Новини

Останнім часом студентська родина КНУ імені Тараса Шевченка активно поповнюється. Вже 78 студентів з Криму виявили бажання продовжувати навчання на різних факультетах нашого університету. І хоча за вікном перші дні квітня, а не вересня, біля Червоного корпусу охоче фотографуються нові студенти. Тепер це і їхній університет.
Ви б не могли мене сфотографувати? – звернулася до мене схвильована світловолоса дівчина. Ні хвилинки не сумніваючись, що вона одна з тих, хто переводяться до нас на навчання з Криму, я запропонувала їй маленьку фотосесію в обмін на коротке інтерв’ю. Моя інтуїція не підвела. Яна Бережна – нова студентка другого курсу економічного факультету.
- Яно, а з якого університету ви перевелися?

- Навчалася в Сімферополі, в Таврійському національному університеті імені І. В. Вернадського на факультеті управління. А родом я з Херсона, із звичайної родини. Мама працює вчителем, батько – інженером.
- Що спонукало перевестися на навчання до нашого університету?

- Ситуація, що зараз склалася у Криму. Я не хочу отримувати російський диплом. Це категорично. Я не хочу працювати в Росії. Я не хочу бути віддаленою від людей. Я хочу бути разом з Україною, разом з усім світом.

- Чому вибрали саме КНУ імені Тараса Шевченка?


- Коли я вступала на перший курс і мала можливість вибирати п'ять ВНЗ, то хотіла подавати документи і на економічний факультет до вашого університету. Але подумала, що може не вистачити балів, що тут надзвичайно великий конкурс – можу не пройти. Мрія була, але сміливості не вистачило. Тому подала документи у Таврійський, у Харківський імені Каразіна, в Донецький імені Гончара і в наш Херсонський. У кожен з університетів пройшла на бюджет. Тоді подивилася рейтинги і зрозуміла, що мала великі шанси навчатися на бюджеті у КНУ імені Тараса Шевченка. Страшенно пожаліла, що не подала документи, але справу було зроблено і я вибрала Таврійський національний університет. Тому, коли мова зайшла про переведення, у мене з'явився шанс здійснити свою мрію.

- Як відбувалася процедура переведення?


- Ой, дуже, дуже важко. Спершу я зателефонувала в різні університети, щоб з'ясувати, де мене можуть зарахувати. Це і Львівська політехніка, і Львівський імені Франка і КНЕУ. «Ні», – не сказали в жодному з них. Але коли мені сказали «Так» на економічному факультеті університету Шевченка, я неймовірно зраділа, що моя мрія може здійснитися. Майже три тижні я боялася повернутися з Херсона в Сімферополь. А коли повернулась … ось тут все і почалось. Прийшла в деканат, щоб забрати документи. Там відповіли, що тільки після того, як напишу заяву на відрахування. Я пояснюю, що потрібно просто перевестися в інший вуз, але відповідь була категоричною: пишіть заяву на відрахування. Знайомі підказали, що заборонити написати заяву на переведення нам не можуть. Ми маємо право написати, а підпишуть чи ні, то вже їхня справа.

В кінцевому результаті все підписали і пішло оформлення документів. Довго не хотіли віддавати академдовідку. Створювали багато перешкод, щоб не отримати цю довідку. Але все вийшло. А тепер я дізналася, що можна просто взяти залікову книжку, а університет, що приймає на навчання, напише академдовідку.

- А в нашому університеті це теж забрало багато часу?

- Ні. Навпаки. Я тільки вчора приїхали, а сьогодні вже піду на заняття. В деканаті економічного факультету розповіли, що і як потрібно зробити. Проплатила гуртожиток, поселилася. До літа житиму у гуртожитку №8 з фізиками, а пізніше переселять у 10-ий, де живуть економісти. Познайомилася зі студентами-фізиками: цікаві люди, привітні, доброзичливі.

- Як батьки поставились до вибору вишу?


- Батько хотів, щоб я навчалась у Львівській політехніці, але мій вибір прийняв і схвалив. Зрештою, я завжди мріяла навчатися в університеті Тараса Шевченка.






Тетяна Воротняк