10 вересня 2012 р. на факультеті кібернетики КНУ імені Тараса Шевченка відбулося відкриття меморіальної дошки академіку Івану Івановичу Ляшку.
9 вересня виповнилосяся 90 років від дня народження академіка НАН України, організатора і першого декана факультету кібернетики, видатного українського вченого та педагога Івана Івановича Ляшка.
Народився Іван Іванович на Полтавщині, в селі Мацківці Лубенського району в селянській родині подружжя Івана Юхимовича та Килини Федорівни Ляшків.
Першими шкільними вчителями відразу ж було помічено його велике захоплення точними науками – математикою і фізикою. Він завжди відзначався здатністю міцно утримувати у своїй пам’яті найскладніші формули, намагався знайти свій метод розв’язання найскладніших шкільних задач з алгебри і тригонометрії. Коли талановитого учня Івана делегували на обласну Олімпіаду, він виборов там перше місце, отримавши 10 балів з 10 можливих. Обласне радіо влаштувало зустріч з переможцями. Ведучий запитав Івана, щоб він хотів передати своєму улюбленому вчителю. Іван сказав: – "Турецький марш", музичне привітання від Моцарта і власноруч зіграв його на своїй нерозлучній мандоліні. Школа і все село зустрічали Івана, як справжнього героя, радіючи з математичних успіхів улюбленого юного музики.
Мрії та плани на майбутнє юнака з Полтавщини змінила війна. І.І. Ляшко довгих 8 років служив у лавах Військово – морського флоту СРСР, пройшовши увесь тяжкий період війни.
Повернувшись до мирного життя, головний старшина зенітної установки лінкору "Севастополь" Ляшко прагне одержати вищу математичну освіту. Не легко було після значної перерви у навчанні. Але він за один рік закінчив Київський учительський інститут. А потім, уже працюючи учителем математики Бесідської школи Ставищанського району Київської області, теж достроково закінчив Київський педагогічний інститут.
Зустріч І.І.Ляшка з академіком АН України Олександром Юлієвичем Ішлінським, директором Інституту математики та Костянтином Васильовичем Задиракою визначила подальшу його долю. Вони помітили обдарованість студента Ляшка, рекомендували його в аспірантуру до Київського університету імені Тараса Шевченка. З 1952 року, почавши навчатися в аспірантурі, І.І.Ляшко назавжди пов’язав свій науковий і педагогічний шлях з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка. Тут він став кандидатом і доктором наук, професором, деканом, проректором, академіком.
Перші серйозні математичні дослідження Іван Іванович розпочав у галузі теорії аналітичних функцій. Ним було одержано розв’язок цікавої як з теоретичної, так і з практичної точок зору складної задачі про фільтрацію під багатошпунтовою греблею при довільному криволінійному водоупорі, обґрунтовано і розвинуто методи мажорантних областей і руху граничних точок. У 1955 році Іван Іванович достроково захистив кандидатську дисертацію.
Іван Іванович, працюючи над розв’язанням задач математичної фізики, одержав принципово нові результати по розвитку і застосуванню методу сумарних зображень, розв’язав серію складних задач, які описані в монографії “Розв’язання фільтраційних задач методом сумарних зображень”, що вийшла в 1963 році. Праця мала не лише наукове значення, але й широке прикладне застосування в галузі гідротехнічного будівництва.
І.І. Ляшко у 1963 році успішно захистив докторську дисертацію. Разом зі своїми першими учнями, продовжуючи займатися математичною теорією фільтрації, він публікує монографії “Чисельно-аналітичне розв’язання задач теорії фільтрації” та “Метод мажорантних областей в теорії фільтрації”, що вийшли, відповідно, у 1973 та 1974 роках.
Іваном Івановичем та його учнями запропоновано та розроблено новий підхід у застосуванні методу мажорантних областей для розв’язання серії задач планової фільтрації. При цьому досліджені питання існування, єдиності, стійкості та збіжності розв’язків відповідних скінченнорізницевих задач.
Очоливши колектив своїх учнів та колег, І.І.Ляшко створив одну з найпотужніших у Радянському Союзі школу фільтрації.
Діяльність І.ІЛяшка відзначено у 1975 році премією імені академіка М.М.Крилова, а у 1981 році - Державною премією України у галузі науки і техніки. В 1969 році Івана Івановича обрано членом-кореспондентом, а в 1973 році – академіком АН УРСР.
І.І.Ляшко запропонував ідею створення автоматизованої системи розв’язання певних класів задач математичної фізики методом сумарних зображень, яку було успішно реалізовано і описано у виданій в 1977 році монографії “Питання автоматизації розв’язання задач фільтрації на ЕОМ”.
У подальшому І.І.Ляшко одержав ряд важливих результатів, які дозволили розв’язувати широкі класи задач фільтрації ґрунтових вод, прогнозування запасів води, вологосолеперенесення при бічних промивках та промивках на рисових системах, просочування крізь земляні споруди.
Цікаві результати одержано І.І.Ляшком, В.П.Діденком та О.Є.Цитрицьким при вивченні фільтрації шумів. Автори вперше у світовій практиці розробили стійкі методи і алгоритми розв’язання даного класу задач з використанням ідей регуляризації у поєднанні з технікою оснащених гільбертових просторів, що мало значний практичний інтерес для багатьох галузей народного господарства. Отримані результати відображено у монографіях “Фільтрація шумів”, “Обробка вимірювань при дослідженнях складних систем” та “Математичні моделі при вимірюваннях”.
