Новини

8 квітня в приміщенні Інституту філології Київського національного університету імені Тарача Шевченка відбулася зустріч експерта Ради Європи, завідуючого кафедрою французької філології інституту професора Геогрія Георгійовича Крючкова із студентами київських вузів та представниками засобів масової інформації. Захід, організований Студентським парламентом Інституту філології спільно із Ротаракт-клубом “Київ-Центр”, мав на меті всебічно висвітлити Болонський процес та його вплив на розвиток вищої освіти в Україні.

Особливого значення даний захід набуває в світлі того, що приєднання України до Болонського процесу – неминуче. Про це свідчить низка законодавчих актів: Указ Президента України “Про заходи щодо вдосконалення вищої освіти України” від 17 лютого 2004 №199/2004; Наказ міністерства освіти і науки України “Про затвердження програми дій щодо реалізації положень Болонського процесу в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 рік” №49 від 23 січня 2004 року; Наказ Міністерства освіти і науки України “Про введення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу” №48 від 23 січня 2004 року.

До приєднання до Болонської конвенції, яке заплановано на 2005 рік, Україна повинна виконати низку вимог, що відповідають загальноєвропейським освітнім вимогам. Георгій Крючков говорить, що йдеться насамперед про співставну для всіх країн-учасниць систему оцінювання знань та однакову градацію вчених ступенів.

У першому випадку йдеться насамперед про запровадження кредитно-модульної системи: кожен студент повинен відпрацювати певну кількість кредитів для отримання того чи іншого кваліфікаційного ступеня (кожен кредит в середньому дорівнює 54 годинам навчального часу (хоча в деяких країнах він може нараховувати і 7-8 годин); кожен семестр включає 30 кредитів).

Також особливого значення надається запровадженню системи, заснованої на 2 циклах навчання – переддипломного та післядипломного: “бакалавр (bachelor)” (3 роки навчання, 180 кредитів) – “магістр (master)” (5 років навчання, 240 кредитів), “кандидат наук (doctor)” – 8 років навчання.

В разі визнання України як учасниці спільного європейського простору вищої освіти і приєднання до Болонської конвенції, що заплановано на 2005 рік і має відбутися в Бергені (Норвегія), кожен вітчизняний студент зможе отримати додаток до диплома загально-європейського зразка (Diploma-Supplement), який є запорукою визнання такого сертифікату в країнах-учасницях Болонської конвенції (на сьогодні їх 40). На сьогодні українські дипломи беззарепечно визнають тільки півтора десятки країн (переважно – це країни СНД).

Довідка: Болонський процес – міжурядова ініціатива, метою якої є створення єдиних стандартів освіти та науки в Європі до 2010 року. В її основу закладено Magna Charta Universitatum (Велику Хартію Університетів), підписану міністрами освіти Франції, Італії, Великобританії та Німеччини. Болонський процес мав свою передісторію, що полягає в розробленні та підписанні представниками країн Європи Ліссабонської конвенції (1997) про визнання кваліфікацій для системи вищої освіти європейського регіону та Сорбоннської декларації (1998) щодо узгодження системи структури вищої освіти в Європі. Сам же Болонський процес на рівні держав було започатковано 19 червня 1999 року в Болоньї (Італія) підписанням 30 міністрами освіти від імені своїх урядів документа, який назвали “Болонська декларація”. На Празькому саміті 2001 року до них приєдналися Хорватія, Кіпр та Туреччина, а на Берлінському саміті 2005 року – Албанія, Андорра, Боснія та Герцеговина, Ватикан, Росія, Сербія та Чорногорія, Македонія. cheap vicodin