Новини

Публікація в гезеті "2000" №3 (638) 18 – 24 січня 2013 р.




Уже становится хорошей традицией проведение деловых открытых диалогов ректората ведущего университета Украины — КНУ им. Тараса Шевченко с корреспондентами «2000», нацеленных на разрешение конфликтных вопросов, которые возникают у каждой динамически развивающейся структуры, а из всех государственных университетских учреждений именно КНУ является флагманом украинского образования.

Этот вуз стоит на особом счету как в системе Министерства образования и науки (далее — МОНМС), так и в государстве в целом, получая четвертую часть бюджетного финансирования, выделяемого по линии министерства на всю отрасль высшего образования, включающую около 140 учебных и научных учреждений.

Поводом для нынешнего разговора стала ситуация, возникшая в НИИ «Крымская астрофизическая обсерватория» (далее — КрАО, см. фото вверху), являющемся передовым подразделением МОНМС в области астрономии и сопутствующих наук: эта обсерватория имеет лучшую в Украине (а прежде и в СССР) материально-техническую базу, лучшее оборудование, самые мощные телескопы.

По словам директора департамента научной деятельности и лицензирования МОНМС Александра Якименко, уже в самом ближайшем будущем этому уникальному научному комплексу грозит банкротство и развал, если управление им будет осуществляться в том же духе, что и в последние 5—10 лет. Об этом говорят как скромные научные и финансовые успехи обсерватории, так и результаты ревизии, проведенной сотрудниками министерства в прошлом году. И в официальном письме (от 19 сентября 2012 г.) ведущего академика НАНУ в сфере астрономии, президента Украинской астрономической ассоциации Ярослава Яцкива на имя министра МОНМС также говорится о том, что «КрАО с каждым годом теряет свой научно-технический и научный уровень», и о назревшей необходимости незамедлительной реорганизации НИИ.

28 ноября прошлого года Кабмин принял решение (№983-р) о присоединении КрАО к КНУ им. Шевченко. А 13 декабря 2012-го в приказе МОНМС (№1415) была выписана процедура присоединения, создана комиссия по переводу НИИ в юридический ранг университетского подразделения, которую возглавил 1-й проректор КНУ Олег Закусило. В декабре делегация университета во главе с Олегом Калениковичем побывала на крымском объекте, выступив перед трудовым коллективом, который, естественно, обеспокоен грядущими переменами. В состав комиссии включены и сотрудники обсерватории.

Подобное слияние выглядит вполне логично и обещает дать новый импульс астрофизической отрасли: КНУ является стабильно развивающейся научно-образовательной структурой, имеет кафедру астрономии, штат профессионалов в этой сфере, большой опыт сотрудничества с КрАО и собственную обсерваторию, правда, с гораздо меньшей материально-технической базой.

Однако есть и другая точка зрения на реорганизацию, которая изложена в открытом письме «Нужна ли Украине астрофизика?» за подписью ряда ведущих сотрудников НИИ КрАО.

Напомним, что они требуют пересмотра распоряжения Кабмина, считая, что обсерваторию необходимо подчинить не КНУ, а Национальной академии наук, и заявляют, что перевод «по существу академического учреждения, ведущего исследования в области фундаментальной науки, в учебное заведение, пусть даже самого высокого уровня... ведет к понижению статуса обсерватории».

Руководство КНУ категорически несогласно с этим тезисом. Предлагаем вашему вниманию обсуждение данной проблемы, которое проходило в кабинете первого проректора КНУ Олега Закусило при участии проректоров: по научно-педагогической деятельности — Владимира Бугрова, по финансово-экономическим вопросам — Игоря Лютого, по международным связям — Петра Беха, по научной работе — Сергея Выжвы, юриста КНУ, заслуженного юриста Украины Ирины Саленко.

Серйозніше за досягнення «Динамо» та «Шахтаря»


Олег Закусило: Отже, стурбованість наукового товариства щодо Кримської астрофізичної обсерваторії виникла не вчора, лист академіка Я. С. Яцківа міністру Д. В. Табачнику став, як то кажуть, останнім тривожним дзвінком. Дозвольте його процитувати:

«Шановний Дмитре Володимировичу!

Звертаюся до Вас за дорученням астрономічної спільноти України з надзвичайно актуального питання щодо подальшого функціонування КрАО. На жаль, через низку об'єктивних та суб'єктивних причин КрАО з кожним роком втрачає свій науково-технічний потенціал та науковий рівень.

