Новини

 

Відкрито дошку Вінченцо Беретті

15.10.2009
Фасад головного корпусу нашого університету прикрасила ще одна меморіальна дошка. 15 жовтня відбулась церемонія урочистого відкриття нової історичної пам’ятки – меморіальної дошки видатному архітектору, будівничому Головного корпусу університету – Вінченцо Беретті (1781-1842). Вступним словом подію відкрив ректор університету, академік Леонід Губерський. Він відзначив, що з особливою приємністю робить це в ювілейний рік, коли університет святкує 175-ти річчя з дня свого заснування.



БЕРЕТТІ, БЕРЕТІЯ (BERETI) – Вінченцо (Вікентій Іванович) (14.VI.1781, Італія – 6.VIII.1842, Київ) – архітектор, викладач. Походив від «уродженців італійської науки»; син професора-механіка. Визначний представник класицизму 1-ї пол. XIX століття. Автор понад 250 проектів. 1804 – закінчив із золотою медаллю Петербурзьку академію мистецтв, де навчався в класі зодчого А. Захарова. Працював у Петербурзі під керівництвом архітектора Тома де Томона на споруджені Біржі. З 1809 – академік, 1831 – професор архітектури. 1825 – створив монумента в Херсонесі на місці хрещення київського князя Володимира. 1835 – переміг на конкурсі проекту Київського університету, в якому брали участь провідні архітектори – О.Брюллов, А. Мельников, К.Тон. У вересні 1835 відбув до Києва разом зі своїм учнем П. Спарро для виконання підготовчих робіт. 11 березня 1837 – звільнений з усіх посад у Петербурзі і направлений до Києва «для постійного заняття» в ролі нового архітектора і члена будівельного комітету. 23 квітня прибув до міста й відразу приступив до виконання своїх обов’язків. Зведення університету, спланованого у вигляді споруди палацового типу із замкненим подвір’ям стало найвизначнішою працею Беретті. Його проект стимулював розвиток у місті промисловості будівельних матеріалів, застосування художнього литва для цивільних будівель. Тоді ж розробив план художнього розпису та встановлення скульптурної групи в приміщенні університету (за браком коштів не був здійснений). Розробив проекти інших університетських установ Астрономічної обсерваторії (1840) Ботанічного саду, при розташуванні якого і побудові в ньому оранжерей спеціально цікавився думкою видатного українського вченого-природознавця М. Максимовича. Наприкінці 1840 року – на початку 1841 – перебував на відрядженні в Москві та Петербурзі у справах побудови Київського університету, знайомився з розміщенням споруд для навчання студентів, обладнанням лабораторій тощо. Спланував прилеглі до Головного корпусу університету території та нові головні магістралі – Володимирську вулицю, бульвар, який тепер носить ім’я Тараса Григоровича Шевченка. Важливим у формуванні центра міста стало розпочате 1839 за проектом Беретті зведення Інституту шляхетних дівчат. Займався також завершенням спорудження католицького костьолу (1837-1839), проектуванням 1-ї чоловічої гімназії, укріплення залишків Золотих воріт. Співавтор геніального плану Києва (затверджено 1837), яким враховувалися традиційні особливості архітектурно-художнього обличчя міста. У своїй творчості поєднував вирішення мистецьких завдань з оригінальними підходами до інженерних питань. 1840- зробив спробу розпочати викладацьку діяльність у Київському університеті, для чого підготував стислий трактат з історії архітектури. Був власником цінної книгозбірні з проблем архітектури і будівельної справи.





Прес-центр


Інформаційно-обчислювальний центр університету

© Всі права захищені 1995-2024