Новини

 

«Люди шукають долю, а доля – людей» Чингіз Айтматов

12.12.2012
(В Інституті філології відзначили 84-річчя від дня народження киргизького письменника Чингіз Айтматова)
12 грудня цього року видатному киргизькому письменнику, громадському діячу й гуманісту Чингізу Айтматову виповнилося б 84 роки. І хоча світова спільнота урочисто відзначатиме наступний ювілейним рік белетриста, в рамках культурної співпраці між Киргизьким посольством і Київським університетом вже сьогодні відбувся круглий стіл, присвячений творчості письменника.
Головував на круглому столі директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк. У виступі він окреслив творчий шлях Чингіза Айтматова, який пролягає крізь національну літературу до світової. «Три слова – діти, життя, любов – ключові для генія, у них прихована головна ідея його творчості, віра у світле майбутнє людства», - наголосив Григорій Фокович. Директор закликав усіх прислухатися до головної етичної настанови Чингіз Айтматова – «перед кожною людиною стоїть незмінне завдання – бути людиною сьогодні, завтра, взагалі».
Про ефективні економічні, політичні та культурні відносини, які протягом 100 років міцнішали між Киргизією і нашою державою, розповів Надзвичайний і Повноважний Посол Киргизької Республіки в Україні ЧіналієвУлукбекКожомжарович. Пан Посол звернувся напередодні до керівництва Київського університету з пропозицією організації нинішнього круглого столу. «Напевно, не менше написано про самого Чингіз Айтматова, ніж існує його творів. Адже кожен з них викликав бурхливий інтерес», - відзначивши світову славу письменника, пан Посол запропонувати в майбутньому назвати одну з київських вулиць ім’ям киргизькогороманіста.
Спогадами про Чингіз Айтматова поділивсяйогоколега по перу Іван Драч. Вінпознайомився з ЧингізомТорекуловичем через своїхдрузів – Миколу Бажана та Олеся Гончара. «Вінбув той, хтомігсказатидійсне, справжнє слово про наші народи», - пригадує поет.Особливою рисою таланту киргизького письменника, вважає Іван Дзюба, було те, що він «вбирав світ уповнометражності його засягу».
Тепле й дружнє слово про засновника платформи «Діалог Євразії» сказав проф. Володимир Сергійчук: «Чингіз Айтматов взявся за цю справу, щоб не пролилася кров киргизького народу. Він зумів об’єднати інтелектуалів задля світового миру». Професор розповів, що напередодні свого 80-річчя Чингіз Айтматов просив Володимира Івановича влаштувати йому творчий вечір у Києві. Акцію запланували, проте через стан здоров’я письменник не зміг прилетіти до України й для нього організували телеміст Брюссель-Київ. Здійснити свого задуму пізніше Чингіз Айтматову так і не судилося.
Про дипломатичні місії Чингіза Торекуловича вів мову почесний доктор Дипломатичної академії України при МЗС України Юрій Кочубей. «Ця людина завжди мала повагу, бо її мислення було широкомасштабним і футуристичним – він бачив загрози перед людством», - вважає Юрій Миколайович. Такої високої оцінки Чингіз Айтматов заслужив завдяки тому, що був «людиною ідей і пропозицій, батьком екологічної думки». Тому, враховуючи здобутки всіх іпостасей Чингіза Торекуловича, вважає Юрій Кочубей, «він буде вічно в нашій культурі. І таким його пам’ятатимуть наступні покоління».
Професор Ганна Мережинська зосередила увагу аудиторії на новаторстві Чингіз Айтматова в контексті російської літератури 1970-1980-х рр. Зокрема, професор виокремила такі риси творчості письменника: звернення до конкретної людини, а не до абстрактних ідей; характер героя – народний, пов’язаний з віруваннями та міфологією; міфологізація; діалог між східною і західною манерами мислення.
Заявлена кількість доповідей на круглому столі ще раз підтвердила світове значення творчості киргизького письменника, яка вражає широтою охоплення людського буття, глибиною думки та філософічністю.
Текст: Анна Мукан,
Фото: Валерій Попов, прес-центр Інституту філології













Прес-центр
Інформаційно-обчислювальний центр університету

© Всі права захищені 1995-2024