На мій погляд, на сучасному етапі найбільш ефективною може бути певна децентралізація управління КрАО, пов'язана зі створенням за участі КрАО та інших наукових установ України та Росії Міжнародного центру астрономічних та геокосмічних досліджень «Астрогеокосмос».

Пропонується надати МЦ «Астрогеокосмос» статус юридичної особи, підпорядкованої МОНМС та НАН України, та передати до його складу підрозділи КрАО та Головної астрономічної обсерваторії НАН України. Головна астрономічна обсерваторія (ГАО) теж базується на Південному березі Криму.

Така реорганізація дасть змогу залучити додаткові кошти від зацікавлених організацій та забезпечити ефективну участь України у діяльності міжнародних астрономічних служб та виконанні російсько-українських космічних проектів (ГЛОНАСС, Радіоастрон, Міліметрон та ін.)»

Як бачимо, поважний академік, вказуючи на втрату наукового потенціалу КрАО, пропонує провести децентралізацію шляхом подвійного підпорядкування обсерваторії МОНМС та НАНУ, але міністерство зупинилось на більш, на наш погляд, логічному варіанті реорганізації. Ректорові КНУ було запропоновано розглянути можливість включення КрАО до складу університету. Після певних, але не дуже тривалих роздумів університет дав свою згоду, цілком розуміючи, що це для нас буде значити.

Вагання з боку університету були. Адже в минулому році лише 2 із 8 наукових проектів обсерваторії отримали фінансування МОНМС, і перед колективом НДI постало гостре питання, як же виживати в цій ситуації? За приблизними підрахунками, це означає, що в подальшому фінансуванні відмовлено десь 100 співробітникам КрАО з колективу у 200 чоловік.


Сергій Вижва: Варто зазначити, що в цьому році фінансування наукових досліджень по лінії Міністерства освіти і науки зменшилося майже на 60 млн. грн. Але якщо частка КНУ у 2012-му становила 18,6% загального фінансування МОНМС, у 2013-му вона зросла до 20,7%.

Олег Закусило: Ми розуміємо, що включення КрАО до складу нашого університету покладає на нас додаткові зобов'язання, і ми повинні не тільки зберегти це справді унікальне надбання, а й докласти чималих зусиль щодо активізації наукової діяльності обсерваторії.

Усвідомлюємо й те, що НАНУ, на жаль, переживає сьогодні не найкращі часи, фінансування академії — а про це говорять і віце-президент, і секретарі академічних відділень — вимагає суттєвого покращення. Всі ми пам'ятаємо, як у грудні минулого року науковці з Академії наук виходили до Кабміну з вимогами збільшити фінансування. Але ще не було жодного випадку, коли б подібні питання в такий спосіб ставив КНУ. Тому я не можу погодитися з думкою, що КрАО потребує подвійного підпорядкування, тим більше — входження до структури НАНУ.

«Така реорганізація дасть змогу залучити додаткові кошти від зацікавлених організацій...», — пише Ярослав Яцків, але чому ж раніше цього не сталося? Хіба НАНУ спроможна зараз виділити додаткове фінансування? У них і без цього серйозні проблеми.

На відміну від дуже багатьох державних установ КНУ сам заробляє кошти, тільки за минулий рік ми заробили 334 млн. грн. Сума повинна справити враження, і це тільки по програмі «Освіта», а є ще програма «Наука», додаткові послуги... Університет має можливість допомогти обсерваторії, поставити її на ноги, покращити її фінансовий стан. I я переконаний, що серед інших державних структур таких можливостей ви зараз ніде не знайдете.

Наш університет постійно працює над своїм іміджем, і нам невигідно, щоб подальший перебіг подій для астрофізичної лабораторії у складі КНУ ім. Шевченко був небажаний.

Нагадаю, що минулого року КНУ — єдиний з українських університетів — потрапив у список «550 перших університетів світу» за даними провідного світового рейтингу QS. I мене дуже засмутила реакція деяких ЗМI, які замість того щоб порадіти за КНУ і Україну, спробували, як то кажуть, знайти плями на Сонці, мовляв, цей рейтинг не такий серйозний, більш серйозніший Шанхайський рейтинг.

