Новини

Сьогодні, 26 травня в КНУ імені Тараса Шевченка розпочала роботу дводенна міжнародна конференція «Ідея університету: сучасний дискурс». Її організатори Міністерство освіти і науки, молоді та спорту, Спілка ректорів ВНЗ України, КНУ імені Тараса Шевченка та київський науковий клуб «Синергія». З вітальним вступним словом пленарне засідання відкрив ректор університету академік Леонід Губерський. Темами доповідей були: «Проблеми входження України в Європейський освітній простір» ( перший проректор КНУ, д. ф.-м., професор Олег Закусило), «Основні тенденції розвитку університетської освіти в ХХІ столітті» (ректор НПУ ім. М. Драгоманова, академік НАНУ Віктор Андрущенко, «Трансформація університету в Україні за часів її незалежності»(ректор Дніпропетровського НУ ім. Олеся Гончара, академік НАПНУ Микола Поляков, «Типовий топ-університет: кількісні та якісні параметри»(віце-президент НАПНУ Володимир Луговий). З доповідями виступили також Голова правління товариства «Знання України» Василь Кушерець, директор Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Олександр Удод. Після пленарного засідання розпочалася робота у 5-ти секціях. 27 травня конференція продовжить роботу.
ВСТУПНЕ СЛОВО
Губерський Л.В.
д.філос.н., професор, академік НАН України,
ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка,
Президент Спілки ректорів вищих навчальних закладів України
Шановні учасники конференції!
Проблеми розвитку університетів, їхньої історичної місії завжди привертали увагу науковців, політиків, широкої громадськості. Видатні вчені минулого, починаючи від Платона, були не лише ідеологами, а й безпосередніми організаторами університетської освіти. Серед них Гумбольдт, Ясперс, Гадамер, Ортега-і-Гассет, Бунге, Спекторський та інші.
Протягом усієї історії університети відіграють провідну роль у суспільно-економічному та інтелектуальному розвитку цивілізації як вогнища освіти, науки, культури. Найвидатніші наукові відкриття останніх століть безпосередньо пов’язані з університетами.
Вагомий внесок у світову скарбницю, в процес національного відродження зробили вітчизняні університети, зокрема Київський, Харківський, Львівський та інші.
Як і будь-який організм, університети знаходяться в процесі розвитку, творчого пошуку. Суспільні функції університетів, організаційна структура, зміст і форми діяльності на початку ХХІ ст.. зазнали величезних змін, що вимагає глибоких та всебічних досліджень з боку фахівців, насамперед самої університетської громади.
Ринкова філософія, глобалізація, науково-технологічна революція, бурхливі демографічні зміни створюють серйозні виклики для університетів. З одного боку, університети мають дати адекватні відповіді на запити суспільства з наукових позицій. З іншого – самі університети потребують удосконалення, трансформації та модернізації згідно з новими реаліями.
З набуттям незалежності вища освіта в Україні, на відміну від багатьох інших сфер, отримала бурхливий розвиток. Майже на порядок зросла кількість вищих навчальних закладів.
Зазнали істотних змін і форми навчального процесу та науково-дослідної діяльності. Виникли нові форми організації вищої освіти, в тому числі приватні ВНЗ. Усе це сприяло ширшому доступу до вищої освіти здібної молоді. Водночас кількісне нарощування потенціалу вищої освіти не тільки не сприяло підвищенню її якості, а й призвело до погіршення окремих напрямів фахової підготовки у вищій школі. Завдання, в тому числі й нашої конференції, очевидно, полягає в тому, щоб знайти оптимальне співвідношення між кількісними та якісними параметрами розвитку вищих навчальних закладів з урахуванням досвіду інших, зокрема розвинутих країн.
В сучасних умовах у центрі уваги університетів та їхніми основними завданнями залишаються піднесення рівня вищої освіти, підвищення ефективності та диверсифікація наукових досліджень, збільшення внеску в національну та світову культуру.
Світова практика показує, що провідні позиції в університетах-лідерах займають наукові дослідження і розробки, що сприяє підвищенню якості навчального процесу та рівня кваліфікації випускників. Поряд з фундаментальними дослідженнями, вагоме місце займають прикладні розробки, які безпосередньо впроваджуються у технології та виробничі процеси. У цьому зв’язку посилюються підприємницькі функції університету.
Університети мають тісніше співпрацювати з виробництвом, брати участь у реалізації національних програм і проектів, робити свій внесок у процес модернізації національної економіки і суспільства, на чому наголошено в Посланні Президента України В. Януковича до Верховної Ради України.
У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка здійснюється системна, послідовна робота, спрямована на досягнення якісно нового рівня навчального процесу, науково-дослідної діяльності, оптимізацію структури управління. Статус дослідницького передбачає створення необхідних умов для органічного поєднання навчального, науково-дослідного та інноваційного процесів. Оновлюються навчальні плани та програми нормативних курсів і спецкурсів, запроваджуються нові сучасні спеціальності та спеціалізації, створюються нові навчальні підрозділи.
Велика увага приділяється зміцненню кадрового потенціалу університету, створенню реальних умов для творчого зростання професорсько-викладацького складу.
У науковій діяльності сили і засоби зосереджуються на актуальних наукових проблемах фундаментального спрямування, з одного боку, та на дослідженнях прикладного характеру – з іншого, внаслідок жорсткого відбору тематики висококваліфікованими експертами. Посилюється інтеграція університетської та академічної науки, зокрема, вперше в історії університету створено науковий парк за участю університетських підрозділів та низки інститутів НАН України.
Перед університетами України, перед Спілкою ректорів вищих навчальних закладів України, як головною громадською інституцією у сфері вищої освіти, стоять важливі завдання історичної ваги і нам належить усе зробити для того, щоб колективними зусиллями знайти вірні відповіді щодо їх розв’язання.

Прес-центр