Новини

2010 року фізичному факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка виповнюється 70 років. Його було створено у 1940 році шляхом реорганізації фізико-математичного факультету.
Проте вивчати і розвивати фізику і астрономію в Київському університеті почали з моменту його заснування в 1834 році. Спочатку у складі філософського факультету існувало фізико-математичне відділення, а у 1849 році, на його основі було створено однойменний факультет у складі якого були кафедра фізики і фізичної географії та кафедра астрономії і геодезії. З сучасної точки зору, це було об’єднання фундаментальної та прикладної науки, розвиток яких визначався уявленнями про світ, та потребами тогочасного технологічного укладу, характерними рисами якого були добуток вугілля і транспортна інфраструктура.
Новий етап у розвитку фізики в університеті розпочав професор М. П. Авенаріус, який організував і тривалий час керував київською школою фізиків-експериментаторів, створив першу в Україні лабораторію експериментальної фізики. Згодом теоретичні дослідження розпочав професор М.М. Шиллер. Основним напрямами наукової діяльності відділення були молекулярна фізика, критичні явища, теорія пружності, електрика і магнетизм, електротехніка. На той час це були фундаментальні дослідження, що закладали підвалини наступного технологічного укладу, для якого будуть характерними сталь, метали, електро- і радіотехніка, хімічна промисловість. В організаційно-науковому вимірі його розвиток виявився у створенні фізичних та фізико-технічних факультетів та інститутів, які увійшли до складу Академії Наук.
У довоєнний час набули розвитку дослідження в галузі рентгенівської оптики, фізики іонних та електронних явищ, електротехніки, фізики твердого тіла і напівпровідників зокрема, ядерної фізики. Вони пов’язані з іменами професорів університету О.Г. Гольдмана, М.П. Лукасевича, В.К. Берноцького та їх колег С.Д.Герцрікена, Н.Д.Моргуліса, В.І. Ляшенка, Л.Я. Штрума, О.Т. Нагорського, М.П. Бернадінера. Їх дослідження досить швидко із фундаментальних перетворювалися у прикладні, а в організаційному плані вели до створення нових кафедр на фізичному факультеті та відкриття нових наукових напрямів досліджень. Здебільшого ці дослідження закладали наукові підвалини для четвертого технологічного укладу з домінуванням нафти та газу, засобів зв’язку, синтетики, авто, літаків, появою і розвитком комп’ютерів та ядерної енергетики.
Розвитку п’ятого технологічного укладу слугували дослідження вчених факультету в галузі мікроелектроніки, фізики і техніки лазерів, матеріалознавства, фізики рідин, оптики, нових засобів зв’язку, освоєння космічного простору. Вони пов’язані з іменами професорів М.У. Білого, І.С. Горбаня, А.М. Федорченка, І.Я. Кучерова, П.В. Петренка, В.М. Перги, В.С. Копаня, В.І. Шияновського, В.Й. Сугакова, Є.Й. Харькова, Ю.І. Шиманського, І.І. Адаменко, М.М. Новікова, С.К. Всехсвятського, І.А. Шайкевича, К.С. Тартаковського, Г.І. Применка, М.Я. Коцаренка, Прокопця Г.О. У наукових працях цих вчених, у діяльності очолюваних ними колективів, окрім прикладних досліджень, розвивалися також і фундаментальні. Їх наукові результати у багатьох випадках лягли в основу наступного технологічного укладу. В організаційно-науковому плані цей період характеризується відкриттям нових спеціальностей та кафедр факультету.
Останні два десятиліття історії факультету можна охарактеризувати як період розвитку фундаментальних основ шостого технологічного укладу та створення відповідних прикладних напрямів досліджень. Зусилля останніх спрямовуються, зокрема, на розвиток матеріалознавства, медицини та охорони здоров’я людини, енергетики та енергозбереження, досліджень космосу. У їх розвитку беруть участь всі кафедри факультету, наукові групи, зокрема, професори Л.А. Булавін, В.А. Макара, М.П. Куліш, В.Є. Погорєлов, В.М. Івченко, В.М. Ящук, М.М. Бурбело, І.П. Пінкевич, Л.В. Поперенко. В організаційно-науковому плані цей період характеризується відкриттям нових спеціалізацій для підготовки фахівців.
Факультет тісно співпрацює з більшістю профільних інститутів Національної Академії наук України, багатьма навчальними і науковими закладами України, близького і далекого зарубіжжя. Наші випускники працюють у 32-х країнах світу, гідно представляючи наш університет, зміцнюючи його авторитет. Велика кількість їх посідає достойне місце у науковому світі. Серед них можна назвати, зокрема тричі Героя Соціалістичної праці, Президента АН СРСР А.П. Александрова, акад. АН УРСР С.І. Пекара, акад. РАН Й.Б. Хрипловича, акад. НАНУ І.С. Горбаня, акад. НАНУ Л.А. Булавіна, чл.-кор. НАНУ М.У. Білого, чл.-кор. АН УРСР М.О. Кривоглаза, чл.-кор. НАНУ К.Б. Толпиго, чл.-кор. НАНУ І.І. Конділенко, чл.-кор. НАНУ В.А. Макару, чл.-кор. НАНУ М.П. Куліша, директора інституту рідких кристалів у м. Кент (США) О.Г. Лавринтовича та багатьох-багатьох інших. До скарбниці світової науки, безумовно, відноситься теорія походження комет С.К Всехсвятського, яка отримала блискуче експериментальне підтвердження. Численні наукові публікації наших співробітників лежать у руслі розвитку сучасної фізики і цитуються нашими колегами в усіх країнах світу.
Аналізуючи пройдений шлях, колектив фізичного факультету усвідомлює нові виклики, які ставить перед ним ХХІ століття у навчальній, науковій та організаційній сферах діяльності і докладає всі зусилля щоб зайняти достойне місце у глобалізованому науковому світі. Разом з колегами усіх факультетів та інститутів нашої Alma Mater він з оптимізмом і надією дивиться у майбутнє.