Але ж це зовсім некоректне зіставлення. Ми не можемо брати участь в змаганнях Шанхайського рейтингу, бо одним із вагомих показників у ньому є обсяг асигнувань, і ми розуміємо, що з величезною кількістю закордонних університетів — від європейських до американських — нам аж ніяк у цьому не потягатися: суми, які ми отримуємо на життєдіяльність, менші на порядок, а то й на два, і ми заздалегідь приречені на невдачу. Ми спробували зайняти гідне місце в тих рейтингах, в яких відчули свою конкурентоспроможність, де оцінюється якість підготовки студентів.

Отже, щорічно команда університету ім. Шевченка виборює найвищі місця на міжнародних олімпіадах з програмування. Як на мене, це значно серйозніше, ніж успіхи київського «Динамо» чи навіть команди Ріната Ахметова на спортивних міжнародних змаганнях. Мова йде про перші призові місця, про золоті нагороди.


Володимир Бугров: Наприклад, у минулому році команда з 3 першокурсників кафедри астрономії фізичного факультету КНУ на олімпіаді з астрономії, астрофізики і фізики космосу в Ріо-де-Жанейро виборола 3 медалі: 1 срібну, 2 бронзових. Мабуть, коментар щодо успішності підготовки астрономів у нашому університеті тут зайвий. До того ж у процесі підготовки до олімпіади виявилося, що учасників такого рівня неможливо знайти в інших університетах країни (а окрім КНУ, астрономічні кафедри збережені ще у 3 вітчизняних вузах).

Треба згадати і двох призерів міжнародної шкільної олімпіади з астрономії — це учні українського фізико-математичного ліцею, який нещодавно теж увійшов до складу КНУ.

Ще один видатний результат 2012-го — 4-е місце університетської команди з математики на олімпіаді в Тегерані. Слід зазначити, що вона складалась лише з 10 студентів, тоді як команди Росії чи Китаю налічують понад 50 учасників.

Також у минулому році в болгарському Благоєвграді на світовій олімпіаді з математики Україна виборола 3-є загальнокомандне місце. 12 з 15 учасників нашої команди — представники КНУ, а студент КНУ Данило Радченко, який посів перше місце, випередивши 400 учасників з 50 країн світу, відразу отримав запрошення на навчання від інституту Макса Планка зі стипендією у 3000 євро. Додам, що студентів КНУ постійно запрошують на навчання німецькі, французькі, американські університети.

Олег Закусило: Володимир Анатолійович розповів про успіхи астрономів і математиків. А я хочу розказати про те, що близьке мені, адже я досить довго — протягом 17,5 років — був деканом факультету кібернетики.

З кожної із наукових дисциплін у світових олімпіадах бере участь різна кількість університетів. Якщо в олімпіадах з математики виявляють бажання змагатися близько 160 — 200 університетів, в змаганнях з програмування та інформатики — на порядок більше.

Минулорічне досягнення студентів факультету кібернетики — 4-е місце, і це неймовірний успіх, зважаючи на те, що воно здобуте КНУ серед 1600 університетів світу. До речі, на світових змаганнях з інформатики перші місця останнім часом виборюють не європейці чи американці, а китайці та індуси.

Й ми дуже здивовані тим, що деякі солідні видання, яким пропонувалося висвітлити ці дані, їх просто проігнорували.

Рядові кібернетики отримують більше за професорів КНУ

Кор.: Нещодавно в «2000», в огляді провідних електронних ЗМI, що спеціалізуються на освітянській тематиці, ми торкалися цієї теми. I дійшли висновку, що українська освіта суттєво поступається західній в рівні популяризації вищої освіти, тобто в конкурентній боротьбі за талановиту молодь. Але ж сьогодні освіта — це бізнес, з якого і бере початок сумнозвісне «викачування мізків».

Олег Закусило: Так, на світовому ринку надання освітніх послуг точиться жорстка конкурентна боротьба і фігурують величезні фінансові потоки. Я серйозно вивчав цю тему у 2007 р., тоді у США доходи від навчання іноземних студентів перевищили доходи від продажу озброєнь, а в Австралії це навчання стояло 3-м рядком держбюджету по прибутковості.

