Новини

Всього : Фотографія :

Ректор КНУ імені Тараса Шевченка розповідав журналістам газети «Освіта України» про підсумки вступної кампанії, нову систему розподілу державного замовлення та про те, як можна заохотити молодь здобувати гостродефіцитні професії.

– Леоніде Васильовичу, як Ви оцінюєте підсумки вступної кампанії у КНУ?

– На мою думку, маємо всі підстави бути задоволеними. Цьогорічні показники виконання державного замовлення  порівняно з минулорічними зросли.

Під час вступної кампанії, звісно, було деяке хвилювання, як зреалізується принцип «гроші йдуть за абітурієнтом», як спрацює цей експеримент. Адже все залежало від вступника: якщо прийшов він до ВНЗ – буде державне замовлення, прийде фінансування, а це означає наповнюваність курсів, груп, забезпечення діяльності професорсько-викладацького складу тощо, якщо ні – невідворотні негативні зміни.

Цей принцип виправдовує себе. Він розширює можливості вибору місця навчання самих абітурієнтів. А з іншого боку – стимулює роботу навчальних закладів щодо відкриття нових спеціальностей і спеціалізацій, що будуть затребуваними в суспільстві, привабливими для абітурієнта і важливими для держави.

Переконаний, що на вибір кожного абітурієнта вплинув імідж вишу, якість підготовки в ньому, місце в українських і міжнародних рейтингах – тобто комплекс різноманітних показників. Певна річ, ми сподівалися, що цього року до університету прийдуть абітурієнти, орієнтовані на навчання саме у нашому виші, які мають хороший рівень підготовки.

Ці сподівання виправдалися. Якщо минулого року на вступ на бакалаврат абітурієнти подали 43 тисячі заяв, то цьогоріч – 49 600. Це свідчить про те, що інтерес до нашого університету зростає. Практично всі наші спеціальності виявилися привабливими для абітурієнтів.

Загальне подання заяв в електронній формі позитивно вплинуло на перебіг вступної кампанії.

По-перше, це звільнило майже тисячу наших співробітників від прийому документів. По-друге, скасувало необхідність поїздки до навчальних закладів для подачі документів для тисяч людей. Адже в усіх була можливість подати документи в електронній формі. Хоча на початку кампанії були певні технічні проблеми, але за кілька днів питання вирішили.

Та повернімося до показників. Якщо порівнювати з минулорічними, коли на перший курс бакалаврату за державним замовленням ми набрали 2 372 особи, то цьогоріч за першим пріоритетом у нас рекомендовано 2 723 особи. Отже, маємо зростання на 17,3 %.

Потік абітурієнтів збільшився не тільки на гуманітарних напрямах, що є прогнозованим, а й на природничих факультетах. При цьому високими були і прохідні бали. Наприклад, на факультеті кібернетики на спеціальність «Прикладна математика» – 173, на програмну інженерію – 184, на комп’ютерні науки й інформаційні технології – 177, на системний аналіз – 176. Це дуже високі показники. Високі прохідні бали і в Інституті високих технологій, на факультеті інформаційних технологій, і в Інституті біології та інших.

Серед зарахованих – 11 учасників міжнародних олімпіад, 89 призерів Всеукраїнських олімпіад, 50 призерів МАН, а також 95 випускників нашого фізико-математичного ліцею університету.

Наголошу, що до вишу вступили 54 учасники АТО, 20 кримчан, 37 дітей-сиріт. Студентами стали двоє дівчат – діти Героїв Небесної сотні: одна навчатиметься в Інституті міжнародних відносин, друга – на хімічному факультеті.

Тож, підбиваючи підсумки, можна сказати, що ми досягли передбачуваних показників.

– Чи були проблеми з набором на певні факультети, спеціальності?

– На жаль, чутливою залишається ситуація з набором на фізико-математичні спеціальності. Це – загальнодержавна проблема. Річ у тому, що абітурієнти та їхні батьки нерідко орієнтуються на так звані модні спеціальності, тоді як інтереси економічного розвитку держави потребують підготовки фахівців у галузі фундаментальних наук. Є й інші причини, що потребують детальнішого вивчення.

– Цьогоріч набір на бакалаврат відбувався за новим переліком галузей і спеціальностей. Як відомо, у багатьох університетів були до нього певні запитання…

– Дійсно, згідно з постановою Кабміну було здійснено перехід до укрупненого переліку галузей знань і спеціальностей, що відповідає світовій практиці. Водночас не всі за такий короткий час зрозуміли зміст цих перетворень, що й викликало певні ускладнення у вищих навчальних закладах. Скажімо, в нашому виші об’єднання геології і географії в одну спеціальність – «Науки про Землю» – спричинило певний дисбаланс при поданні заяв на ці спеціальності. Не виключено, що спрацювали й інші фактори, але цього року маємо проблеми з набором на геологію у вишах по всій Україні. Склалися деякі проблеми стосовно інших спеціальностей в інших вітчизняних університетах. Ці питання потребують детального обговорення і вирішення.

