світі проводиться велика кількість олімпіад з інформатики та програмування різного рівня. Найсерйознішим та найпрестижнішим змаганням є Першість Чемпіонату Світу з програмування серед студентів вищих навчальних закладів, який щорічно проводить асоціація комп’ютерної техніки (Asso¬ciation for Computer Machinery) АСМ. Популярність цих змагань, які визначають престиж країни у галузі інформаційних техно¬ло㬬ій, дуже велика. У 2008 році у відборах до чемпіонату світу стартувало 6700 команд із 1821 університетів 83 країн світу. У 2010 році у м.Харбін (Китай) відбувся фінал чемпіонату світу, за підсумками якого команда Київського національного університету імені Тараса Шевченка посіла четверте абсолютне місце і здобула золоті нагороди чемпіонату. Перед цим у 2003 році було отримано бронзову нагороду.
У 2001 році у Сполучених Штатах Америки була створена корпорація (спільнота програмістів) Topcoder (www.topcoder.com/tc), яка на поточний час налічує більше 170.000 членів, що регулярно беруть участь в різних типах змагань (алгоритми, розробка та кодування компонент, тестування). Топкодер спеціалізується на проведенні змагань зі спортивного програмування. Світові комп’ютерні фірми фінансують проведення цих змагань, отримуючи від учасників їх розробки для використання у власних програмних продуктах.
За рейтингом топкодера у світі Україна на даний момент посідає 5 місце (перше місце – Росія, друге – Китай, далі – Польща, Японія). Зокрема на даний момент рейтинг Київського НУ – 5 місце, Таврійський НУ – 25 місце, Львівський НУ – 41 місце. Рейтинг складався за результатами виступу на змаганнях спільноти, починаючи з 2001 року.

Рейтинг університетів за версією ТОПКОДЕР
(Computer Science)
станом на 10 жовтня 2011 року
http://community.topcoder.com/stat?c=school_avg_rating

