До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка

ШЕВЧЕНКІВСЬКІ ДНІ У ШЕВЧЕНКІВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ
(до 200-річчя від дня народження Кобзаря)

Слово і дух Тараса Шевченка стали будителями державного відродження України на різних етапах її історії. Його «Кобзар» прозвучав в унісон із тими демократичними віяннями, які котилися Європою у ХІХ столітті. Озвучені Шевченком у колах Кирило-Мефодіївського Братства тези про державний статус усіх слов`янських народів, зокрема українського, про незалежність української мови як гаранта політичного утвердження нації були підхоплені та розвинені новітніми державними діячами.

Перегорнімо сторінку на сто років тому… Україна у складі Російської імперії відзначала 100-літній ювілей від народження Тараса Шевченка. Наша громадськість доклала колосальних зусиль для того, щоб перетворити його на загальноукраїнський рух. Східна Галичина проголосила 1914 рік роком Т. Шевченка. У Кам`янці-Подільському було створено організаційний комітет по відзначенню ювілею. Широкі кола громадськості по всій Україні долучилися до цього шевченківського руху, який інспірував появу різноманітних політичних ідей, зокрема В. Винниченка, С. Петлюри, Д. Донцова, М. Грушевського. Ці рухи були різними за своїм характером, але ставили спільну мету – вільна державна Україна. Слово Шевченка звучало… Ювілей відбувся, незважаючи на складну політичну ситуацію, відсутність української держави, наближення 1 Світової війни. Перший Президент України Михайло Грушевський назвав століття після смерті Кобзаря століттям Тараса Шевченка.

Нині ми відзначаємо 200 років від дня народження Тараса Шевченка. Мрія поета збулася – Україна стала незалежною. Це головний здобуток нації за пройдене століття. Ювілей відзначає державна нація. У складній і напруженій ситуації шевченківське слово звучить… Лунає у навчальних аудиторія і на громадських майданах, у конференц-залах і в мистецьких салонах… Всюди, де є ті, хто його читає і слухає… Новий шевченківський рух уже став складовою частиною освітнього і культурного просторів України.

Серцем, епіцентром відзначення 200-літнього ювілею Тараса Шевченка є Київський національний університет імені Тараса Шевченка. У листопаді 2012 р. з ініціативи Ректора Університету академіка Л. В. Губерськогобуло затверджено «План заходів з підготовки та відзначення» ювілею, який на даний момент практично виконаний. Це понад 120 позицій, які охоплюють усі сфери життя суспільства. Заходи триватимуть до кінця 2014 р. На сьогодні в університеті вже відбулося десять наукових конференцій міжнародного та всеукраїнського рівнів, проведено «Шевченківський урок» в аудиторії імені М.Максимовича, який транслювався Першим національним каналом телебачення в усіх школах України. Університетський видавничий центр опублікував майже два десятки монографій про Тараса Шевченка, підготовлених нашими викладачами і співробітниками, ювілейне видання «Кобзаря», переклади поезії Шевченка іноземними мовами тощо. Концерти, музейні та бібліотечні виставки, присвячені великому генію, тривають увесь Шевченківський рік.

Тарас Шевченко писав: «Історія мого життя становить частину історії моєї Батьківщини». Можна додати, що життя Кобзаря стало частиною історії Університету. У день присвоєння Університетові імені Тараса Шевченка (це відбулося 1939 року) 5 березня у Мистецькому салоні відбувся вечір, присвячений пам`яті Кобзаря. Зала була заповнена переважно студентами. Лунало слово Шевченка у стінах Мистецького салону, де колись була православна церква, в якій одній із перших відслужили панахиду за рабом Божим Тарасом фактично відразу після його смерті… Слово Тараса виконували студенти, а також ті, хто виконував його на Майдані. Бурхливим оплесками зал зустрічав Тараса Компаніченка і гурт «Божичі».

10-12 березня на базі Університету працював Шевченківський міжнародний літературний конгрес – захід, подібних якому в Україні ще не було. Ідея Конгресу викристалізовувалася протягом останніх місяців, тижнів і днів підготовки до нього. Вона надихалася тими демократичними змінами, які відбулися в Україні. Понад 200 шевченкознавців України і світу подали свої заявки на участь у Конгресі. 10 березня у Головному корпусі Університету відбулося пленарне засідання, в якому взяли участь представники МОН, Мінкультури, Верховної Ради дипломатичного корпусу, НАПНУ, ректори різних вишів. Прозвучали вітання від вищих посадових осіб держави. Ректор Л. В. Губерський, відкриваючи Конгрес, зауважив, що Т. Шевченко втілив у собі ідею особистого і національного визволення, він об’єднує українську націю. Також Ректор повідомив про відкриття першої в Україні експозиції, присвяченої Кирило-Мефодіївському братству, на базі Університету. Зворушливим є те, що, незважаючи на складну політичну ситуацію в Україні, для участі в Конгресі прибули учасники з різних країн світу, зокрема, Петро Фединський зі США – єдиний, хто здійснив повний переклад «Кобзаря» на англійську мову, делегація науковців із Грузії, вчені з Японії, Кореї, Польщі, Росії, Придністров`я, Вірменії. Л. В. Губерський вручив міжнародним учасникам Конгресу університетські нагороди і почесні грамоти. Науковців з 12 вишів Києва взяли участь у Конгресі, насамперед Києво-Могилянська академія, Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова, Лінгвістичний університет та ін., а також НАПНУ, зокрема її Президент академік Василь Кремень, Інститут літератури НАНУ, зокрема директор академік Микола Жулинський, Національний музей Тараса Шевченка, зокрема директор Дмитро Стус. Прибули учасники з інших міст України (Дрогобича, Луганська, Маріуполя, Запоріжжя, Харкова, Одеси, Черкас, Івано-Франківська, Чернігова, Миколаєва, Ужгорода, Хмельницька та ін.).

11 березня працювали круглі столи, на яких вчені обговорили низку актуальних питань сучасного шевченкознавства. Роботу круглих столів було відкрито на пленарному засіданні в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка, де також адміністрації у межах акції «Шевченкова верба» було передано гілочку верби, яку посадив 1850 р. Тарас на Мангишлаку. Тепер вона пускає коріння в університетському ботанічному саду. Два круглі столи працювало в Інституті філології, один – на філософському факультеті, один – на історичному. 12 березня учасники Конгресу здійснили поїздку до Канева.

200 років від дня народження Тараса Шевченка Україна зустрічає зі значними суспільними, науковими, освітніми, культурними та іншими здобутками. Університет однією зі своїх місій вважає розвиток шевченкознавчої науки відповідно до нових світових стандартів, входження до світових рейтингів за допомогою нових відкриттів у сфері вивчення спадщини Кобзаря та інтеграції її у світовий контекст. Водночас бентежить думка про те, що незабаром після 100-річчя Шевченка почалася 1 Світова війна… Але відразу приходить інша думка: тоді Україна була підневільна, у складі Російської імперії й виявом опору стало народження нових політичних рухів. Нині Україна – вільна й незалежна. Майдан також інспірував нові суспільні й політичні ідеї, поставив нові вимоги до нової влади. Тож вірмо, що 200-річний ювілей Кобзаря принесе Україні новий історичний прорив.

Оксана Сліпушко,
завідувач кафедри історії української літератури і шевченкознавства КНУ імені Тараса Шевченка

Информационно-вычислительный центр университета

© Все права защищены 1995-2017