Новини

Висловлюємо глибокі співчуття	17.10.2016
Всього : Фотографія : Колектив Київського національного університету імені Тараса Шевченка висловлює глибокі співчуття родині, друзям з приводу смерті головного наукового співробітника Астрономічної обсерваторії КНУ імені Тараса Шевченка, професора Чурюмова Клима Івановича. Чурюмов Клим Іванович – відомий український астроном. Член-кореспондент Національної академії наук України, доктор фізико-математичних наук, професор, головний науковий співробітник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Народився Чурюмов К. І. 19.02.1937 р. у м. Миколаєві. Освіта: В 1955-1960 роках навчався в Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка на фізичному факультеті та отримав спеціальність “фізик-астроном”. У 1960-1962 рр. працював на полярній геофізичній станції в бухті Тіксі Якутської АРСР, де досліджував полярні сяйва, земні струми та іоносферу. У 1962-1965 рр. працював на Київському оптико-механічному заводі “Арсенал”, де брав участь у розробленні астронавігаційної апаратури для космічних ракет та її випробовуванні на космодромах “Байконур” і “Плесецьк”. Після закінчення аспірантури Київського державного університету (спеціальність «астрофізика») (1965-1968 рр.), де науковим керівником К. І. Чурюмова був професор С.К. Всехсвятський, залишився працювати науковим співробітником на кафедрі астрономії КДУ імені Т. Г.Шевченка. У 1972 р. захистив дисертацію “Дослідження комет Ікейя-Секі (1967n), Хонда (1968c), Таго-Сато-Косака (1969ІХ) і нової короткоперіодичної комети Чурюмова-Герасименко (1969і) на основі фотографічних спостережень”. У 1993 р. в Інституті космічних досліджень РАН (Москва) захистив докторську дисертацію на тему «Еволюційні фізичні процеси в кометах». З 1998 р. Чурюмов К. І. професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Чурюмов Клим Іванович – спеціаліст в галузі фізики малих тіл Сонячної системи – комет та астероїдів. Брав активну участь у міжнародних наукових програмах по спостереженню комети Галлея у 1983-1987 рр. “IHW” та “СОПРОГ”, по спостереженнях супутників Марса Фобоса та Деймоса у 1988 р. “Фобос”, по спостереженню астероїдів, що зближуються із Землею у 1991 р. “Тоутатіс”, по спостереженню Марса у 1992 та 1994 рр. “Марс-92” та “Марс-94”, по спостереженню комети Шумейкерів-Леві 9, що зіткнулася з Юпітером у 1994 р., по спостереженню комети аномальної яскравості Хейла-Боппа та ін. Брав участь більше ніж у 30 експедиціях по спостереженню сонячних затемнень, комет та по вивченню кратерів на поверхні Землі. Одержав велику кількість спектральних, фотоелектричних, поляриметричних, фотографічних та інших спостережень по цих програмах, на підставі яких одержав багато нових наукових результатів, опублікованих, головним чином, у престижних закордонних виданнях. Опублікував понад 800 наукових робіт, зокрема 6 монографій та 5 навчальних посібників. Був науковим консультантом з астрономії під час другого видання Української радянської енциклопедії. Чурюмов К. І. відкрив дві комети – короткоперіодичну комету Чурюмова-Герасименко (1969 р.) та довгоперіодичну комету Чурюмова-Солодовникова (1986 р.). Державні нагороди – Почесна грамота Президії Верховної Ради Калмикії – 1980 р., медаль “В пам’ять 1500-річчя Києва” – 1982 р.; медаль “Ветеран праці” – 1987 р.; Почесна грамота Президії Верховної Ради України – 1987 р., почесне звання “Заслужений працівник народної освіти України” – 1998 р., орден «За заслуги» ІІІ ступеня – 2003 р., орден «За заслуги» ІІ ступеня – 2009 р. Нагороджений двома медалями “За відкриття нових астрономічних об’єктів”, золотою та двома срібними медалями павільйону “Космос” ВДНГ у Москві (1986), дипломом-сертифікатом Міжнародної варти комети Галлея (1986), премією імені Тараса Шевченка Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2004), премією НАН України ім. академіка М.П. Барабашова (2005), почесною грамотою Національної академії наук України (2007), Почесною Грамотою, знаком і годинником мера Києва (2007), Почесним знаком Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка (свідоцтво № 43, 2012), медаллю К.Д.Ушинського Національної академії педагогічних наук України (свідоцтво № 568), Орденом Святого благовірного князя Київського Ярослава Мудрого за заслуги перед Українською Православною Церквою (Грамота № 234, 2012), нагрудним знаком № 38 «За заслуги» Аерокосмічного товариства України (2013), Почесною грамотою Київської міської державної адміністрації (№ 4234, 2015). Ім'ям “Чурюмов” названо малу планету № 2627 (1984 р.). Дійсний член Американської Нью-Йоркської Академії наук (з 1995 р.). К. І. Чурюмов, як голова наукових оргкомітетів, організував і провів 16 міжнародних астрономічних конференцій. Під його керівництвом захищено 11 кандидатських та одна докторська дисертації. За ініціативою К. І. Чурюмова Міжнародний астрономічний союз назвав національними іменами-символами малі планети: «2427 Кобзар» — на честь Т. Г. Шевченка, «2428 Каменяр» — на честь І.Я. Франка, «2431 Сковорода» — на честь українського філософа XVIII ст. Г. С. Сковороди, «4868 Кнушевія» — на честь Київського національного університету імені Тараса Шевченка, «22616 Боголюбов» — на честь українського фізика і математика М. М. Боголюбова. 2 березня 2004 до ядра української комети Чурюмова-Герасименко була відправлена космічна місія «Розетта» (Європейське космічне агентство) з метою дослідити первинну речовину Сонячної системи, з якої складається ядро комети. 12 листопада 2014 р. космічний апарат Розетта відправив на ядро комети посадковий науковий зонд, який вперше в історії науки сів на поверхню ядра і передав на Землю цінні наукові результати. Світова наукова спільнота оцінила ці наукові дослідження. Прес-центр