№п/п Університет Країна Рейтинг
1 University of Tokyo Japan 2618.59
2 Tsinghua University China 2567.50
3 Warsaw University Poland 2483.15
4 Saint-Petersburg State University Russian Federation 2313.86
5 Saratov State University Russian Federation 2255.88
6 Kyiv National Taras Shevchenko University Ukraine 2217.22
7 Shanghai Jiao Tong University China 2210.52
8 Moscow State University Russian Federation 2192.09
9 Belarusian State University Belarus 2186.33
10 Saint-Petersburg State University of Information Technology, Mechanics and Optics Russian Federation 2184.36
11 The Chinese University of Hong Kong Hong Kong 2017.01
12 Korea Advanced Institute of Science and Technology South Korea 2006.89
13 Zhejiang University China 1994.06
14 Seoul National University South Korea 1988.73
15 Fudan University China 1947.91
16 Jagiellonian University Poland 1918.29
17 Stanford University United States 1916.48
18 Moscow Institute of Physics and Technology Russian Federation 1910.39
19 Nanyang Technological University Singapore 1896.29
20 Comenius University Slovakia 1886.30
21 Massachusetts Institute of Technology United States 1882.93
22 University of Electronic Science and Technology of China China 1878.39
23 Peking University China 1862.83
24 National Taiwan University Taiwan 1862.20
25 Taurida NU Ukraine 1842.71
26 Kyoto University Japan 1813.03
27 Wuhan University China 1800.13
28 Sofia University Bulgaria 1792.18
29 Zhongshan (Sun Yat-sen) University China 1787.51
30 Ural State University Russian Federation 1785.39
31 University of Oxford United Kingdom 1782.99
32 University of Waterloo Canada 1755.84
33 University of Wroclaw Poland 1743.38
34 Beijing Jiaotong University China 1715.18
35 Shanghai Jiaotong University China 1688.53
36 Lviv National University Ukraine 1680.42
37 Universidad de Buenos Aires Argentina 1655.99
38 AESC MSU Russian Federation 1651.90
39 University of Central Florida United States 1648.66
40 Amirkabir University of Technology Iran 1624.50
41 Carnegie Mellon University United States 1621.08
42 Charles University in Prague Czech Republic 1612.77
43 Harbin Institute of Technology China 1602.73
44 University of British Columbia Canada 1595.82
45 Tomsk State University Russian Federation 1586.60
46 Ivane Javakhishvili Tbilisi State University Georgia 1567.13
47 Sichuan University China 1552.60
48 NTUU "KPI" Ukraine 1541.51
49 Vinnytsia National Technical University Ukraine 1518.09
50 Faculty of Computers and Information - Cairo University Egypt 1505.24
51 BUET Bangladesh 1489.80
52 UESTC China 1484.30
53 UFPE Brazil 1480.23
54 University of Florida United States 1469.21
55 IIIT Hyderabad India 1464.44
56 KTH - Royal Institute of Technology Sweden 1443.47
57 Universidad Nacional de Ingeniería Peru 1436.86
58 FER Zagreb Croatia 1430.45
59 ZheJiang University of Technology China 1426.56
60 FPT University Viet Nam 1423.17
61 East China Normal University China 1414.98
62 Tokyo Institute of Technology Japan 1411.42
63 National University of Singapore Singapore 1410.27
64 Osaka University Japan 1403.93
65 Institut Teknologi Bandung Indonesia 1399.63
66 KBTU Kazakhstan 1368.83
67 German University in Cairo Egypt 1366.79
68 KAIST South Korea 1363.90
69 University of AIZU Japan 1346.96
70 Hangzhou Dianzi University China 1328.85
71 IIIT Allahabad India 1320.54
72 HIT China 1313.09
73 Tongji University China 1309.70
74 South China University of Technology China 1309.31
75 Tianjin University China 1305.64
76 University of Michigan Ann Arbor United States 1300.87
77 IIT Madras India 1291.66
78 Odessa National University named after
I. I. Mechnickov Ukraine 1273.50
79 University of Dhaka Bangladesh 1272.55
80 Keio University Japan 1265.31
81 Georgia Institute of Technology United States 1256.37
82 IIT Delhi India 1227.23
83 Waseda Japan 1223.79
84 Tohoku University Japan 1216.84
85 Madras Institute of Technology India 1204.58
86 Beijing University of Posts and Telecommunications China 1202.28
87 BUPT China 1199.62
88 Sogang University South Korea 1194.69
89 Chengdu No.7 High School China 1193.79
90 National Institute of Technology, Trichy India 1193.65
91 Faculty of Engineering, Alexandria University Egypt 1177.32
92 Poznan University of Technology Poland 1177.19
93 Shahjalal University of Science and Technology Bangladesh 1172.19
94 Universidad Nacional de Colombia Colombia 1153.68
95 Dalian University of Technology China 1153.03
96 Netaji Subhas Institute of Technology India 1143.56
97 xidian university China 1139.79
98 IIT Kanpur India 1139.35
99 University of Tsukuba Japan 1135.95
100 Sumy State University Ukraine 1134.44
101 NIT DURGAPUR India 1125.16
102 Japan NEET University Japan 1122.59
103 Duke University United States 1121.33
104 NSIT India 1109.35
105 University of Utah United States 1104.71
106 Kurume National College of Technology Japan 1101.34
107 IIT Bombay India 1091.73
108 BSU Belarus 1068.69
109 Ajou University South Korea 1046.32
110 IITM,Gwalior India 1035.38
111 Beijing Information Science and Technology University China 1024.40
112 FCIS Ain Shams University Egypt 1012.63
113 Free University Georgia 1006.53
114 PSG College of Technology India 995.81
115 NIT trichy India 959.53
116 china scut China 946.60
117 EPISUNSA Peru 936.06
118 IIITA India 922.91
119 VJTI India 920.98
120 Faculty of Engineering at Shobra Egypt 913.03



Рейтинг країн за версією ТОПКОДЕР
(Computer Science)
станом на 10 жовтня 2011 року
http://community.topcoder.com/stat?c=country_avg_rating


