БУБЛИК
Борис Миколайович
(1936-1999)

Випускник Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1958 р.), видатний український вчений, засновник наукової школи з моделювання та оптимізації, доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заслужений працівник вищої школи України, декан факультету кібернетики (1979-1984)

Народився 25 січня 1936 р. у с. Клюки Тетіївського району Київської області, в рідному селі матері. Батько, працюючи бухгалтером у радгоспі на Луганщині, 1937 р. був незаконно репресований, і сліди його були назавжди втрачені. У 1953 р. закінчив середню школу в м. Оратові Вінницької області. Того ж року вступив на механіко-математичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Вчився на відмінно, був пред¬ставником від студентів Києва на Всесвітньому фестивалі молоді 1957 р. у Москві. Після закінчення університету в 1958 р. вступив до аспірантури.

У 1962 р. захистив кандидатську дисертацію з фізико-математичних наук «Коливання пластин та пологих оболонок, підкріплених ребрами жорсткості» (науковий керівник - член-кореспондент АН УРСР Г. М. Положій). Дослідження коливань та стійкості пружних пластин і оболонок з урахуванням зосередженого впливу підкріплюючих ребер жорсткості, а також оболонок, наповнених рідиною, було здійснено вперше й опубліковано в центральних наукових журналах (1960-1965 рр.). Запропоновані ним ідеї були використані у дослідженнях аналогічних задач багатьма іншими авторами.

Трудову діяльність Б. М. Бублик розпочав того ж року викладачем на кафедрі загальної математики радіо¬фізичного факультету. За програмою наукового обміну був посланий за кордон. У 1963-1964 рр. викладав у Монгольському державному університеті в Улан-Баторі, куди поїхав вже з молодою дружиною. Повернувшись до Києва, працював на кафедрі вищої математики і математичної фізики радіофізичного факультету. 1966 р. одержав звання доцента.

Після заснування в 1969 р. факультету кібернетики Б. М. Бублик очолив нову кафедру моделювання склад¬них систем, створену на його пропозицію в дискусіях з першим деканом І. І. Ляшком і директором Інституту кібернетики АН УРСР В. М. Глушковим про перспективи розвитку даної науки. З 1973-го до 1975 р. був деканом спецфакультету перепідготовки спеціалістів у галузі кібернетики.

У 1971 р. захистив докторську дисертацію з фізико-математичних наук «Чисельні методи розв'язування за¬дач теорії коливань пластин та оболонок». Розроблені методи використовувались для розрахунків конструкцій космічних ракет і оптимізації траєкторій їх польоту з урахуванням коливань пального в баках (оболонках). Того ж року одержав звання професора по кафедрі моделювання складних систем. Протягом 1979-1984 рр. Борис Ми¬колайович Бублик був деканом факультету кібернетики. Саме завдяки його старанням і наполегливості були подолані всі складнощі з облаштування у 1979 р. факультету в новому корпусі в районі Виставки досягнень народного господарства (нині Національний виставковий центр), з проектування та оснащення університетського обчис¬лювального центру, створення перших дисплейних класів, упровадження комп'ютерних автоматизованих систем для навчання й адміністративної роботи.

Від 1979 р. Борис Миколайович Бублик був член-кореспондентом АН УРСР. Протягом 1992-1997 рр. очолював експертну раду з інформатики та кібернетики ВАК України, був членом редколегій багатьох наукових журналів. Довгі роки був головою спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських та докторських дисертацій на факультеті кібернетики. Його виступи завжди відзначались глибоким розумом, мудрістю, толерантністю та особливо тонкою дотепністю.

Під керівництвом Б. М. Бублика сформувалась відома наукова школа з моделювання та оптимізації, в рамках якої захищено 21 докторську і понад 100 кандидатських дисертацій. Під його безпосереднім керівництвом захистили кандидатські дисертації Г. І. Тархун, І. С. Федорченко, Б. М. Ляшенко, О. І. Невідомський, М. П. Лепеха, І. І. Марченко, Увгун Легнеційн, О. П. Лобок, О. Омаров, Б. М. Сиддіков, Т. І. Славова, Ю. В. Семенюк; кандидатські і докторські дисертації - Л. Д. Мольченко, В. Я. Данилов, С. І. Черняк.

Загалом Б. М. Бублик опублікував понад 110 наукових праць, серед яких 4 монографії - «Численное решение динамических задач теории пластин и оболочек» (1976), «Структурно-параметрическая оптимизация и устойчивость динамики пучков» (1985), «Методы и алгоритмы решения задач оптимизации» (1983) та навчальний посібник «Основы теории управления», який довгі роки є головним підручником для студентів факультету та широко використовується в інших вищих навчальних закладах України.

Професор Б. М. Бублик протягом останніх років читав лекції з нормативних курсів «Диференціальні рівняння», «Теорія керування», а також укладені ним спеціальні курси «Чисельні методи теорії оптимального керування» і «Математичні методи оптимального керування складними системами».

Борис Миколайович Бублик завжди активно підтримував нові наукові ідеї і напрямки досліджень керованого ним колективу, такі як прискорювальні системи, прокатні стани, робототехніка, літальні апарати, гідроакустика і, нарешті, екологія.

Б. М. Бублик започаткував та обґрунтував чисельно- аналітичний метод розв'язання спектральних задач математичної фізики, механіки, теорії пружності. Прикладні його дослідження пов'язані з моделюванням просторового руху літальних апаратів, локацією рухомих, в тому числі підводних, об'єктів, оптимізацією динаміки пучків елементарних частинок та іонів. Результати наукових досліджень керованого ним колективу були впроваджені в КБ ім. О. Антонова, Інституті ядерної фізики та Інституті кібернетики НАН України, МФТІ (Москва), ЛДІ (Жуковський) та в інших провідних наукових центрах і установах.

За допомогою цього методу розв'язано ряд задач, пов'язаних з оптимальним керуванням систем з розпо¬діленими параметрами.

На основі теоретичних результатів та нових методів оптимізації систем керування з розподіленими параме¬трами Б. М. Бублик та співробітник кафедри розробили методи, алгоритми і програми розв'язування конкретних задач, зокрема ідентифікації параметрів математичних моделей просторового руху літальних апаратів, оптимального керування ансамблями траєкторій пучків елементарних частинок, обернених задач гідроакустики з метою пеленгації та класифікації цілей тощо.

За досягнення в науковій та педагогічній роботі Борис Миколайович Бублик був удостоєний 11 премій і державних нагород, серед них премія ім. М. Островського ЦК ЛКСМУ (1970), премія «За кращу наукову роботу» вищої школи України (1983), медалі «За доблестный труд» (1979), «В пам'ять 1500-річчя Києва» (1982), «За долголетний добросовестный труд» (1987), почесне звання «Заслужений працівник вищої школи України» (1989), орден «Знак пошани» (1986), орден «За заслуги» III ступеня (1999) та інші.

Помер 25 грудня 1999 р.

Матеріали взяті з книги Київський національний університет імені Тараса Шевченка : Незабутні постаті / [Авт.-упор. О. Матвійчук, Н. Струк ; Ред. кол.: В.В. Скопенко, О.В. Третяк, Л.В. Губерський, О.К. Закусило, В.І. Андрейцев, В.Ф. Колесник, В.В. Різун та ін.]. - Київ : Світ Успіху, 2005. - С. 224-225

Информационно-вычислительный центр университета

© Все права защищены 1995-2017