Висловлюємо глибокі співчуття

17.10.2016

Всього : Фотографія :

Колектив Київського національного університету імені Тараса Шевченка висловлює глибокі співчуття родині, друзям з приводу смерті головного наукового співробітника Астрономічної обсерваторії КНУ імені Тараса Шевченка, професора Чурюмова Клима Івановича.

Чурюмов Клим Іванович – відомий український астроном. Член-кореспондент Національної академії наук України, доктор фізико-математичних наук, професор, головний науковий співробітник Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Народився Чурюмов К. І. 19.02.1937 р. у м. Миколаєві. Освіта: В 1955-1960 роках навчався в Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка на фізичному факультеті та отримав спеціальність “фізик-астроном”. У 1960-1962 рр. працював на полярній геофізичній станції в бухті Тіксі Якутської АРСР, де досліджував полярні сяйва, земні струми та іоносферу. У 1962-1965 рр. працював на Київському оптико-механічному заводі “Арсенал”, де брав участь у розробленні астронавігаційної апаратури для космічних ракет та її випробовуванні на космодромах “Байконур” і “Плесецьк”. Після закінчення аспірантури Київського державного університету (спеціальність «астрофізика») (1965-1968 рр.), де науковим керівником К. І. Чурюмова був професор С.К. Всехсвятський, залишився працювати науковим співробітником на кафедрі астрономії КДУ імені Т. Г.Шевченка.

У 1972 р. захистив дисертацію “Дослідження комет Ікейя-Секі (1967n), Хонда (1968c), Таго-Сато-Косака (1969ІХ) і нової короткоперіодичної комети Чурюмова-Герасименко (1969і) на основі фотографічних спостережень”. У 1993 р. в Інституті космічних досліджень РАН (Москва) захистив докторську дисертацію на тему «Еволюційні фізичні процеси в кометах».

