Новини

 

Наші досягнення. Астрономічна обсерваторія

24.11.2009
На початку 2002 року Комісія по найменуванню малих планет Сонячної системи Міжнародного Астрономічного Союзу на чолі з її Головою професором Брайєном Марсденом за пропозицією відкривача доктора Елеанор Хелін і професора КНУ К.І. Чурюмова присвоїла малій планеті № 4868 ім´я КНУШЕВІЯ на честь Київського Національного університету імені Тараса Шевченка за видатний внесок університету в освіту, науку і культуру в Україні. При розгляданні цього питання члени комісії мали також на увазі той факт, що в Київському університеті довгий час працювали відомі астрономи В.Ф. Федоров, М.Ф. Хандріков, Ю.Д.Соколов, С.К.Всехсвятський, О.Ф.Богородський та ін. і тут було створено відому у всьому світі наукову астрономічну школу з досліджень комет та Сонця професором С.К.Всехсвятським, на честь якого було названо планету Всехсвятський (№ 2721) ще у 1983 році. А всього на честь учених і викладачів університету було названо 20 малих планет – ціле сузір´я. І серед них мала планета КНУШЕВІЯ увінчує це університетське сузір´я. Малу планету або астероїд “КНУШЕВІЯ” було відкрито відомим американським астрономом Е.Хелін (відкрила 9 комет і 438 астероїдів) 27 жовтня 1989 р. і спочатку ця планета одержала попередній номер 1989 UN2. Зараз же у всіх каталогах малих планет астероїд під номером 4868 буде носити постійне ім´я – КНУШЕВІЯ на честь Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. Планета КНУШЕВІЯ рухається майже коловою орбітою (ексцентриситет = 0.07) між Марсом і Юпітером з періодом 2.74 року. Найближчу точку своєї орбіти (перигелій) на відстані 273453840 км від Сонця мине 28 грудня 2010 р. Її діаметр складає біля 10 км і площа поверхні перебільшує 300 кв. км. 30 жовтня 2009 р. – в день святкування ювілею університету перебуватиме в сузір’ї Секстана на відстаннях 311205400 км від Сонця і 348209708 км від Землі і матиме 18.5 зоряну величину, тобто буде в 100000 разів слабкіша за зорю на небі, видиму неозброєним оком. ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЗАГАЛАКТИЧНИХ ОБ'ЄКТІВ НИЗЬКОЇ ПОВЕРХНЕВОЇ ЯСКРАВОСТІ Дослідження позагалактичних об’єктів мають велике значення для вивчення розподілу маси і розв’язання проблеми темної матерії, яка в астрономії є однією з першочергових. Важливим джерелом даних щодо розподілу маси є карликові галактики, за допомогою яких можна відслідковувати поведінку гравітаційного потенціалу на масштабах порядку 10 Мпк в околицях нашої Галактики. У зв’язку з цим на рубежі тисячоліть було проведено потужну міжнародну програму, в якій від України брала активну участь д.ф.-м.н. В.Ю.Караченцева з Астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Дослідження проведено разом вченими Спеціальної Астрофізичної обсерваторії Російської АН (САО РАН) під керівництвом І.Д.Караченцева (також випускник нашого університету) та у співпраці з великою групою вчених з інституту Макса Планка (ФРН), Інституту Космічного телескопу Хабла (США) та інших закордонних установ. Карликові галактики дуже важко детектувати, оскільки їх типова поверхнева яскравість всього на кілька відсотків перевищує поверхневу яскравість нічного неба. Для отримання якомога більш повної вибірки галактик в межах Місцевого об’єму (МО) та подальшого вивчення світності, зореутворення, тривимірної структури МО тощо, починаючи з 1996 року спільно з САО РАН виконувалася унікальна програма суцільної візуальної інспекції Другого Паломарського огляду неба, Південного огляду неба, та екваторіального огляду неба на копіях Астрофізічного Інституту Потсдаму, САО РАН та Наукового Інституту Хаблівського телескопу. Ця міжнародна програма отримала спостережний час на Хаблівському космічному телескопі на 1999 та 2001 рр. Загалом було знайдено 565 об'єктів, з яких 327 каталогізовані вперше. Усього було оглянуто 97% всього неба. На основі знімків, отриманих на Космічному телескопі Хабла було визначено точні відстаней до галактик MO. Отримані відстані, разом з відомими променевими швидкостями та зоряними величинами галактик, що досліджувалися, дозволили побудувати тривимірну картину розподілу галактик МО, дослідити динамічну ситуацію в близьких групах, визначити функцію світності тощо. В рамках цієї роботи, зокрема, в групі галактик М81, отримано спостережні дані, що дозволили вивчити тривимірну структуру та кінематику цього найближчого комплексу. Дослідження продовжуються й дотепер. ВІРТУАЛЬНА РЕНТГЕНІВСЬКА ТА ГАММА-ОБСЕРВАТОРІЯ (ВІРГО) В УКРАЇНІ У Києві спільними зусиллями фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (кафедри квантової теорії поля та кафедри астрономії і фізики космосу), Астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка і Інституту теоретичної фізики НАНУ та за фінансової підтримки Женевської обсерваторії та INTEGRAL Science Data Center (ISDC) ¬ Центру даних космічної місії INTEGRAL - створено ВІртуальну Рентгенівську та Гамма-Обсерваторію (ВІРГО)- науковий комп'ютерний центр астрофізики високих енергій для підтримки досліджень в області космомікрофізики та використання даних космічних місій в рентгенівському та гамма-діапазонах, зокрема, місії INTEGRAL (грант в сумі 100 000 швейцарських франків = 70 000 доларів США на 3 роки (2005-2008 рр) за програмою наукової співпраці Швейцарії із країнами східної Європи SCOPES). Мета Центру – забезпечити науковцям, аспірантам та студентам України доступ до баз даних космічних місій, надати допомогу в отриманні та завершальному опрацюванні результатів спостережень конкретних об”єктів на базі обчислювальної техніки центру, а також проведення регулярних шкіл для потенційних користувачів Центру, підготовка пропозицій науковців України для проведення наукових спостережень на космічних місіях. Спеціалісти в області оптичної та радіоастрономії можуть за допомогою Центру розширити діапазон спостережень своїх об”єктів до рентгенівського та гамма-діапазону. Офіційне відкриття Центру відбулося 18 квітня 2006 року, а 28-30 травня 2007 року відбулась Перша ВІРГО-конференція за результатами роботи Центру. Це подія, яку буде оцінено років через 15-20, бо далекої перспективи з точки зору наземних спостережень Україна наразі немає, тому майбутнє спостережувальної астрономії в Україні – за високотехнологічними міжнародними проектами, включаючи космічні місії. Проект ВІРГО - перший крок в цьому напрямку. Інформацію про ВІРГО можна знайти на сторінці http://virgo.bitp.kiev.ua
Інформаційно-обчислювальний центр університету

© Всі права захищені 1995-2024