– Розкажіть, будь ласка, як відбувався вступ до магістратури?

– Цьогорічне державне замовлення було фіксоване. План прийому для університету становив 2 172 місця. Загалом подали 6 698 заяв, зокрема 1 221 заяву від випускників інших ВНЗ України. План державного замовлення університетом виконано, серед зарахованих – 240 випускників інших університетів.

Особливістю цьогорічної кампанії є і те, що серед 9 вітчизняних університетів ми взяли участь у всеукраїнському експерименті – вступ до магістратури на спеціальність «Право» за технологією зовнішнього незалежного оцінювання. Практично всі учасники цього експерименту, а це передусім випускники нашого університету (понад 400 осіб), успішно пройшли це випробування. Використовуючи найкращий світовий досвід, цього року ми здійснювали прийом до магістратури за освітніми програмами. Аналіз показав, що це дуже перспективний шлях, адже ми розробляємо конкретні спеціалізації, зважаючи на потреби ринку праці.

Скажімо, на економічному факультеті на бакалавраті 6 спеціальностей, а в магістратурі – 11 освітніх програм. Освітня програма «Хімія» є і на хімічному факультеті, і в Інституті високих технологій, але за вузькою спеціалізацією – нанохімія. Юридичний факультет уже два роки приймає на спеціалізацію «Енергетичне право», яка сьогодні є дуже актуальною. Роботодавці, зокрема НАК «Нафтогаз» і Мінпаливенерго, із задоволенням беруть на роботу таких випускників. Розвиток магістратури для таких університетів, як наш, є пріоритетним, тому зростання кількості заяв та якісного складу вступників засвідчує правильність обраного нами шляху.

 – Що, на Вашу думку, можна вдосконалити в умовах прийому і в процесі вступу взагалі?

– Звісно, вдосконалення потребує технічна складова, щоб система працювала стабільно. Можливо, було б доцільно визначити різні терміни подання документів на освітні рівні бакалавра і магістра. Варто переглянути кількість заяв, які подають абітурієнти при вступі на бакалаврат. Вважаємо за необхідне повернутися до узгодження на рівні МОН України переліків сертифікатів і формули конкурсного бала для досягнення об’єктивної рівності абітурієнтів у конкурсних списках.

– Повернімося до природничо-математичних спеціальностей. Питання стратегії розвитку держави нерозривно пов’язане з такими науками, як математика, фізика, хімія, біологія. Чому, на Вашу думку, вони не дуже популярні?

– На жаль, така тенденція сьогодні склалася в усьому світі. За останні 30–40 років такі фундаментальні дисципліни, як фізика, математика хімія, деякі інженерні спеціальності, значною мірою втратили популярність у молоді. На це вплинуло багато факторів. У наших вітчизняних реаліях це – і незатребуваність відповідних фахівців на ринку праці, і низький рівень заробітної плати, інші соціальні фактори. МОН як центральний орган виконавчої влади має шляхом цільового фіксованого замовлення на специфічні, стратегічно важливі для держави спеціальності відрегулювати систему відбору абітурієнтів. Важливо зосередити підготовку таких фахівців у провідних університетських центрах, де склалися визнані наукові школи.

Вважаємо за доцільне надати преференції при вступі на вищезгадані спеціальності призерам та учасникам усеукраїнських, обласних та університетських олімпіад. Заслуговує на увагу і вирішення питання підвищення стипендій для вказаних категорій студентів. Переконаний, що свою позицію чіткіше повинні означити роботодавці. Чому б, скажімо, не перейти на цільове замовлення математиків, інженерів або тих же геологів? Те саме можна сказати й про інші важливі спеціальності.

– При підготовці майбутнього математика чи фізика інколи ключовим є вчительський фактор…

– Згоден. Ми готові з свого боку на базі КНУ регулярно проводити підвищення кваліфікації шкільних учителів. Думаю, що для них надзвичайно корисними будуть лекції наших професорів із сучасних напрямів розвитку науки. Вважаю, що треба залучити всі сили суспільства на те, щоб підвищувати рівень нашої освіти, її імідж, гуртом удосконалювати відповідну державну політику.

Спілкувалися Максим Короденко і Дмитро Шулікін, газета «Освіта України»

Центр комунікацій