№п/п Країна Рейтинг
1 Russian Federation 2970.07
2 China 2857.88
3 Poland 2796.78
4 Japan 2756.88
5 Ukraine 2687.15
6 United States 2611.79
7 Belarus 2490.54
8 South Korea 2395.18
9 Slovakia 2251.75
10 Canada 2172.11
11 India 2120.90
12 Germany 2120.49
13 Bulgaria 2087.47
14 Viet Nam 2081.11
15 Brazil 2074.49
16 Hong Kong 2052.55
17 Iran 2014.19
18 Indonesia 2013.35
19 Croatia 2004.14
20 Netherlands 1976.23
21 United Kingdom 1896.80
22 Taiwan 1873.09
23 Argentina 1862.02
24 Romania 1823.04
25 Bangladesh 1810.34
26 Georgia 1807.73
27 Australia 1798.27
28 Kazakhstan 1764.77
29 Sweden 1763.72
30 Serbia 1719.93
31 Egypt 1719.79
32 Norway 1688.73
33 Latvia 1687.08
34 Lithuania 1616.59
35 Peru 1605.62
36 Hungary 1599.85
37 South Africa 1573.65
38 Thailand 1551.64
39 France 1546.65
40 Spain 1508.98
41 Venezuela 1487.55
42 Mexico 1487.28
43 Armenia 1452.87
44 Estonia 1448.37
45 Czech Republic 1403.95
46 Colombia 1398.82
47 Italy 1396.62
48 Denmark 1376.67
49 Macedonia 1364.11
50 Turkey 1343.22
51 Mongolia 1273.28
52 Antarctica 1266.90
53 Sri Lanka 1236.73
54 Singapore 1236.22
55 Slovenia 1186.23
56 Bolivia 1172.06
57 Austria 1160.83
58 Cuba 1159.81
59 Pakistan 1159.35
60 Greece 1149.76
61 Israel 1135.59
62 Portugal 1134.67
63 Dominican Republic 1089.60
64 Philippines 1071.95
65 Morocco 983.1

Наведені дані красномовно свідчать про дуже високий потенціал нашої вищої школи у підготовці спеціалістів з розробки програмного забезпечення. І дуже прикро, що студенти, які виборювали призові місця у згаданих змаганнях, перехоплюються західними фірмами. Останній такий випадок має місце прямо зараз, коли магістрант факультеті кібернетики залишає навчання, бо отримав пропозицію працювати у Силиконовій долині у США.