Коли свого часу порушували питання про приєднання України до Болонського процесу, про цю сторону «медалі» якось забули, але, як на мене, державна політика, спрямована на те, щоб молоде покоління, його найталановитіші представники виїздили за кордон, як мінімум є шкідливою. Але це — предмет окремого інтерв'ю та серйозної дискусії на найвищих рівнях. Повернемося до теми входження КрАО до складу КНУ.

Слід назвати й ті обставини, які можуть у зв'язку з цим об'єднанням принести користь університету. По-перше, ми зможемо ширше використовувати обсерваторію як базу практики для наших студентів. По-друге, КрАО створювалася як інститут загальносоюзного значення, і обладнання, яке там встановлено (особливо телескоп, що стоїть на березі Блакитної затоки), насправді дає великі можливості для проведення наших спільних наукових досліджень і експериментів.

Сергій Вижва: Слід згадати, що на відстані близько 35 км від КрАО розташовані науково-навчальний центр і база відпочинку КНУ. Це — унікальний світовий полігон, де проходять практику геологічні організації з усього світу, також він цікавий для представників інших природничих дисциплін — астрономів, географів, археологів, біологів... Приєднання обсерваторії виведе комплекс на новий рівень наукової співпраці.

Володимир Бугров: Така концентрація дасть змогу студентам і викладачам проводити комплексні дослідження. Відомо, що сьогодні і в науці, і в освіті відбувається концентрація ресурсів: об'єднуються університети, наукові підрозділи, створюються крупні консорціуми, бо тільки так можна залишатись серйозними гравцями в конкурентному світі. Наука розвивається насамперед в університетах, і Кабмін, приймаючи таке рішення, пішов загальноприйнятим у світі шляхом.

До речі, за показниками цитованості знов-таки КНУ стоїть на першому місці серед навчальних закладів України, а серед наукових — на другому після Iнституту електричної фізики НАНУ. А якщо взяти науковий потенціал з підготовки кадрів вищої кваліфікації, то в 2011 р. у всіх 220 інститутах НАНУ захищено 516 дисертацій, тоді як в одному нашому — 506. Ми маємо другий після «Київської політехніки» обсяг державного замовлення.

Університет дбає про розвиток науки в державі навіть у той спосіб, що державне замовлення на підготовку юристів становить у нас 125 чоловік, а на підготовку фізиків включно з астрономами — 145, на підготовку фахівців з прикладної фізики — 615, з біології — 170 чол. Тобто університет зосереджений на наукоємних галузях, де можливий інноваційний розвиток, і як тут не дивуватися небажанню деяких учених КрАО ввійти в потужний інтелектуальний колектив?

До того ж на сьогоднішній день до діяльності в університеті залучено близько 400 співробітників галузевих національних академій наук. Унікальною особливістю є те, що вуз має відділення цільової підготовки спеціалістів саме для НАНУ.

Олег Закусило: Відомо, що конкурси на природничі спеціальності падають, натомість батьки, керуючись незрозуміло чим, стараються влаштувати своїх дітей на модні спеціальності — правові, економічні, міжнародні відносини, ігноруючи ту обставину, що перспективи працевлаштування після закінчення дуже примарні. А перспективи випускників того ж кібернетичного факультету райдужні.

Працівники, які виконують замовлення ряду державних установ, отримують сьогодні зарплату в 13 — 15 тис. грн. Розмовляючи з випускниками факультету кібернетики, чуєш, що зарплата в 1000 дол. їх не цікавить, вона може влаштувати тих, хто ще навчається чи в крайньому разі якщо щось не склалося. А так наші випускники отримують зарплати значно вищі, ніж професори КНУ. Хоча така ситуація, звичайно, абсурдна — наприклад, Польща вже перехворіла цією «хворобою росту».


Петр Бех
Петро Бех: Між іншим, в західних країнах і такі об'єднання, як академії наук, вже стали анахронізмами. Але аналізуючи інтернет-сторінку КрАО, де розміщена заява з вимогою приєднати обсерваторію до НАНУ, доходиш висновку, що ми маємо якусь сплановану кампанію, причому більшість дописувачів, здається, введені в оману, вважаючи, що обсерваторію закривають. Цікаво, що активно «захищають» її дописувачі з Москви та Санкт-Петербурга.

Володимир Бугров: До речі, у відповідь на закиди, що при приєднанні до КНУ рівень КрАО буде зведений до студентської обсерваторії, хотілося б нагадати, що ніхто не відміняв головного принципу науково-дослідного університету — «досліджуючи, навчай»: саме студенти повинні ставати одержувачами нових знань та продовжувачами наукових шкіл.

