Новини

 

Наш університет - у контексті наукометричних досліджень

16.04.2010
Для наукової спільноти в оцінюванні результативності наукової діяльності як окремих дослідників, так і наукових установ важливе місце відводиться наукометрії – напряму досліджень, що вивчає когнітивні комунікації в науці за частотою цитувань наукових робіт та їхніх авторів.
Серед наукометричних баз даних вирізняється база даних Scopus, що містить понад 40 млн. реферативних записів про публікації з 18 тисяч найбільш інформативних журналів п’яти тисяч видавництв. Дослідники відзначають, що ця система має суттєві переваги над системою «Web of Science», оскільки реферативна база даних Scopus формується на демократичних засадах – обробляється максимальний можливий потік документів без попереднього цензурування на інформативні (американські) та неінформативні (всі інші за незначним винятком). Для виконання значних обсягів робіт з формування реферативної інформації залучені фахівці з різних країн, які, працюючи безпосередньо в своїх регіонах і обробляючи регіональні інформаційні потоки, надсилають свої результати до центрального офісу для акумуляції інформації.
Наукометричний апарат Scopus забезпечує облік публікацій дослідників і наукових установ, де вони працюють, та статистику їх цитованості. Наукометричні показники наукової установи чи дослідника впорядковуються за h-індексом (h – кількість статей, на які є посилання в понад h публікаціях). За наукометричними показниками бази даних Scopus на початок 2010 р., вміщених на сайті Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського (www.nbuv.gov.ua), можемо проаналізувати наукову результативність вітчизняних наукових установ та дослідників за цитуванням їхніх наукових публікацій.
Насамперед зазначимо, що найвищі показники (за загальною кількістю публікацій у Scopus – близько 29 тис., за загальною кількістю цитувань у Scopus – майже 49 тис.) демонструє НАН України, яку в базі даних представляють 50 її установ. Причому сімнадцять установ НАНУ мають кількість публікацій у Scopus понад одну тисячу, у п’ятнадцяти установ цей показник становить від 500 до 1 000, і лише п’ять академічних установ мають показник менше 100 публікацій. За кількістю цитувань у Scopus понад половину академічних установ (27 інститутів) демонструють показник від однієї до п’яти тисяч цитувань, дев’ять інститутів – від п’яти до десяти тисяч цитувань. П’ять академічних інститутів досягли понад 10 000 цитувань, саме в них значення h-індексу є найвищим і становить від 43 до 48. Загалом для половини установ НАНУ значення h-індексу коливається від 20 до 48, і лише для 12 академічних інститутів він становить менше 10.
На всі вітчизняні вищі навчальні заклади, внесені до обліку в базі даних Scopus (87 ВНЗ), разом припадає близько 39 тис. публікацій, водночас лише 11 із них (виключно класичні та технічні університети) мають кількість публікацій у Scopus понад одну тисячу, показника від 500 до 1 000 публікацій досягли лише п’ять університетів, тоді як для 45 вітчизняних ВНЗ він перебуває в діапазоні до 100 публікацій. За кількістю цитувань вітчизняні ВНЗ набагато відстають від академічних установ, і лише два класичних університети (Київський національний університет імені Тараса Шевченка та Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна) мають показники, вищі десяти тисяч, показник від п’яти до десяти тисяч цитувань демонструє Львівський національний університет імені Івана Франка, сім класичних університетів та три технічних університети мають показники від однієї до п’яти тисяч цитувань, тоді як 38 ВНЗ – менше 100 посилань. Тож найвище значення h-індексу (44), яке відповідає h-індексові найбільш цитованих публікацій академічних установ, належить тільки Київському національному університетові імені Тараса Шевченка, для Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна він становить 35. Водночас лише в семи українських університетів значення h-індексу перевищує 20, а для 60 вітчизняних ВНЗ його значення менше 10.
Серед 100 найбільш цитованих у Scopus дослідників лише 14 представляють сектор університетської науки, і показовим є той факт, що половина з них – це вчені Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
За представництвом дослідників серед 100 найбільш цитованих у Scopus перше місце посідає Інститут теоретичної фізики НАНУ (13 учених), три наукові установи (Інститут молекулярної біології і генетики НАНУ, Інститут фізіології ім. О.О.Богомольця НАНУ і Київський національний університет імені Тараса Шевченка) представлені сімома дослідниками. Загалом у цих установах працює третина із найбільш цитованих українських дослідників.
Отже, за показниками наукометричної бази даних Scopus Київський університет імені Тараса Шевченка (h-індекс 44) разом з такими установами НАН України як Інститут теоретичної фізики ім. М.М.Боголюбова (h-індекс 48) та Інститут фізіології ім. О.О.Богомольця (h-індекс 44) очолюють рейтинг наукових організацій України. Важливим є те, що в рейтингу 100 найбільш цитованих у Scopus дослідників наша alma mater також входить до кола лідерів, які мають найбільше представництво своїх дослідників.

О.Жилінська,
кандидат економічних наук, доцент.
Публікація в газеті "Київський Університет" № 4 (2152)квітень 2010року



Прес-центр
Інформаційно-обчислювальний центр університету

© Всі права захищені 1995-2024