Сьогодні вже лунали оцінки потреб України в ІТ-спеціалістах. За оцінками Європейської бізнес асоціації (European Business Association), з урахуванням перспектив переходу України на новітні технології у промисловості та бізнесі, потреба України в них у 2015 році досягне 168,5 тис., з них 106 тис. в ІТ експорті, 62,5 тис. на внутрішньому ринку. Таким чином, брак спеціалістів на найближчі п'ять років може сягнути понад 50,0 тис. чоловік. Річний приріст повинен складати 8-10 тисяч спеціалістів у рік. З нинішнім потенціалом Україна до кінця цього року досягне показників експорту ІТ- послуг та продуктів на суму близько $1,0 млрд. Зростання ІТ- потенціалу України, за даними Європейської бізнес асоціації, у 2015 році може дати $ 5,0 млрд.
На сьогодні перед вищою школою стоять такі задачі:
1. Застосування ІТ-технологій у конкретних навчальних дисциплінах.
2. Створення єдиної інформаційної бази (єдиного кодифікатора адаптованого до вимог європейських стандартів) для вузів, що займаються підготовкою ІТ спеціалістів.
3. Навчання ІТ-спеціалістів необхідно узгоджувати з потребами ринку праці, зокрема з перспективами України вийти на 3-4 місце у світі по наданню ІТ-послуг.
4. На якісно новий рівень потрібно поставити і підготовку та перепідготовку кадрів. На сьогодні провідні ВНЗ галузі мають угоди про співробітництво з представництвами світових компаній. Але перепідготовка спеціалістів з використанням світового досвіду не налагоджена на системному рівні – відсутні регіональні центри реплікації знань. (ресурсів у держави для навчання кожного в столиці не вистачить). Центри реплікації знань на регіональному рівні повинні забезпечити перепідготовку учителів середніх шкіл та освітніх закладів 1-2 рівня акредитації. При збереженні кращих традицій вітчизняної вищої освіти (фундаментальності, практичної орієнтації, тощо), а також світової практики формування навчальних програм відповідно до номенклатури, структури та змісту, необхідно розробити концептуальні методологічні та організаційні норми створення нового покоління галузевих стандартів вищої освіти, заснованих на компетентному підході з урахуванням світових тенденцій зміни характеру праці. Це забезпечить усунення недоліків, що виникли при створенні попереднього покоління стандартів (надмірну детермінованість, деталізацію і громіздкість, відсутність практичної компоненти).
5. Співпраця з провідними міжнародними корпораціями у галузі інформаційних технологій, які у значній мірі визначають розвиток технологій. Такий досвід є, його потрібно належним чином стимулювати.
6. Необхідно розробити механізми стимулювання впровадження інформаційних технологій у навчальний процес, удосконалювати систему реєстрації та забезпечення авторських прав на електронні навчальні та навчально-методичні матеріали.
8. Одним з перспективних напрямків є дистанційне навчання. У комбінації з традиційними методами організації навчального процесу ефективність дистанційного навчання можна отримати, зокрема, у вечірній, заочній формах навчання за умови, що спеціаліст отримує другу вищу освіту. Тут можна опиратися на світовий досвід застосування новітніх підходів підвищення кваліфікації фахівців у галузі інформаційних технологій, наприклад: досвід Массачусетського технічного університету, США.
9. Вимагає розв’язання проблема фінансування ІТ-освіти з залученням ресурсів бізнесу вимагає детального вивчення, розроблення та узагальнення. У цьому випадку без пілотних проектів, які будуть ініціюватися вузами, не обійтись.
Не з усіма цими проблемами вища школа може справитися самостійно. Посилаючись на досвід МТІ, необхідно зупинитися на питаннях додаткового фінансування ІТ-освіти. На сьогодні роль держави у цьому питанні визначальна, але обмежена. В перспективі необхідно розробляти ефективні інструменти залучення бізнесу як складової у фінансуванні вузів: це навчальні класи з ліцензійним програмним забезпеченням, це стипендії молодим фахівцям, це фінансування інноваційних проектів тощо. В контексті проблеми фінансування, з огляду на орієнтацію на експорт ІТ-послуг, провідним вузам за підтримки Міністерству освіти та науки та Міністерства закордонних справ доцільно провести переговори з європейськими структурами щодо отримання грантів на підготовку спеціалістів в області інформатизації. На нашу думку, слід чекати позитивних кроків від Євросоюзу, зокрема Франції та Німеччини.
На сьогодні недостатня увага приділяється вивченню точних наук у середніх школах, а це та база, без якої на не обійтися. Одним з перспективних напрямків взаємодії школи та вузу бачиться створення на базі вузу структур, які могли б безпосередньо піклуватися про своїх майбутніх студентів. Можливості є, але разом з тим є і чимало юридичних питань, наприклад: підпорядкування шкіл на місцевому рівні.
На закінчення додам, що наш північний сусід вже зрозумів важливість питання, що розглядається. Цитую з оригіналу: " На наш взгляд, десятилетие нынешнего века и прошлое десятилетие коренным образом отличаются с точки зрения программирования. Если 20 лет тому назад, в прошлом десятилетии российский сегмент во многом занимался такими достаточно простыми задачами программирования, то в начале XXI века этот рынок стал успешно заниматься индусами, вьетнамцами и так далее. И наш сегмент рынка в области программирования состоит как раз в решении сложных задач. Нам кажется, что это наш рынок (и нам позволяют, естественно, в этом как раз успехи олимпиады), потому что это сложные задачи получаются. И выстраивание такой модели, как школа - вуз - наука – бизнес, или индустрия, является вообще первоочередным. По первой цепочке (школа–вуз) мы более или менее выстроили. С наукой тоже более или менее ничего. Но коммерциализация у нас идёт крайне тяжело. Мне кажется, что здесь, первое, вокруг университетов обязательно должен быть инновационный пояс, и отработка этих технологий должна быть. Это создание малых инкубированных компаний, бизнес-инкубаторов, обязательно в области IT." І ще одна цитата: "Вы, наверное, знаете, что только на экспорт Россия в 2008 году продала на 2,7 миллиарда долларов программного обеспечения, продуктов и услуг. Это вообще сравнимо с рынком вооружений вообще-то."
Коментарі, мабуть, непотрібні.
Дякую за увагу!



Прес-центр
Інформаційно-обчислювальний центр університету

© Всі права захищені 1995-2024