Новини |
Tweet |
Література на тлі війни |
|
---|---|
В Університеті 7 вересня проходила літературна дискусія на тему: «Поезія на тлі війни. Війна на тлі поезії». Російський поет та радянський дисидент Ігор Померанцев, український письменник Сергій Жадан, німецький поет Макс Чоллек, українська режисерка і письменниця Ірина Цілик та ізраїльська поетка Аді Кессар у рамках Міжнародного поетичного фестивалю «Meridian Czernowitz» розмірковували над тим, як література видозмінюється під впливом війни і яке місце митця у вирі сучасності. На думку Ігоря Померанцева, сучасний письменник – це вампір, що живиться кров’ю війни. Сергій Жадан заперечив своєму опонентові, підкресливши, що не треба звинувачувати сучасних письменників в меркантильних намірах: «Ті письменники, яких ми з вами любимо, не використовують війну як матеріал. Вони просто не можуть не реагувати». Як зауважила Ірина Цілик, творче осмислення війни – обов’язок кожного митця. Однак писати прозу про війну ще не час. «Проза вимагає певної дистанції. Весь той масив воєнної прози, написаний за ці кілька років, я поки що навіть читати не можу. А от поезія видається мені одним із доречних засобів фіксації реальності. Поезія зупиняє мить. Все ж, як на мене, писати про війну складно, тому що тебе може занести в патетичність, спекулятивність, які вже завтра будуть видаватися надмірними», – поділилася своїми міркуваннями письменниця. Під час дискусії Ігор Померанцев також зазначив, що поетичне слово в повітрі з підвищеною температурою звучить інакше. А Макс Чоллек взагалі висловив думку, що мова воєнних творів є своєрідним носієм, в якому зберігається насильство, властиве війні. Більшість учасників дискусії зійшлися на тому, що творчість військової тематики має бути витримана часом. «Поетам необхідно відповідати за свої слова і вчинки, бо температура змінюється, слова стають гострішими, стають інструментом, яким важливо вміти користуватися». Ольга Семиляк, фото – Валерій Попов, Центр комунікацій |
© Всі права захищені 1995-2024