Новини

Всього : Фотографія :

Цього року Відділ по роботі зі студентами КНУ організував «Школу вожатих КНУ». Кожен охочий зміг спробувати себе у ролі друга, порадника, керівника, екскурсовода й лідера, адже саме такі якості акумулює в собі ідеальний вожатий.

За три літні місяці близько 100 студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка встигли попрацювати в різних дитячих оздоровчих центрах по всій Україні, зокрема в «Славутичі», «Артеку», «Любичі» та інших.

Наші студенти говорять, що вони не могли і подумати, що ця професія є настільки складною, адже в таборі ти не той, ким був в університеті: біологом, юристом чи істориком, наприклад, – у таборі є золоте правило: «Вожатий повинен знати все!».

Керівник має завжди знаходити підхід до кожної дитини, який би характер та не мала.

Анна Удовенко, студентка Інституту журналістики КНУ, говорить: «У дитинстві я щоліта їздила в табори, тож бажання поїхати працювати вожатою росло в мені з кожним прожитим роком. На жаль, табір «Ласпі», в якому я відпочивала ще дитиною – закрили, тож я вирішила скористатися допомогою «Школи вожатих КНУ» і спробувати себе в ролі вожатої в одному із запропонованих організаторами таборів – «Любич». Я потрапила в ціль! У «Любичі» з перших днів ти відчуваєш себе так, ніби ти не на роботі, а у великій дружній сім`ї, де виступаєш старшою подругою для дітей та молодшою сестрою для більш досвідченіших вожатих. Окрім гарної інфраструктури самого оздоровчого центру, одним із козирів є те, що табір «Любич» розташований на річці «Любич», яка є дуже чистою. Скажу чесно, щоденним походам на річку напевно раділи навіть більше вожаті, ніж діти. Дякую «Школі вожатих КНУ» за надану можливість круто провести літні канікули».

Приємно, що професіоналізм наших студентів був відзначений і керівництвом таборів. Багато з тих студентів, які працювали у дитячому оздоровчому центрі «Славутич», були нагороджені сертифікатами про подальшу співпрацю на постійній основі.

Хоч літо закінчилося у студентів ще надовго закарбується в пам`яті: знайомства з дітьми, які за зміну стали для них рідними, співи біля ватри та вечірні вогникові збори, де діти розповідали про враження від відпочинку і ділилися своїми сокровенними таємницями.

Наші студенти уже з нетерпінням чекають наступного літа, щоб знову поринути в незабутню атмосферу таборового життя.

Євгенія Федченко, історичний факультет КНУ

Центр комунікацій