Новини

Вся культурно-освітня спільнота української нації розпочала широкомасштабну підготовку до святкування 200-річчя з дня народження видатного українського письменника та художника Тараса Шевченка. Ідейним флагманом майбутніх акцій, конференцій і круглих столів стане Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Нещодавно ректор університету акад. Леонід Губерський підписав договір з урядом про створення ініціативної групи для організації і проведення святкових заходів. Нинішня Міжнародна наукова конференція «Святої правди голос новий!», організована спільно з Національним музеєм Тараса Шевченка, стала першим кроком реалізації плану заходів, розрахованих на 2012-2014 роки.
16 листопада у Мистецькій залі Інституту філології пройшов перший етап конференції. На пленарному засіданні головувала в.о. кафедри історії української літератури та шевченкознавства проф. Оксана Сліпушко. Модератор зазначила, що нинішній захід є першою спробою плідної співпраці між Інститутом філології та Національним музеєм Тараса Шевченка. Символічно, що два потужні осередки освіти й культури України, які носять ім’я українського генія, сьогодні розпочинають програму заходів вшанування пам’яті Тараса Шевченка. Насамкінець професор висловила переконання, що «Шевченкова ідея має стати визначальною для українського народу, що дасть останньому вийти на міжнародному арену».

Від імені ректора університету учасників конференції привітав проректор з науково-педагогічної роботи к.філос.н., доц. Володимир Бугров. «Ми пишаємося тією обставиною, що наш університет носить ім’я Тараса Шевченка. Саме тому ми перші запропонували керівництву України створити ініціативну групу по проведенню заходів до 200-річного ювілею українського письменника».

На широкомасштабних видавничих планах закцентував увагу у своєму виступі директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк. За словами Григорія Фоковича, протягом наступного року світ побачать чимало нових видань «Кобзаря», розвідки, посібники та підручники, які допоможуть з нового ракурсу репрезентувати спадщину Тараса Шевченка у світовому культурному просторі. Який насправді Тарас Шевченко? – запитує професор, – той, що вбраний у селянську шапку, чи пан у фраці й циліндрі? «Різноманітність інтерпретацій наближає нас до багатогранного генія українського митця», переконаний Григорій Фокович.

У важливості й доленосності місії, покладеної на Київський університет і Національний музей Тараса Шевченка, переконаний генеральний директор останнього, к.ф.н. Дмитро Стус. «Постать митця – точка входу, інтересів, які пробуджують у світу нове зацікавлення нашою державою». Тому, вважає Дмитро Васильович, ми маємо гідно презентувати творчість Тараса Шевченка й знаходити нові шляхи до його перепрочитання.

Доповідь про Тараса Шевченка й сучасний гуманітарно-освітній простір Української держави виголосила проф. Оксана Сліпушко. Професор закликала кожного щодня задумуватися, що ми можемо зробити, аби не лише увічнити постать Тараса Шевченка, а й актуалізувати її в Україні та Європі. Те, як наша країна відсвяткує ювілей письменника, переконана Оксана Миколаївна, задасть духовні вектори розвитку України у світовому просторі на майбутнє. Сьогодні Шевченкова ідея покликана «єднати націю, репрезентувати духовне обличчя українців у світі й демонструвати тяглість і безперервність національної традиції у контексті європейської». Окрему увагу у своїй доповіді пані Оксана зосередила на Шевченковій ідеї духовної держави, що має сьогодні об’єднати українську націю, дати їй ціннісні орієнтири для подальшого розвитку. Ідея духовної держави є тим спільним, що єднає не лише слов’янські народи, а й інші нації. Тому ювілей Тараса Шевченка є не лише святом для українців, а й для всього світу, який прагне до втілення ідей демократії та гуманізму.

Про малярський спадок Тараса Шевченка вела мову заступник генерального директора з наукової роботи Національного музею Тараса Шевченка Тетяна Чуйко. Фахівець з мистецтвознавства наголосила, що питання атрибуції творів Шевченка-художника нині дуже актуальні. Насамперед тому, що стали доступними фізико-хімічні й оптико-фізичні методи аналізу художніх полотен. А це дає можливість переглянути й вивірити автентичність творів письменника. Так, у плідній співпраці Національного музею Тараса Шевченка з Київським реставраційним центром досліджень був проведений аналіз полотен, які знаходяться в музеї. Пані Тетяна розповіла про деякі результати цієї роботи. Зокрема, наприклад, встановлено, що автопортрет Шевченка 1859 року, що перед тим, як потрапити в музей перебував в колекції Василя Щавинського, є копією. Про інші атрибуції малярських творів Тараса Шевченка заступник директора запропонувала послухати у стінах музею для ілюстрації своєї доповіді.

Про ідейні паралелі творчості Тараса Шевченка й Рабіндраната Тагора розповіла ще одна гостя дискусії – голова правління східноєвропейського Інституту розвитку Мрізула Гош. Пані Мрізула сказала, що в Індії про Тараса Шевченка-поета знають добре, а от малярська іпостась митця поки їм не відома. Тому в рамках міжнародних заходів, приурочених до ювілею Шевченка, варто було б влаштувати круглі столи в провідних університетах Індії для ознайомлення наукової громади з багатогранним генієм українського митця. Порівнюючи ідейне наповнення творчості Тараса Шевченка і Рабіндраната Тагора, доповідачка виокремила такі риси схожості: ідея державності, гармонія з природою, гуманізм і свобода, релігійність. Обидва письменники, переконана Мрізула Гош, є символами національного відродження своїх країн. Це їх поєднує. Все інше – різнить.
Як логічне завершення пленарного засідання зі слухацької зали пролунали пропозиції щодо розширення формату заходів, прописаних у плані відзначення ювілею Тараса Шевченка. Зокрема, завідувач кафедрою літературної творчості, теорії літератури та компаративістики проф. Людмила Грицик запропонувала влаштувати багато регіональних зустрічей, які зібрали б вузьких фахівців з окремих проблем шевченкознавства, також «додати голос самого Шевченка» в конференції шляхом широкої культурної програми паралельно з науковою, і врешті – запросити до обговорення всіх випускників-шевченкознавців Інституту філології, щоб явити цілий спектр прочитання Шевченка цілими поколіннями науковців.

Далі конференція тривала в режимі круглого столу «Свободу людям – в братстве их», де загальною темою стала – внесок Тараса Шевченка у розвиток ідей гуманізму і свободи в літературі та мистецтві.

Другий етап конференції, 17 листопада, відбувся в Національному музеї Тараса Шевченка. За круглим столом під назвою «Не розмежованою останеться навіки од моря і до моря – слов'янськая земля» зібралися д.ф.н. Л. Грицик, д.ф.н. О.Гущин, д.ф.н. О. Левченко, к.ф.н. Д. Стус, д.ф.н. Л. Генералюк, Т. Чуйко, О. Черненко, д.ф.н. О. Сліпушко. Таким чином, перша культурно-наукова конференція в рамках програми заходів до ювілею Тараса Шевченка задала серйозний дослідницький тон всесвітній шевченкіані.