У 1990-х роках І.І.Ляшко з учнями розробили ефективну методику чисельного розрахунку тепломасоперенесення в неоднорідних поруватих середовищах, що ґрунтується на оригінальних різницевих схемах для розв’язання крайових задач для лінійних і квазілінійних еліптичних, параболічних, псевдопараболічних та псевдогіперболічних рівнянь, які охоплюють широке коло класичних і некласичних задач математичної фізики.
Під керівництвом І.І.Ляшка було розроблено комп’ютерну систему прийняття рішень для захисту підземних вод від забруднень, яка пройшла успішну адаптацію на реальних об’єктах, небезпечних для довкілля – на майданчику захоронення радіоактивних відходів і на ставку-охолоджувачу Чорнобильської АЕС.
Викладацький шлях Іван Іванович почав ще будучи аспірантом у 1955 році. Після захисту кандидатської дисертації він стає доцентом, а згодом, ставши доктором наук – професором. Прочитані ним на механіко - математичному факультеті та факультеті кібернетики курси теорії функцій комплексної змінної, рівнянь математичної фізики, спеціальні курси викликали захват у студентів.
Крім великих здібностей науковця і педагога, у Івана Івановича Ляшка був талант організатора наукового та навчального процесів. У 1964 році він очолює кафедру математичної фізики, а згодом стає деканом механіко – математичного факультету. І.І. Ляшко був і вихователем, і зразком, і захисником, і суворим батьком студентів. Він любив студентів, а студенти любили його.
У 1969 році Іван Іванович очолив кафедру обчислювальної математики. І саме ця кафедра згодом стала базовою першого в СРСР факультету кібернетики, який він разом з Віктором Михайловичем Глушковим створив у Київському державному університеті і став першим його деканом. За ним пішли його учні, талановита молодь. Ці люди стали опорою нового факультету, міцним ядром, навколо якого групувались викладацькі кадри, здібні студенти. Під керівництвом І.І.Ляшка факультет кібернетики став одним з найсильніших і перспективних факультетів університету.
Протягом 1975-1995 років разом зі своїми колегами він створив цикл із 8 підручників та 9 навчальних посібників з математичного аналізу, диференціальних рівнянь, теорії оптимізації та інших дисциплін. Багато з цих видань перекладено російською, англійською, іспанською та в’єтнамською мовами. У 1989 році автори тритомника “Математичний аналіз” були удостоєні Державної премії України.
Обіймаючи посади завідувача кафедри, заступника декана, декана, проректора з наукової роботи, члена Президії Академії наук України, голови Правління республіканського товариства “Знання”, Іван Іванович приділяв велику увагу питанням удосконалення навчального і наукового процесів.
Успішності в досягненні поставленої мети в великій мірі сприяла міцна підтримка коханої і люблячої дружини Віри Степанівни, яка понад 50 років створювала домашній затишок і умови для роботи. Разом з Іваном Івановичем вони виростили двох прекрасних синів: Сергія та Володимира, які обрали як і батько дорогу в математику. Старший син, Сергій Іванович, доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України, гідно продовжив справу Івана Івановича. Очоливши кафедру обчислювальної математики, він сприяв оновленню і осучасненню наукових розробок, застосувавши методи сумісної оптимізації та ідентифікації в задачах стохастичного програмування, оптимізації розподілених систем з узагальненою дією. До роботи на кафедрі Сергій Іванович залучив молодих талановитих студентів, які згодом стали доцентами і професорами, захистили під його керівництвом кандидатські і докторські дисертації. В 1991 році на базі існуючої наукової школи він заснував нову школу «Моделювання та оптимізація інформаційних систем», яка визнана як наукова школа світового рівня.
Справа життя Івана Івановича продовжується в діяльності створеного ним факультету кібернетики, кафедри обчислювальної математики, наукової школи.
Іван Іванович Ляшко помер 29 березня 2008 року, але пам'ять про нього назавжди збережеться в серцях близьких та рідних людей, тих, які з ним працювали, були його учнями і продовжують його справу.
Список джерел
1. І.В.Сергієнко, С.І. Ляшко, О.Ю. Грищенко. Творчий шлях академіка НАН України Ляшка І.І. – ІІІ Міжнародна конференція «Обчислювальна та прикладна математика», присвячена пам’яті академіка НАН України Івана Івановича Ляшка. Матеріали конференції. 2009. С. 3-9.
2. Іван Іванович Ляшко. – В кн.: Історія Київського університету. – К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1959.
3. Ляшко Иван Иванович. – В кн.: История Академии наук Украинской ССР. – К.:Наук. думка, 1979. – с.59, 87, 98,711, 813, 820, 826.
4. Іван Іванович Ляшко. – В кн.: Укр. рад. енцикл., 2-у вид. 1981, т. 6, с. 264–265.
5. Ляшко Иван Иванович. – В. кн.: Киевские математики-педагоги. Под ред. А.Н. Боголюбова. – К.: Вища школа, 1979. – с. 287–295.
6. Иван Иванович Ляшко. Биобиблиография ученых Украинской ССР. – К.: Наук. думка, 1982.
7. Видатні постаті Київського університету: Ляшко Іван Іванович. – К.: ВПЦ ”Київ. ун-т”, 2002. – 103 с.
8. “Механіко-математичному факультету – 60”. – К.: 2000.
9. ”Факультету кібернетики – 30”. – К.,1999. 216 с.
10. Шкіль М., Булах Г. Інтеграл його життя. Серія: Видатні постаті національного університету. Іван Іванович Ляшко. – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2002. – 152 с.
11. В. Рудник. Лицарі “королеви знань”, Президентський вісник, 9 листопада 2001 р. с.22.
К. О. Пришляк.
фото: Юрія Тивончука/ПРЕС-СЛУЖБА КНУ
