Новини

 

«Збережи пам’ять. Збережи правду»

27.11.2020

Цьогоріч Україна відзначає 87-ті роковини Голодомору, жертв якого вшановують кожної четвертої суботи листопада (у 2020 році – це 28 листопада). «Збережи пам’ять. Збережи правду» – саме з такою думкою пройде й цьогорічна акція «Запали Свічку пам’яті».

28 листопада, після 16:00 ми засвітимо свічки і залишимо їх на підвіконнях у пам’ять про мільйони замучених голодом українців.

 

У межах інформаційної кампанії до 87-х роковин Голодомору в Україні 1932-33 років Український інститут національної пам’яті підготував експлейнер з відповідями на десять найрозповсюдженіших питань на тему геноциду українців. Завдяки цьому тексту легше можна орієнтуватись в науково-популярних текстах про Голодомор та краще розуміти, яким чином впроваджувалася геноцидна політика сталінського режиму.

1.Що означає слово Голодомор?

Слово «Голодомор», яке походить від поєднання слів «голод» та «мор», означає навмисне вбивство голодом. Голодомор – це штучний голод організований радянською владою в Україні протягом 1932 – 1933 рр.

2.Хто організував Голодомор?

Головними ініціаторами, ідеологами та замовниками голодоморної політики стали Йосип Сталін, В’ячеслав Молотов, та Лазар Каганович, які особисто ініціювали та реалізовували голодоморну політику. До організації Голодомору також були залучені співробітники та військовослужбовці органів радянської юстиції, суду і прокуратури, спецслужб, збройних підрозділів органів внутрішніх справ, Червоної армії та прикордонних військ, а також десятки тисяч активістів.

3. Яку мету переслідували організатори Голодомору?

Голодомор мав на меті подолати опір селян, інтелігенції та окремих українських комуністів у владі, провчити непокірних та перетворити їх на «радянських» людей, які б безкоштовно працювали у колгоспі. Засобом для досягнення цих цілей стало масове винищення голодом.

4. Чи українці чинили опір Голодомору?

Колективізація викликала в українському селі масовий опір, основними формами якого були збройні виступи, саботаж та відмова вступати в колгоспи. Під час Голодомору опір поступово зійшов на нівець. Чим більше селяни голодували, тим меншим був опір.

5. Що таке колективізація?

Колективізація – це політика радянського комуністичного режиму у сфері сільського господарства, спрямована на встановлення державою повного контролю над сільськогосподарським виробництвом шляхом створення мережі колективних господарств або колгоспів. В результаті колективізації селяни втратили свою землю, майно, худобу, а з ними і можливість впливати на власну долю. Після колективізації вони мали менше прав ніж кріпаки в Російській імперії.

6. Що таке розкуркулення?

Розкуркулення – це політика ліквідації так званих «куркулів». Таке зневажливе прізвисько більшовики дали працьовитим та успішним селянам, які активно опиралися колективізації. Коли селянин потрапляв в списки куркулів, він та його родина були приречені. Все їхнє майно, включно із нерухомим, конфісковували, а куркулів депортували в концентраційні табори. Місце куркулів зайняла нова колгоспна еліта.

7. Що таке «закон про 5 колосків»?

«Законом про п’ять колосків» у народі назвали постанову радянського уряду, яка встановлювала дуже жорстокі покарання навіть за дрібні крадіжки так званої колгоспної власності: лише за кілька вирваних або піднятих із колгоспного поля колосків засуджували до розстрілу або тривалого ув’язнення із конфіскацією всього майна. Ініціатором постанови був Сталін.

8. Що таке «чорні дошки»?

«Чорні дошки» – це список працівників, колективів, населених пунктів та цілих територій, до яких під час Голодомору застосовувалися додаткові санкції. Села, занесені на чорні дошки, ізолювалися, їхнім мешканцям заборонялося постачати промислові товари, вести торгівлю. «Чорні дошки» - стали одним із елементів голодотворної політики та механізмом покарання.

9. Чим відрізнявся Голодомор від голоду в Росії?

Голодомор від голоду в Росії відрізняють особливі репресивні заходи, які застосовувалися лише щодо України та Кубані, заселеної значною мірою українцями. Вилучення всього продовольства, а не тільки зерна, заборона виїзду за межі України, та «чорні дошки» призвели до Голодомору. В такій комбінації ці репресивні заходи більше ніде не застосовувалися.

10. Чому Голодомор – це геноцид?

Вилучення всього продовольства, а не тільки зерна, заборона виїзду за межі України, та «чорні дошки» визначають специфіку Голодомору та одночасно намір організаторів вчинити злочин. Застосування цих механізмів у такій комбінації, яка призвела до масової смертності, не має жодних інших цілей, окрім винищення. Одночасність голодотворної політики проти селян-українців та репресивної кампанії проти української національної інтелігенції та українських комуністів у владі, свідчить про те що Голодомор був спрямований проти української національної групи. Разом ці два аргументи визначають Голодомор як геноцид.

 

28 листопада запали Свічку пам’яті – збережи пам’ять, збережи правду!

 

 

Центр комунікацій

 

Информационно-вычислительный центр университета

© Все права защищены 1995-2020