Сучасні економічні проекти не витримують критики

Олег Закусило: В грудні я і мої колеги побували у Кримській астрофізичній обсерваторії, провели зустріч з науковим колективом, відповівши на всі запитання, які непокоїли людей. Перш за все людей хвилювало, чи буде збережено фінансування, бо вони вже знали, що з 8 заявлених тем отримають фінансування у 2013-му тільки дві. I що буде з працівниками, якщо фінансування не збільшиться?

Я чесно відповідав, що університет не може надати ніяких гарантій щодо збільшення коштів. Але ж сьогодні в усьому світі фінансуються не установи, а проекти — діє так званий конкурсний принцип. Так, КНУ на останньому конкурсі отримав дозвіл на фінансування 57 проектів.

Тому ми, КНУ, — єдино можлива організація, яка справді може належним чином вирішити проблеми КрАО, залучивши як власні ресурси, так і фінансові можливості МОНМС.

Кор.: I все ж таки скорочення штату, мабуть, не уникнути...

Олег Закусило: Не поспішайте з висновками. Чому ви так вважаєте?

Кор.: Якщо прискіпливо проаналізувати діяльність багатьох наукових закладів України (як МОНМС, так і НАНУ), мабуть, в більшості випадків ми побачимо не наукові роботи, а видимість їх виконання.

Олег Закусило: Не можу з вами не погодитися. Але стосовно обсерваторії скажу лише, що скорочення штату не було проведено в жодній з організацій, які ввійшли до складу нашого університету останнім часом. Взяти, наприклад, Українську фізико-математичну школу-ліцей. Нарешті нам вдалося перебороти бюрократичні перепони, що декларували несумісність вищої і середньої шкіл. Ким це придумано, коли, але такі абсурдні норми фігурували донедавна. Отож ми маємо перший прецедент входження ліцею до складу вищого навчального закладу. Сталося це в минулому році.

Ще дві структури — Київський оптико-механічний технікум і Київський геологорозвідувальний технікум — теж у 2012-му вирішили пов'язати долю з КНУ, причому ініціатива йшла з боку трудових колективів. Вони тепер університетські коледжі.

Кор.: Чи встигли ви оцінити науковий потенціал КрАО? Він справді такий, як заявляється?

Олег Закусило: Питання дуже делікатне, вже наприкінці цього тижня адміністрація КрАО буде звітувати в міністерстві, захищаючи звіти з науки. Я цих звітів ще не бачив. Уявлення про потенціал маю, але поки що утримаюсь від особистих оцінок.


Iгор Лютий: Але ж фінансування двох тем із восьми вже є своє-рідним показником недоотримання тих результатів, які очікувала держава від цього наукового закладу.

I у свою чергу наведу такі цифри. Фінансування університету ім. Шевченко — загальний фонд (це те, що дає держава) — в минулому році становило 509 млн. В цьому році — 573,5 млн. грн. Це щодо державних пріоритетів у галузі освіти і науки.

Але тільки на технологічні потреби науково-навчального центру КНУ в Криму держава виділила на наступний рік 30 млн. грн. В той же час загальний фонд фінансування КрАО в минулому році був 12,5 млн. Так невже об єднання не в інтересах обсерваторії?

Кошторис спецфонду (позабюджетні кошти, зароблені установою) КрАО дорівнював у 2012 р. близько 15 млн. грн., і ці кошти пішли не тільки на забезпечення наукової діяльності, а й на комунальні послуги, на функціонування школи і поліклініки селища Наукове, де живуть співробітники обсерваторії. В той же час КНУ у 2012 р. за 18,5 млн. грн. із спецфонду зміг побудувати новий стадіон.

Володимир Бугров: Звичайно, керівництво обсерваторії розуміє, що входження до університету відкриє їй нове дихання, але, можливо, законсервована ситуація якраз керівництву зручна? Якщо зменшиться фінансування, можна буде й далі казати, що відсутність роботи і суттєвих досягнень — результат цього зменшення. Те ж саме при переході до НАНУ — все можна буде списувати на недофінансування. Може, все пояснюється банальним небажанням активізуватися і, даруйте на слові, «пахать»? Але ж у структурі КНУ працювати доведеться по повній програмі.

