Новини

 

25 січня 2005 року виповнюється 80 років академіку НАН України, Лауреату Державних премій, професору Находкіну Миколі Григоровичу

18.01.2005
25 січня цього року виповнюється 80 років видатному українському вченому, дійсному членові Національної Академії Наук України, доктору фізико-математичних наук, професору Находкіну Миколі Григоровичу. У біографії Миколи Григоровича тісно переплелись наукові дослідження, педагогічна робота, організаційна, адміністративна та громадська діяльність.

М. Г. Находкін народився та виріс у сім’ї українських інтелігентів. Спробувавши на початку життєвого шляху декілька різних занять, він знайшов своє покликання у стінах Київського університету імені Тараса Шевченка, фізичний факультет якого закінчив у 1950 році. У 1952 році він починає працювати викладачем кафедри фізичної електроніки, у 1954 захищає кандидатську, а у 1966 - докторську дисертацію, стає професором кафедри. У 1972 році М. Г. Находкін створює кафедру кріогенної та мікроелектроніки, яку очолює протягом наступних 26 років. Тривалий час (1972 по 1990 рік) він успішно поєднує керівництво кафедрою із посадою декана радіофізичного факультету. М. Г. Находкін наполегливо розвиває науково-дослідну частину факультету, перетворюючи наукові лабораторії у головне місце навчання студентів. Він запроваджує високі стандарти виховної роботи, прищеплює студентам почуття гордості за обрану професію. На чолі з М. Г. Находкіним радіофізичний факультет займає провідні позиції у Київському університеті.

Початок наукової діяльності М. Г. Находкіна співпав у часі із становленням фізики поверхні як окремої наукової області. Саме поверхневі явища у всьому їх різноманітті безумовно знаходяться у центрі широкого кола наукових інтересів М. Г. Находкіна. У різні періоди він досліджує закономірності непружного розсіювання електронів середніх енергій у твердих тілах, вторинну електронну емісію, механізми формування поверхневих конденсатів та структуру аморфних плівок. Зокрема, незаперечним є його внесок у розвиток кількісної іонізаційної спектроскопії та її різновидів. Проблеми цього методу аналізу поверхні знайшли відображення у першому в світі довіднику «Атлас ионизационных спектров» та монографії «Ионизационная спектроскопия», авторські колективи яких очолював М. Г. Находкін. Тривалий час він присвячує дослідженням поверхневого переносу маси, кінетики електронних процесів на поверхні та у приповерхневих шарах твердих тіл. Ним з колегами визначені відмінності кінетичних явищ на поверхні і в об’ємі твердого тіла, розкрита фізична природа цих відмінностей. Спостерігалась низка нових ефектів, зокрема ефекту інтерференції каналів пружного та непружного розсіяння електронів середніх енергій тощо, використання яких дозволяє розробити нові методи діагностики поверхонь. За цей цикл робіт М. Г. Находкін із співавторами отримав Державну преміюю в галузі науки і техніки за 1997 рік. Находкіну притаманна широта та багатогранність наукових інтересів, націленість на нові, часом несподівані застосування. Так розроблений ним у співавторстві з Г. О. Зиковим двоканальний лазерний масспектрометр у свій час відкрив шлях до удосконалення арсеналу методів криміналістичної експертизи, що показано в монографії «Лазери в криміналістиці та судових експертизах». В тепер уже далекі 60-ті роки він успішно розробляв альтернативні методи запису інформації, за що у 1970 році був удостоєний Державної премії України в галузі науки і техніки. В останні роки М.Г.Находкін є ентузіастом скануючої тунельної мікроскопії (СТМ) та спектроскопії. За його участю створено перший у Східній Європі надвисоковакуумний СТМ, який дає можливість спостерігати та досліджувати процеси на поверхні навіть в третьому шарі кристалічної гратки кремнію, недоступному іншим приладам. Загалом науковий доробок М. Г. Находкіна зараз налічує близько 300 наукових праць, з них 3 монографії, учбовий посібник, 37 авторських свідоцтв. З 1990 року він є дійсним членом Національної Академії Наук України.

М. Г. Находкін - талановитий педагог. Протягом багатьох років він викладає загальну фізику, спецкурс «Фізична мікроелектроніка», його наукові семінари мають велику популярність у співробітників та студентів. М.Г.Находкін очолює наукову школу з проблем електронної спектроскопії, серед його учнів 26 кандидатів та 6 докторів наук, Лауреати Державних премій.

Багато сил та енергії М.Г.Находкін віддає науково-організаційній діяльності. Він був одним із ініціаторів створення та головою Національної ради з питань науки та технологій, одним із засновників та першим Президентом Українського комітету радіосоюзу (відділення URSI). М. Г. Находкін був членом Наукових рад з фізичної електроніки та з голографії АН СРСР, декількох секцій АН УРСР, засновником та головним редактором міжвідомчого збірника «Фундаментальные основы оптической памяти и среды», членом редколегій «Українського фізичного журналу» та «Фізичної енциклопедії». Він був науковим керівником декількох міжвідомчих наукових програм та програм Міносвіти України. Зараз М. Г. Находкін - член Президії відділення фізики і астрономії НАНУ, член ВАК України, разом із Ж. І. Алфьоровим є співголовою російсько-української міжвідомчої науково-дослідної програми “Нанофізика та наноелектроніка”.

Заслуги М. Г. Находкіна відзначені орденом «Знак почета», медалями, Почесною Грамотою Президії Верховної ради УРСР. В 1995 році йому присвоєно звання «Заслужений діяч науки і техніки», а в 1999 році почесне звання «Заслужений професор» Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
* * *
Наостанок історія від викладача радіофізичного факультету. Якось М. Г. Находкіна запитали, чому він останнім часом ставить на іспитах набагато менше незадовільних оцінок, ніж років тридцять тому: “Невже студенти стали стараннішими?” – “Ні, просто за цей час я навчився краще читати лекції”, - відповів М. Г.

Наукова спільнота щиро вітає Миколу Григоровича із славним ювілеєм. Бажаємо міцного здоров’я, творчого натхнення, наполегливості у вихованні наукової зміни.
Інформаційно-обчислювальний центр університету

© Всі права захищені 1995-2024