З 1998 р. Чурюмов К. І. професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Чурюмов Клим Іванович – спеціаліст в галузі фізики малих тіл Сонячної системи – комет та астероїдів. Брав активну участь у міжнародних наукових програмах по спостереженню комети Галлея у 1983-1987 рр. “IHW” та “СОПРОГ”, по спостереженнях супутників Марса Фобоса та Деймоса у 1988 р. “Фобос”, по спостереженню астероїдів, що зближуються із Землею у 1991 р. “Тоутатіс”, по спостереженню Марса у 1992 та 1994 рр. “Марс-92” та “Марс-94”, по спостереженню комети Шумейкерів-Леві 9, що зіткнулася з Юпітером у 1994 р., по спостереженню комети аномальної яскравості Хейла-Боппа та ін. Брав участь більше ніж у 30 експедиціях по спостереженню сонячних затемнень, комет та по вивченню кратерів на поверхні Землі. Одержав велику кількість спектральних, фотоелектричних, поляриметричних, фотографічних та інших спостережень по цих програмах, на підставі яких одержав багато нових наукових результатів, опублікованих, головним чином, у престижних закордонних виданнях.

Опублікував понад 800 наукових робіт, зокрема 6 монографій та 5 навчальних посібників. Був науковим консультантом з астрономії під час другого видання Української радянської енциклопедії.

Чурюмов К. І. відкрив дві комети – короткоперіодичну комету Чурюмова-Герасименко (1969 р.) та довгоперіодичну комету Чурюмова-Солодовникова (1986 р.).

Державні нагороди – Почесна грамота Президії Верховної Ради Калмикії – 1980 р., медаль “В пам’ять 1500-річчя Києва” – 1982 р.; медаль “Ветеран праці” – 1987 р.; Почесна грамота Президії Верховної Ради України – 1987 р., почесне звання “Заслужений працівник народної освіти України” – 1998 р., орден «За заслуги» ІІІ ступеня – 2003 р., орден «За заслуги» ІІ ступеня – 2009 р.

Нагороджений двома медалями “За відкриття нових астрономічних об’єктів”, золотою та двома срібними медалями павільйону “Космос” ВДНГ у Москві (1986), дипломом-сертифікатом Міжнародної варти комети Галлея (1986), премією імені Тараса Шевченка Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2004), премією НАН України ім. академіка М.П. Барабашова (2005), почесною грамотою Національної академії наук України (2007), Почесною Грамотою, знаком і годинником мера Києва (2007), Почесним знаком Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка (свідоцтво № 43, 2012), медаллю К.Д.Ушинського Національної академії педагогічних наук України (свідоцтво № 568), Орденом Святого благовірного князя Київського Ярослава Мудрого за заслуги перед Українською Православною Церквою (Грамота № 234, 2012), нагрудним знаком № 38 «За заслуги» Аерокосмічного товариства України (2013), Почесною грамотою Київської міської державної адміністрації (№ 4234, 2015).

Ім'ям “Чурюмов” названо малу планету № 2627 (1984 р.). Дійсний член Американської Нью-Йоркської Академії наук (з 1995 р.).

К. І. Чурюмов, як голова наукових оргкомітетів, організував і провів 16 міжнародних астрономічних конференцій. Під його керівництвом захищено 11 кандидатських та одна докторська дисертації.

За ініціативою К. І. Чурюмова Міжнародний астрономічний союз назвав національними іменами-символами малі планети: «2427 Кобзар» — на честь Т. Г. Шевченка, «2428 Каменяр» — на честь І.Я. Франка, «2431 Сковорода» — на честь українського філософа XVIII ст. Г. С. Сковороди, «4868 Кнушевія» — на честь Київського національного університету імені Тараса Шевченка, «22616 Боголюбов» — на честь українського фізика і математика М. М. Боголюбова.

2 березня 2004 до ядра української комети Чурюмова-Герасименко була відправлена космічна місія «Розетта» (Європейське космічне агентство) з метою дослідити первинну речовину Сонячної системи, з якої складається ядро комети. 12 листопада 2014 р. космічний апарат Розетта відправив на ядро комети посадковий науковий зонд, який вперше в історії науки сів на поверхню ядра і передав на Землю цінні наукові результати. Світова наукова спільнота оцінила ці наукові дослідження.

Прес-центр