Олег Закусило: Здається, дуже довго керівництво КрАО плекало сподівання, що все буде як за часів СРСР. Але вже не буде. Україна не може потягнути фінансування всіх тих галузей науки, які тягнув Радянський Союз.

Я б не став оцінювати ситуацію так категорично, як Володимир Анатолійович. Але український уряд справді очікує прагматичних результатів від наукових досліджень. Микола Азаров постійно наголошує на тому, що наукові дослідження повинні мати практичну реалізацію і приносити доходи. Зрозуміло, що у всіх без винятку наукових закладах так бути не може. Відомо, що 90, якщо не більше, відсотків фундаментальних досліджень не затребувані. Але ж не діло, коли при держфінансуванні нема зовсім ніяких результатів, а саме так на адресу астрофізичної обсерваторії висловлювався прем'єр-міністр у розмові зі мною. Участь у галузевих проектах, які приносять кошти, у КрАО майже нульова.

Космічне поглинання


Ирина Саленко
Кор.: А можливо, до вітчизняної астрономії вже слід ставитися як до «пережитку минулого» і визнати, що ми не можемо собі дозволити таку розкіш, як роздивлятися зірки и чорні діри у Всесвіті? I зробити обсерваторію таким собі комерційно-рекреаційним проектом, збудувавши поблизу «зірковий санаторій»; прокласти туристичні маршрути з можливістю милуватися космосом в телескоп?

Iгор Лютий: Такий рід діяльності, як проведення екскурсій, там вже давно практикується. Наскільки він розвинений та ефективний, наскільки відповідає задекларованим прибуткам — це вже інше питання.

Олег Закусило: Але університет не ставить собі за мету розвиток спектру туристичних послуг. Ми ведемо мову перш за все про науковий розвиток. Від досліджень зірок справді асигнувань очікувати не варто, але ж хіба ми можемо не зважати на потреби людини в пізнанні глибин Всесвіту? Безсумнівно, не все в житті вимірюється грошима. Але в той же час є величезна галузь, котра стала вже індустрією і пов'язана з функціонуванням супутників. Мобільний зв язок, метеослужба, геологічна розвідка, МНС... — цей список, де обсерваторія могла б пропонувати свої послуги як наукова установа, можна продовжити.

Для декількох сотень діючих обсерваторій світу, більшість з яких, до речі, належать саме університетам, зараз стандартна практика — надавати своє обладнання в користування під ті чи інші проекти, в тому числі і військовим університетам.

Кор.: У зв'язку з цією ситуацією звучать закиди на адресу КНУ про рейдерство, захоплення земель...

Олег Закусило: Ми державна установа — про яке рейдерство може йти мова? Рейдерство, нагадаю, здійснюється з метою отримання державних об єктів в особисту власність. Хоча не виключено, що, дійсно, інформаційна кампанія, в якій простежується й бажання деяких політичних сил наварити на цьому капітал, роздута в інтересах якихось фізичних осіб. Принцип захоплення підприємства добре відомий — довести його до фінансового краху, до банкрутства, а потім купити за безцінь.

Володимир Бугров: До речі, в структурі Ярослава Яцківа також є астрономічні об'єкти, розташовані в Криму, колись вони відносилися до Російської академії наук. Так от, якщо раніше ділянка землі під ними займала 16 га, то зараз скоротилася до 10. Висновки робіть самі.

Кор.: Висновок один: 6 га кримської землі просто так не загубити.

Володимир Бугров: Скажу більше. Поблизу тих об єктів у Сімеїзі намагалися навіть прикордонну заставу приватизувати — прикордонники від рейдерів її мало не з автоматами захищали. Це реальний факт.

Олег Закусило: I ще, мабуть, найголовніше: приєднання обсерваторії до університету є для КНУ черговим викликом. Ми маємо здоровий спортивний азарт і твердий намір довести, що разом з фахівцями КрАО виведемо астрономію і астрофізику України на гідний міжнародний рівень.

О позиции Министерства образования и науки, молодежи и спорта в связи с реорганизацией Крымской астрофизической обсерватории, пожалуйста, читайте «Стать бы ей пиастро-физической».

Роман БАРАШЕВ

http://2000.net.ua/2000/derzhava/realii/87274

Данная статья вышла в выпуске №3 (638) 18 – 24 января 2013 г.