Новини

Всього : Фотографія :

З нагоди Міжнародного дня грамотності , який традиційно  відзначають 8 вересня, в. о. завідувача кафедри української мови і прикладної лінгвістики Інституту філології КНУ доцент Сергій Різник розповів про поняття "грамотність".

Це поняття має декілька значень. Перше і основне – той, хто вміє читати і писати, тобто письменний. Є ще й вужче значення: той, хто не робить граматичних, стилістичних та інших помилок у письмовій чи усній мовленнєвій діяльності. Слово "грамотний" вживається також у переносному значенні: досвідчений, теоретично підготовлений у певній галузі чи сфері діяльності, вивірений (грамотний шаховий хід, грамотний юрист, фінансова грамотність населення, грамотний план забудови).

Очевидно, Міжнародний день грамотності актуалізує основне значення слова, адже покликаний привернути увагу до проблеми неписьменності в масштабах цілої планети. За даними ЮНЕСКО, зараз на планеті читати й писати не вміють понад 800 мільйонів людей або 14% усього населення. 

З плином часу поняття грамотності дещо змінилося. Так, за словами Сергія Різника, якщо п’ятдесят років тому бути грамотним означало вміти читати й писати, то тепер грамотною людиною можемо назвати того, хто, як мінімум, успішно закінчив середню школу, має навички роботи на комп’ютері, без помилок може написати текст рідною мовою і спілкується хоча б однією іноземною. Крім того, грамотність передбачає вміння достатньо вправно користуватися сучасними "розумними" пристроями і орієнтуватися в інформаційних потоках.

Грамотність, за словами пана Різника, як і фізична форма людини, потребує постійної підтримки і тренування. Читання літератури, складання текстів – римованих і прозових, – ось перевірений століттями спосіб досягнути вершин грамотності.

Вказує Сергій Михайлович і на прямий взаємозв’язок між грамотністю та свідомістю людини. Ще відомий письменник і мовознавець Борис Антоненко-Давидович у книзі "Як ми говоримо" зазначав: "Що культурнішою є людина, то розвиненішою є її мова, багатшою на лексичний запас, розмаїтішою епітетами, метафорами, влучними порівняннями, барвистішою вживанням прислів’їв, приказок і приповідок". Отже, виходить: що вища грамотність, то вищі свідомість і інтелектуальний рівень людини.

Рецепт грамотності від Сергія Різника простий, але потребує чималої роботи над собою, – читати класичну  літературу,  не боятися "заглядати у словник", тренувати пам’ять і найголовніше – "хоч який текст вам доводиться писати – чи побутову записку, чи допис у соцмережах, чи перелік необхідних закупів і крамниці, намагайтеся все писати правильно. Щоб не лише мозком контролювати процес написання, а й рука щоб пам’ятала, як вона вже записувала те чи те слово".

Тож, якщо хочете називатися культурними та освіченими людьми, гідними громадянами і патріотами, – вивчайте мову і дбайте про свою високу грамотність!

Малюнки розроблені проектом "Мова".

Джерело – Прес-центр Інституту філології.

Центр комунікацій